27 червня 2017 р. м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,обвинуваченого ОСОБА_7 ,потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 14 квітня 2017 року у кримінальному провадженні №12016260130000245 щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вижниця, Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1 , українця, з середньою освітою, одруженого, на утриманні 4 неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого за ст. 125 ч.ч. 1, 2 КК України, -
Вироком Путильського районного суду Чернівецької області від 14 квітня 2017 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.125 ч.ч. 1, 2 КК України і йому призначене покарання: за ч.1 ст. 125 КК України - у виді штрафу у розмірі 850 грн. в дохід держави; за ч.2 ст.125 КК України- у виді штрафу у розмірі 1700 грн. в дохід держави.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання ОСОБА_7 у виді штрафу у розмірі 1700 грн. в дохід держави.
Задоволено частково цивільний позов ОСОБА_8 до Гермаківського про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 7 тис. 500 грн. завданої моральної шкоди, 1034 грн. 93 коп. матеріальної шкоди та 1500 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Провадження№11-кп/794/207/17 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_10
Категорія:ст. 125ч.ч. 1, 2 КК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 3 тис. 500 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.
На таке судове рішення надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 із проханням вирок суду скасувати в частині вирішення цивільного позову та відмовити у задоволенні позовних вимог потерпілих про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.Посилаючись на неврахування судом тих обставин,що конфлікт був спровокований потерпілими, які напали на його(обвинуваченого) дружину,внаслідок чого останній змушений був вдатися до протиправних дій, щоб її захистити Твердить,що розмір визначеного судом відшкодування не відповідає тяжкості злочину, обставинам справи та даним про його особу.Апелянт вказує на те,що повністю визнав вину, щиро кається.Посилається також на важке матеріальне становище, оскільки є безробітнім та має періодичні заробітки, дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, на його утриманні четверо неповнолітніх дітей,
Не погоджуючись з апеляційною скаргою обвинуваченого,потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 подали заперечення та просили залишити вирок районного суду без змін.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу,доводи прокурора,потерпілих про відсутність підстав для зміни чи скасування вироку, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги та перевіривши її доводи,колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вироку, 11 листопада 2016 року, близько 21год. ОСОБА_7 , перебуваючи на території свого господарства в АДРЕСА_1 в ході сварки із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 наніс,відповідно,удар рукою в обличчя потерпілій,спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді синців в правій та лівій параорбітальній ділянці, крововилив в білкову оболонку лівого ока, садно на спинці носу.Також наніс декілька ударів руками по тілу ОСОБА_8 ,заподіявши тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, у вигляді забою голови, забою лівої параорбітальної ділянки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим,тобто ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом,на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України,та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи,надав їм вірну юридичну оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за ч.ч. 1,2 ст. 125 КК України ,обгрунтувавши свої висновки належними та допустимими доказами. Вирок суду першої інстанції в цій частині не оспорюється апелянтом,а тому судова колегія не наводить в ухвалі доводів на підтвердження таких висновків.
Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до ст.ст.23,1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода,завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до правових позицій,викладених у п.9 Постанови Пленуму ВСУ №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року (із наступними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судова колегія вважає,що вирішуючи цивільні позови потерпілих в частині відшкодування моральної шкоди районний суд не у повній мірі дотримався таких вимог та не врахував наступні обставини.
За змістом позовних заяв,які подали потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні,вбачається,що потерпілий обгрунтовував заподіяну йому моральну шкоду тим,що під час нанесення йому тілесних ушкоджень сильно перелякався, ОСОБА_7 навмисно принизив його честь і гідність,вів себе грубо і зухвало,від нанесених ударів потерпілий терпів фізичний біль.З вини обвинуваченого зіпсоване його здоров'я,стало гірше самопочуття,втратив спокій,порушився звичний спосіб життя, погіршилась можливість виконувати роботи по господарству(а.с.88-89)
Аналогічні,практично дослівні за змістом доводи в обгрунтування заподіяної їй моральної шкоди викладені у позовній заяві потерпілої ОСОБА_9 (а.с.92-93)
Визначаючи розмір моральної шкоди,яку слід стягнути на користь потерпілих,суд у вироку вказав,що враховує характер моральних страждань потерпілих,те,що внаслідок заподіяних легких тілесних ушкоджень потерпілі отримали фізичний біль,моральний стрес,що призвело до душевних страждань та моральних переживань,приниження честі,гідності. Відтак,судом прийняте рішення про стягнення на користь ОСОБА_8 7500 грн,а ОСОБА_9 -3500 грн на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин провадження,конфлікт між обвинуваченим та потерпілими 11.11.2016 року відбувся у господарстві по місцю проживання обвинуваченого ОСОБА_7 та йому передували тривалі неприязні стосунки між сім'ями обвинуваченого та потерпілих,які між собою перебувають у родинних стосунках.
Свідок ОСОБА_11 ,мати ОСОБА_9 та ОСОБА_12 ,показала,що між її доньками тривалий час неприязні стосунки,та 11.11.2016 року мав місце конфлікт,з'ясування стосунків та була бійка між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .Свідків,сторонніх для родин потерпілих і обвинуваченого, під час конфлікту не було.
Як вбачається з висновків експерта за №174 від 17.11.2016 року, №14 від 20.01.2017 року, ОСОБА_9 заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді, а ОСОБА_8 ,який знаходився на стаціонарному лікуванні-легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.(а.п.10,40-41).
Вирок суду в частині стягнення матеріальної шкоди обвинувачений не оспорює.
Судова колегія вважає,що фактичні обставини,за яких відбувся конфлікт 11.11.2016 року,викладені вище доводи,якими потерпілі обгрунтували заподіяну їм моральну шкоду та з яких виходив суд,задовольняючи позови в цій частині,із врахуванням ступеню тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів,що є злочинами невеликої тяжкості та ступінь їх фактичної тяжкості,а також враховуючи,що потерпілим заподіяні легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_8 -із короткочасним розладом здоров'я, у своїй сукупності неспівмірні із розміром відшкодування моральної шкоди,що її стягнув суд на користь потерпілих та розмір такого відшкодування не відповідає вимогам розумності і справедливості
При цьому судова колегія враховує також ,що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому,щиро розкаявся, на його утриманні 4 неповнолітніх дітей(2001-2013 р.н.),дружина,яка не працює(а.с.140-146),а дохід родини складають його періодичні незначні заробітки та виплати на дітей.Згідно довідки Путильського районного центру зайнятості ОСОБА_7 зареєстрований як безробітний(а.с.147)
За таких обставин судова колегія вважає,що апеляційну скаргу обвинуваченого слід частково задовольнити,змінити вирок районного суду з підстав,що передбачені п.2 ч.1 ст.407,п.3 ч.1 ст.408 КПК України та зменшити розмір стягнення моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_8 до 4 тис грн.,потерпілої ОСОБА_9 -до 2 тис грн.,оскільки саме такий розмір відшкодування відповідатиме,на думку колегії,вимогам розумності, виваженості та справедливості,із врахуванням характеру,обсягу страждань, яких зазнали потерпілі і на які вони посилались у позовних заявах,та тих обставин,із якими законодавець пов'язує визначення характеру та ступеню немайнових втрат.
Підстав для відмови у повному обсязі у задоволенні позовів потерпілих про відшкодування моральної шкоди,як про те просить апелянт,судова колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407,408,418, 419 КПК України,колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 14 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди змінити.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 4000(чотири тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 2000(дві тисячі)грн. на відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3