Справа № 755/6604/17
"26" червня 2017 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суд м. Києва САВЛУК Т.В. вивчивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ч.1 ст.109 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначив адресу відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1, що територіально відноситься до юрисдикції Дніпровського районного суду міста Києва.
На виконання вимог ч.3 ст.122 Цивільного процесуального кодексу України, суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України, відповідно до наданої інформації: ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак 17.12.2013 року знята з реєстраційного обліку як померла.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 37 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку із вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 201 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною по справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що дана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 37 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.
За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягає відкриттю і справа за позовом до померлої ОСОБА_2 не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки суду стало відомо про смерть відповідача до відкриття провадження по справі, тобто цивільна правоздатність відповідача у відповідності до ч.4 ст.25 Цивільного кодексу України припинилась до звернення позивача до суду із вказаним позовом, в той же час ТОВ «Євро-реконструкція» не позбавлене права відповідно до ст.1281 Цивільного кодексу України звернутися до суду до спадкоємців, які прийняли спадщину, що є самостійним предметом доказування, а тому захист прав позивача має здійснюватись шляхом пред'явлення позову за тими же вимогами шляхом подання окремого позову до потенційних спадкоємців майна померлої ОСОБА_2.
Відповідно до положень п.3 ч.1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись ч.1 ст.122, ст.ст. 209-210 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.