20 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/264/17
Категорія: 5.5 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Семенюка Г.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Алексєєвій Н.М.
за участю представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області за участю третьої особи ОСОБА_3 закладу "Роздільнянська центральна районна лікарня" про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області (Роздільнянської РДА Одеської області) до Роздільнянської районної ради Одеської області, третя особабез самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 заклад “Роздільнянська центральна районна лікарня”, за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати протиправним і скасувати рішення сесії Роздільнянської районної ради Одеської області від 02.09.2016 року № 178-VII Про затвердження Статуту комунального закладу “Роздільнянська центральна районна лікарня” та залишити чинним Статут комунального закладу “Роздільнянська центральна районна лікарня” в попередній редакції.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з постановою суду позивачем подано апеляційну скаргу у якій вказується на порушення судом першої інстанції норм матеріального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги в вищевказаній частині, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що
Роздільнянська районна рада здійснює управління комунальним закладом “Роздільнянська центральна районна лікарня” з 1993 року у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 року “Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю, рішення № 266-ХХІ Одеської обласної ради народних депутатів “Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування і районів області”, рішення Роздільнянської районної ради народних депутатів № 124-ХХІ від 19.05.1993 року.
Відповідно до Статуту КЗ “Роздільнянська центральна районна лікарня”, затвердженого рішенням Роздільнянської районної ради від 05.06.2009 року № 323-Vє об'єктом права спільної власності територіальних громад Роздільнянського району, управління яким здійснює Роздільнянська районна рада ( Власник) в межах повноважень, визначених законом.
29.02.2012 року Роздільнянська районна державна адміністрація звернулася до голови Роздільнянської районної ради з листом, згідно якого адміністрацією порушено питання щодо делегування районній адміністрації відповідних повноважень щодо управління КЗ “Роздільнянська центральна районна лікарня” відповідних повноважень щодо управління даним закладом та затвердження нової редакції Статуту цього закладу.
29.03.2012 року Роздільнянською районною радою прийнято рішення № 276-VI, яким затверджено зміни та доповнення до Статуту комунального закладу “Роздільнянська центральна районна лікарня” в новій редакції.
Зокрема, у п. 1.2 зазначено, що керівництво та контроль діяльністю Закладу здійснює Роздільнянська районна державна адміністрація (Уповноважена особа) за виключенням статутної діяльності віднесеної до виключної компетенції Власника. Також, визначено інші повноваження Уповноваженої особи.
Відповідно до висновків та рекомендацій про внесення змін до статуту КЗ “Роздільнянська ЦРЛ” від 17.06.2016 року, постійна комісія вирішила, у тому числі рекомендувати винести на розгляд чергового пленарного засідання сесії Роздільнянської районної ради проект рішення щодо внесення змін до статуту КЗ “Роздільнянська ЦРЛ”, в частині визначення особи, уповноваженої управляти та координувати діяльність даного закладу, приймати рішення про призначення та звільнення керівника закладу.
Відповідно до висновків та рекомендацій від 06.07.2016 року постійна комісія вирішила рекомендувати розглянути на пленарному засіданні чергової сесії районної ради питання про затвердження статутів КЗ “Роздільнянська ЦРЛ” та КЗСВТГРР “Роздільнянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги” в новій редакції. Враховуючи доручення голови районної ради від 06.07.2016 року щодо вжиття заходів у зв'язку із неефективним здійсненням своїх повноважень Роздільнянською районною державною адміністрацією, як органом управління закладами охорони здоров'я, визначити в нових редакціях статутів даних закладів органом управління, який здійснює контроль за діяльністю закладів та контроль за станом використання комунального майна власника в особі Роздільнянської районної ради та відділу у справах майна виконавчого апарату районної ради.
Відповідно до витягу з протоколу пленарного засідання одинадцятої позачергової сесії Роздільнянської районної ради сьомого скликання від 02.09.2016 року, прийнято рішення “Про затвердження Статуту комунального закладу “Роздільнянська центральна районна лікарня” в новій редакції” № 178-VII.
Згідно Статуту у новій редакції функції контролю та управління КЗ покладено на Роздільнянську районну раду.
При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку, що Роздільнянською районною радою правомірно прийнято рішення, яким затверджено Статут КЗ “Роздільнянська ЦРЛ” у новій редакції.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Приписами п.31 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;
Відповідно до положень ч.ч.1,2,3 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Згідно положень п.20, 27, 28 ч.1 ст. 43 Закону України “Про місцеве самоврядування”, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників;прийняття рішень щодо делегування місцевим державним адміністраціям окремих повноважень районних, обласних рад; заслуховування звітів голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету, рішень ради із зазначених питань, а також про здійснення місцевими державними адміністраціями делегованих їм радою повноважень;
Відповідно до положень ст. 44 Закону України “Про місцеве самоврядування”, районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження: 13) забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму; сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел, роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, сім'ї та молоді;
Приписами ч.ч.1,4,5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Статтею 22 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” передбачені повноваження місцевої державної адміністраціїв галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді:1) реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім'ї та молоді; 2) сприяє розвитку науки і техніки, реалізації регіональних науково-технічних програм, впровадженню нових екологічно безпечних технологій, підвищенню технічного рівня виробництва та якості продукції, вирішенню науково-технічних проблем, що мають першочергове значення для підвищення її ефективності та конкурентоспроможності; забезпечує охорону прав винахідників і раціоналізаторів, створення територіальних інноваційних центрів і технопарків; 3) виконує програми щодо обов'язковості повної загальної середньої освіти, здійснює загальне керівництво закладами науки, освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансове забезпечення; 4) вживає заходів до збереження мережі закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту та розробляє прогнози її розвитку, враховує їх при розробці проектів програм соціально-економічного розвитку; 5) вживає заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям, епізоотіям та їх ліквідації; 6) організовує роботу медичних закладів по поданню допомоги населенню, надає у межах повноважень встановлені пільги і допомогу, пов'язані з охороною материнства і дитинства, поліпшенням умов життя багатодітних сімей;
Відповідно до положень ст. 14 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України організує розробку та здійснення державних цільових програм, створює економічні, правові та організаційні механізми, що стимулюють ефективну діяльність в сфері охорони здоров'я, забезпечує розвиток мережі закладів охорони здоров'я, укладає міжурядові угоди і координує міжнародне співробітництво з питань охорони здоров'я, а також в межах своєї компетенції здійснює інші повноваження, покладені на органи виконавчої влади в сфері охорони здоров'я.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в сфері охорони здоров'я, визначають єдині науково обгрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров'я населення, формують і розміщують державні замовлення з метою матеріально-технічного забезпечення сфери, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в сфері охорони здоров'я.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров'я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.
Приписами ст. 15Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” передбачено, що реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я забезпечують:центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я;інші центральні органи виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.
Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я в адміністративно-територіальних одиницях України здійснюють Рада міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації.
Згідно ст. 16 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я”, передбачено що держава сприяє розвитку закладів охорони здоров'я усіх форм власності.
Порядок створення, припинення закладів охорони здоров'я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом.
Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров'я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров'я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об'єктами відповідно державної і комунальної власності.
Заклади охорони здоров'я підлягають акредитації у випадках та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Не підлягають обов'язковій акредитації аптечні заклади. Акредитація аптечних закладів може здійснюватися на добровільних засадах.
Заклад охорони здоров'я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).
Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Всі ці норми щодо повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади були враховані судом першої інстанції.
Натомість, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалося питання дотримання відповідачем процедури прийняття рішення щодо змін в устаноновчі документи ОСОБА_3 закладу "Роздільнянська центральна районна лікарня".
Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не зареєстрований відповідно до закону про місцеві вибори, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.
Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п'яти осіб - представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради.
Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.
Пунктом 10 вказаної статті визначено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
З матеріалів справи колегія суддів не вбачає підтверджень того, що Роздільнянською районною радою Одеської області доводилось до відома населення не пізніш як за 10 днів до сесії рішення про скликання сесії ради на якому були внесені зміни до статутних документів ОСОБА_3 закладу "Роздільнянська центральна районна лікарня".
Таким чином колегія суддів вважає, що відповідачем не додержавно процедури винесення оскаржуваного рішення.
Цей факт було проігноровано судом першої інстанції, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
Отже, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційної скарги, з урахуванням ст.ст.11,162 КАС України та на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України, вважає, що постановлене рішення підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207,211,254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області до Роздільнянської районної ради Одеської області за участю третьої особи ОСОБА_3 закладу "Роздільнянська центральна районна лікарня" про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Роздільнянської районної ради Одеської області від 02 вересня 2016 року № 178- VII Про затвердження Статуту комунального закладу “Роздільнянська центральна районна лікарня” та залишити чинним Статут комунального підприємства “Роздільнянська центральна районна лікарня” в попередній редакції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі
Повний текст виготовлено 26 червня 2017 року.
Суддя доповідач: Потапчук В.О.
Суддя: Шеметенко Л.П.
Суддя: Семенюк Г.В.