Справа № 727/5875/17
Провадження № 1-кс/727/1797/17
19 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
заявник - ОСОБА_3
адвокат - ОСОБА_4
прокурор - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню від 17.05.2017 року внесено відомості в ЄРДР за № 42017260000000184, -
До суду звернувся ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту майна.
В клопотанні посилається на те, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 травня 2017 року (слідчий суддя ОСОБА_7 ) накладено арешт на автомобіль марки «Мегсеdеs-Веns Sрrіntег», номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , користувачем якого є він - ОСОБА_8 .
Підставою для накладення арешту на вказаний автомобіль послужило те, що 18 травня 2017 року під час обшуку у вантажному відсіку виявлено незаконно виготовлені тютюнові вироби без марок акцизного податку України в кількості 76 ящиків, які разом із автомобілем вилучені та доставлені на зберігання до ДФС в Чернівецькій області.
Вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу, тобто арешту на вказаний автомобіль на даний час відпала потреба, а тому арешт має бути скасований і автомобіль повинен бути повернутий йому за наступних підстав:
01 червня 2017 року під час допиту він надав показання слідчому ДФС' України в Чернівецькій області стосовно відомих йому обставин виявлення та вилучення сигарет з його автомобіля. Вказав, що автомобіль він передав в тимчасове користування своєму знайомому для перевезення мебелі з Калинівського ринку. Про факт перевезення в автомобілі сигарет йому нічого не було відомо, вказану в ухвалі суду на обшук автомобіля особу на прізвище ОСОБА_9 він не знає. Отже, будь-якого відношення до виявлених в його автомобілі сигарет він не має, про інші обставини перевезення цигарок йому нічого невідомо.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, досудове розслідування проводиться по кримінальному провадженню, яке внесене до ЄРДР за статтею 204 КК України. Санкції трьох частин вказаної статті не передбачають такий вид покарання як конфіскація майна, т ому автомобіль не може бути конфіскований за вказаною статтею в дохід держави, так як такого додаткового покарання КК України не передбачено.
Щодо можливості застосування до автомобіля спеціальної конфіскації, передбаченої статтею 96-1 КК України, то слід зазначити, що така конфіскація згідно вказаної норми можлива за умови вчинення особою злочину, передбаченого ч.1 статті 204 КК України. Однак, частиною 1 статті 96-2 КК України визначені обставини, за яких спеціальна конфіскація застосовується. Однією із обставин, за якої застосовується спеціальна конфіскація є така, коли майно «було підшукане, виготовлене, пристосоване або використане як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання (пункт 4 частини 1 статті 96-2 КК України)».
Частиною 5 статті 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у цій статті, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої злочином.
Під час допиту він зазначав про свою необізнаність щодо використання його автомобіля для перевезення цигарок, на той час у його володінні автомобіль не перебував, вилучення сигарет відбувалось за його відсутності, а тому, в силу вищезазначеної норми, спеціальна конфіскація до його автомобіля в подальшому не може бути застосована. Вважає що в подальшому застосуванні арешту на автомобіль відпала потреба.
Факт перебування автомобіля в його законному користуванні підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю, на підставі якої він в'їжджав на митну територію України в березні 2017 року (копія довіреності додається), а також уніфікованою митною декларацією, яка була вилучена з автомобіля під час його обшуку 18.05.2017 та міститься в матеріалах справи.
Крім цього зазначає, що 09 червня 2017 року його представником адвокатом ОСОБА_4 до прокурора, який вилучив під час обшуку його автомобіль та до слідчого СВ ФР ДФС України в Чернівецькій області, який його допитував в якості свідка, подано вимогу про негайне повернення йому автомобіля (копії вимоги додаються). Однак, станом на сьогоднішній день (14.06.2017) йому автомобіль не повернули.
Зазначає, що згідно частини 1 статті 100 КГІК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Про те, що його автомобіль визнаний речовим доказом по справі за постановою прокурора мені стало відомо під час його допиту в якості свідка.
Вважає, що прокурором, який вилучив автомобіль на даний час безпідставно не повернуто належний йому автомобіль, адже він не містить будь-яких слідів кримінального правопорушення, тому може бути повернений йому на відповідальне зберігання і такі дії прокурора жодним чином не завдадуть будь-якої шкоди наявному кримінальному провадженню.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав викладених в ньому.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.
Оглянувши матеріали додані до клопотання та матеріали кримінального провадження справи, заслухавши доводи заявника, адвоката, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню частково.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений своєї власності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Судом встановлено, що 17.05.2017 року внесено відомості в ЄРДР за № 42017260000000184, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.204 ч.1 КК України, згідно яких: 17.05.2017 року на території м. Чернівці виявлено транспортний засіб марки «Mercedes Sprinter» номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 , за допомогою якого невідомими особами транспортувались тютюнові вироби у великій кількості з метою їх подальшого збуту.
19.05.2017 року в ході проведеного обшуку транспортний засіб марки «Mercedes Sprinter» номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 був вилучений та доставлений на зберігання на відповідний майданчик при ГУ ДФС в Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200 А.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Чернівецької області від 22 травня 2017 року на транспортний засіб марки «Mercedes Sprinter» номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 було накладено арешт, користувачем автомобіля в ухвалі зазначено громадянина Республіки Румунія ОСОБА_8 (паспорт № НОМЕР_3 ).
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те що ОСОБА_3 є законним володільцем та користувачем автомобіля марки «Mercedes Sprinter» номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 , що підтверджується також належними та допустимими доказами доданими до клопотання, а тому вправі звертатись до суду з відповідним клопотанням.
Постановою прокурора Чернівецької місцевої прокурату від 19 травня 2017р. автомобіль марки «Mercedes Sprinter» номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 , прилучений до кримінального провадження як речовий доказ.
З ухвали Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 травня 2017р. вбачається що арешт на транспортний засіб накладено на підставі п. 1 ч.2 ст. 170 КПК України, тобто з метою збереження автомобіля як речового доказу.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено в судовому засіданні, що автомобіль марки «Mercedes Sprinter» номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 , зберігається на майданчику при ГУ ДФС в Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200 А, тобто автомобіль зберігається з порушенням п. 20 зазначеної постанови КМУ.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited проти України», будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Також відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме, у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно доЗакону N 475/97-ВР від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Виходячи зі змісту вищенаведених норм та встановлених по справі обставин вважаю, що накладений ухвалою слідчого судді від 22.05.2017р. арешт у вигляді заборони користування автомобілем, порушує права ОСОБА_3 на користування своїм майном передбачене Конституцією України та Європейською конвенцією виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 на час розгляду клопотання не надано процесуального статуту в кримінальному провадженні, також органом досудового розслідування суду не надано належних і допустимих доказів обізнаності ОСОБА_3 щодо використання автомобіля, як знаряддя злочину, що вказаного речового доказу, то органом досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі дії, не наведено законних підстав для можливого застосування спеціальної конфіскації у відповідності до ст. 96-1 КК України.
Посилання в судовому засіданні прокурора щодо необхідності в обмеженні права користування автомобілем ОСОБА_3 викликано необхідністю зберігати речовий доказ по справі, суд вважає необґрунтованими, оскільки ухвалою суду від 22.05.2016р. на вказаний автомобіль накладений арешт у вигляді заборони розпорядження та користування.
Отже, враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що в подальшому обмеженні ОСОБА_3 в користуванні автомобілем відпала потреба, а тому клопотання підлягає задоволенню частково.
Щодо вимоги про зобов'язання прокурора повернути автомобіль, то вважаю що вона виходить за межі розгляду данного клопотання що передбачено ст.ст. 170-174 КПК України, а підлягає розгляду в порядку ст.ст. 303-309 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.9, 100, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, 96-1 КК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині заборони користування транспортним засобом марки «Mercedes Sprinter» номерний знак болгарської реєстрації НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 , який перебуває у користуванні ОСОБА_10 , накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 22 травня 2017 року. В іншій частині - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1