ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8620/17
провадження № 3/753/2874/17
"14" червня 2017 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого у «Інтерсіті Плюс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_2, 02.05.2017 року о 16 год. 40 хв., рухаючись по вул. Бориспільська, 27 в м. Києві, керував автомобілем марки «Вольксваген Пассат», д.н.з. НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови та координації рухів, сповільнення рухів, дуже звужені зіниці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився у присутності двох свідків.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 пояснили, що 02.05.2017 р., близько 17 год. 00 хв., ОСОБА_2 рухався на своєму автомобілі в Дарницькому районі м. Києва, де був зупинений патрульною поліцією. Підставою зупинки вони зазначили проведення огляду на стан сп'яніння, на що він повідомив, що така зупинка є незаконною, однак не зважаючи на це працівники поліції викликали інший патруль для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. При прибутті іншого екіпажу інспектор запропонував ОСОБА_2 пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, хоча зі слів останнього підозрювали його у перебуванні в стані наркотичного сп'яніння. Оскільки йому чітко не зазначили в якому саме стані сп'яніння та зважаючи на те, що виявити стан наркотичного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» не є можливим, ОСОБА_2 відмовився він проходження такого огляду, в результаті чого патрульними і було складено протокол. Зазначили, що його не було притягнуто за порушення правил дорожнього руху, зокрема у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 був не пристебнутий паском безпеки. Також просили звернути увагу на те, що в рапорті інспектора ОСОБА_7 вказується як наркотичне, так і алкогольне сп'яніння, а також те, що свідки пригоди, зазначені у протоколі, навіть не підходили до нього, тому констатувати ознаки наркотичного сп'яніння не могли. Крім того вказали, що бланк протоколу не відповідає вимогам, встановленим інструкцією. За наведених обставин просили закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
З письмових пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, долучених до матеріалів справи вбачається, що вони 02.05.2017 р. приблизно о 17 год 10 хв. стали свідками того, що ОСОБА_2, поведінка якого була не відповідна, мав звужені зіниці, незв'язне мовлення, тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, при цьому вказаний водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. За наведених обставин суд вважає, що посилання ОСОБА_2 про те, що свідки не могли бачити ознаки в нього наркотичного сп'яніння є неспроможними.
При цьому пояснення вказаних свідків повністю узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення та даними рапортів працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в яких вказано про те, що громадянин ОСОБА_8 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння. Також суд вважає, що допущена неточність в рапорті ОСОБА_7 щодо виду сп'яніння є несуттєвою та не впливає на доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, виходячи з того, що інспектором про стан алкогольного сп'яніння зазначено лише один раз, у всіх інших випадках вказано про наркотичне сп'яніння, крім того ознаки, що мав ОСОБА_2, свідчать про наявність підстав вважати, що водій перебував у стані саме наркотичного сп'яніння.
Крім того суд вважає, що дані рапортів є належними доказами по справі, оскільки згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також, при оформленні адміністративного матеріалу, зокрема при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, зазначивши про підставу зупинки транспортного засобу, ніяких пояснень про згоду пройти відповідний огляд не надав.
Посилання на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства, а саме Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджену наказом МВС України від 06.11.2015 р. за № 1346 , є безпідставними, оскільки враховуючи те, що вказане правопорушення вчинено на транспорті, в даному випадку підлягає використанню Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. за № 1395.
За наведених обставин приходжу до висновку, що винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, підтверджена в повному обсязі, а невизнання останнім своєї вини є обраною позицією захисту.
Враховуючи особу правопорушника, конкретні обставини вчиненого правопорушення, відношення ОСОБА_2 до вчиненого, вважаю, що на останнього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її вручення до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя