Справа № 710/1269/16-ц
Провадження № 6/710/8/2017
27.06.2017 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Побережної Н.П.,
за участю секретаря судового засідання - Кавун Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола подання старшого державного виконавця відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, суд
Старшим державним виконавцем відділу ДВС головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 подано до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, яке мотивоване тим, що на виконанні знаходиться виконавчий лист №2/710/1184/2014 від 25.12.2014, виданий Шполянським районним судом Черкаської області про стягнення із ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів його заробітку але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 03.12.2014 і до повноліття дитини, та виконавчий лист № 2/710/147/2015 від 10.02.2015, виданий Шполянським районним судом Черкаської області, згідно з яким необхідно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі в розмірі 350,00 грн. щомісячно, починаючи з 06.02.2015 і до повноліття дитини. Виконавчі провадження відкриті 12.03.2015 та 21.01.2015. Державним виконавцем Тесленка Андрія Олександровича попереджено про необхідність регулярної сплати аліментів на утримання дитини, однак боржник ігнорує вимоги- попередження державного виконавця, не вживає ніяких заходів щодо повного погашення заборгованості по аліментах. Через порушення боржником вимог утворилась заборгованість по аліментах, згідно з виконавчим листом № 2/710/1184/2014 від 25.12.2014 про стягнення аліментів з ОСОБА_2, яка станом на 01.09.2016 року становить 9469,82 грн. та згідно з виконавчим листом № 2/710/147/2015 від 10.02.2015 про стягнення аліментів з ОСОБА_2, яка станом на 01.09.2016 року становить 2387,50 грн.
Суд вважає, що подання задоволенню не підлягає на підставі наступного.
25.12.2014 Шполянським районним судом Черкаської області було видано виконавчий лист №2/710/1184/2014 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 03.12.2014 і до повноліття дитини. (а.с.3).
10.02.2015 Шполянським районним судом Черкаської області було видано виконавчий лист №2/710/147/2015 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 350,00 грн., щомісячно, починаючи, починаючи з 06.02.2015 і до повноліття дитини (а.с.4).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №46149556 від 21.01.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції ОСОБА_6, було відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/710/1184/2014, виданого 25.12.2014 Шполянським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.5).
Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №46854253 від 12.03.2015 від 12.03.2015 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції ОСОБА_6, було відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/710/147/2015 виданого 10.02.2015 Шполянським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 350,00 грн. щомісячно (а.с.6).
Відповідно до повідомлення територіального сервісного центру №7143 регіонального сервісного центру в Черкаській області №31/23/43-вих.1036 від 29.04.2016 згідно з даними АІПС «Автомобіль» та НАІС за ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровані (а.с.7).
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №68441918 від 19.09.2016 ОСОБА_7 на праві приватної власності належить 3/15 частка власності будинку, розташованого за адресою вул. Сердюка, 7, м. Кам'янка, Кам'янського району, Черкаської області, житловою площею 75,6 кв.м., та ? частка власності квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек відомості щодо ОСОБА_2 відсутні (а.с.8-10).
Відповідно до відповіді №1019895585 від 15.09.2016 на запит №21366601 від 15.09.2016 та відповіддю №1019900915 від 15.09.2016 на запит №21366635 від 15.09.2016 в Пенсійному фонді України інформацію про ОСОБА_2 серед осіб-боржників, які отримують пенсії, та серед осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, не знайдено (а.с.11).
Згідно з відповіддю №1019845259 від 15.09.2016 на запит №21131270 від 07.09.2016 та відповіддю №1019915152 від 16.09.2016 на запит №21366567 від 15.09.2016 в Державній податковій службі інформації про ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, серед боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня. Платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДПС не перебуває (а.с.12).
Відповідно до вимог ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
В п. 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» вказано, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Таким чином, відносини, що виникли між сторонами справи мають регулюватися Законом України №606-ХIV від 21.04.1999 «Про виконавче провадження», який втратив чинність.
Згідно з п.18 ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ч. 4 листа Верховного Суду України від 01.01.2017 « Узагальнення судової практика щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України» за змістом ч. 1 ст. 31, ст. 47 Закону N 606-XIV боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається боржнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного виконавця має бути долучено копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про виконавче провадження, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу державного виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо), а також опис документів виконавчого провадження.
Згідно з ч. 11 листа Верховного Суду України від 01.01.2017 « Узагальнення судової практика щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України» ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, у зв'язку з чим і здійснюється примусове виконання. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В справі «Хлюстов проти Росії» від 11.07.2017 Європейський суд з прав людини зазначив, що «…национальные власти обязаны обеспечить, чтобы вмешательство в право лица на выезд из страны, изначально и в ходе его продления, было оправданно и соразмерно с учетом обстоятельств. Они не должны продлевать меры, ограничивающие свободу передвижения лица, на долгие сроки без регулярного пересмотра их обоснованности. Суд согласен с властями, что с целью выполнения требований статьи 6 и статьи 1 Протокола №1 государственные власти обязаны предоставлять необходимую помощь кредитору в исполнении судебных решений против частных лиц. Такая помощь может быть предоставлена, например, через службу судебных приставов или процедуру банкротства (см. "Анохин против России" (Anokhin v. Russia) (dec.), 31мая 2007 г.). Тем не менее, Суд считает, что меры, принятые для предоставления такой помощи, так как они вмешиваются в права, защищаемые статьей 2 Протокола Хр4, должны быть необходимыми в демократическом обществе…Власти привели ряд причин, которые, по их мнению, обосновывают применение ограничений на выезд в отношении заявителя. В частности, они утверждали, что ограничения были применены к заявителю, так как он добровольно не выплатил задолженность по судебному решению; все остальные меры оказались недостаточными, по большей части по вине заявителя….Ограничения на перемещение не могут налагаться автоматически за неуплату долга по судебному решению, а только тогда, когда установлено, что такая мера необходима с учетом обстоятельств дела».
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні, може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Державний виконавець не надав суду доказів того, що ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів на користь ОСОБА_3, а також доказів того, що ОСОБА_2 може виїхати за кордон суду не надано.
Відповідно до ч. 3 листа Верховного Суду України від 01.01.2017 «Узагальнення судової практика щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України» у випадку заміни державного виконавця після відкриття виконавчого провадження до подання мають бути додані документи, які підтверджують, що з поданням до суду звернувся саме той виконавець, який здійснює виконання за конкретним виконавчим документом.
В обох постановах про відкриття виконавчого провадження вказано, що виконавче провадження було відкрите головним державним виконавцем Задніпряною А.А.
Документів, що підтверджують повноваження головного державного виконавця Моторного В.М. стосовно примусового виконання виконавчих листів №2/710/1184/2014 від 11.12.2014 та №2/710/147/2015 від 10.02.2015, виданих Шполянським районним судом в Черкаській області, суду не надано.
Таким чином, враховуючи те, що подання оформлене без дотримання вимог законодавства, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає.
Керуючись п.7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, п.18 ч.3 ст. 11, ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, ст. 208 - 210, 377-1, п.24-1 ч.1 ст. 293, ч.2 ст.294 ЦПК України, суд
В задоволенні подання відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Черкаської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Шполянського
районного суду ОСОБА_8