Справа № 755/6615/17
"26" червня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває вище вказана цивільна справа.
До суду надійшла заява представника позивача про залишення позову без розгляду у зв'язку з вирішенням спору мирним шляхом, та скасування заходів забезпечення позову.
Перевіривши матеріали справи суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню, оскільки це є суб'єктивним правом позивача.
Частиною 6 статті 154 ЦПК України передбачено, що якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2017 року в цілях забезпечення позову за клопотанням позивача було накладено арешт на 13/400 частин нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_2; 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.
Оскільки, позовна заява залишається без розгляду, забезпечення позову є недоцільним.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 154, 207, 293, 294 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 31.05.2017 року, та зняти арешт з:
- 13/400 частин нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_2;
- 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: