Справа № 712/2453/17
Провадження № 2/712/1082/17
13 червня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.
при секретарі - ТКАЧ А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідача про визначення порядку користування житловим приміщенням, посилаючись на те, що відповідно до договору дарування від 29 жовтня 2008 року ОСОБА_3 подарувала йому та відповідачу в рівних частинах квартиру АДРЕСА_1. Спірна квартира складається з 2-х житлових кімнат, площа однієї ізольованої кімнати - 10,8 кв. м., площа другої ізольованої кімнати - 13,2 кв. м. Загальна площа квартири становить 43,2 кв. м. В спірній квартирі він проживає з 2009 року. Все майно, що знаходиться в спірній квартирі, належить йому. Всю оплату по утриманню квартири виконує він. Всі договори про надання житлово-комунальних послуг укладені позивачем. Відповідач проживає в іншому місці, квартиру навідує рідко. З 2013 року відповідач витрати по утриманню квартири не несе, контакт телефонний, письмовий та інший з ним не підтримує, так як відмовляється приймати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна у сплаті обов'язкових платежів. Він звернувся письмово до відповідача з проханням визначити порядок користування квартирою, однак відповіді не отримав. Тому звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю та просив суд встановити порядок користування квартирою № 32 у будинку № 36 по вул. Смілянській у м. Черкаси, виділивши йому у користування ізольовану кімнату площею 13,2 кв. м., відповідачу ізольовану житлову кімнату площею 10,8 кв. м. У спільному користуванні залишити підсобні приміщення: кухню, коридор, санвузол, ванну кімнату, балкон, комори.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно договору дарування квартири від 29 жовтня 2008 року ВМА № 653013, ОСОБА_3 подарувала квартиру АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли в дар в рівних частинах.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, станом на 01 січня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є власниками по ? частки спільної власності двокімнатної квартири.
Відповідно до довідки КП «Соснівська СУБ» № 4162 від 15 вересня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований позивач ОСОБА_1.
Спірне житлове приміщення складається з 2-х житлових кімнат, площа однієї ізольованої кімнати - 10,8 кв. м., площа другої ізольованої кімнати - 13,2 кв. м. Загальна площа квартири становить 43,2 кв. м.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, всю оплату по утриманню квартири виконує він. Всі договори про надання житлово-комунальних послуг укладені ним. Відповідач проживає в іншому місці, квартиру навідує рідко. З 2013 року відповідач витрати по утриманню квартири не несе, контакт телефонний, письмовий та інший з ним не підтримує, так як відмовляється приймати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна у сплаті обов'язкових платежів.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб /співвласників/, належить їм на праві спільної власності /спільне майно/. Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Отже, як витікає з норм цієї статті, учасники спільної часткової власності повинні погоджувати один з одним свою поведінку по володінню, користуванню і розпорядженню спільною річчю, вони здійснюють правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном за спільною згодою.
Право кожного із співвласників по володінню, користуванню і розпорядженню спільним майном, одночасно створює для нього і обов'язок погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими співвласниками.
Якщо ж співвласники не дійдуть згоди з питання щодо здійснення повноважень по володінню і користуванню спільним майном, то спір, що виник, може бути вирішений судом.
Як роз'яснено в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року за № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" /зі змінами/, судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема за позовами про визначення порядку володіння, користування і розпорядження майном, що є спільною власністю.
Згідно з п.14 цієї Постанови Пленуму Верховного Суду України, квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника /учасників/ цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватися, як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
А відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року за № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" /зі змінами/, якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд в праві за заявленим про це позовом встановити порядок користування під уособленими приміщеннями /квартирами, кімнатами/ такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення /кухня, коридор тощо/ можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також між учасниками спільної сумісної власності.
Як встановлено судом і вказано вище в рішенні, між співвласниками квартири виникають спори щодо користування цією квартирою, чого не заперечували в судовому засіданні сторони по справі. Отже, співвласники не можуть дійти згоди щодо здійснення повноважень по володінню і користуванню спільним майно.
Таким чином, суд, вважає за необхідне встановити порядок користування квартирою № 32 у будинку № 36 по вул. Смілянській у м. Черкаси, виділивши у користування ОСОБА_1 ізольовану кімнату площею 13,2 кв. м, ОСОБА_2 ізольовану житлову кімнату площею 10,8 кв. м Залишити у спільному користуванні сторін підсобні приміщення: кухню, коридор, санвузол, ванну кімнату, балкон, комори.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 316,319,321, 360, 361, 383, 391, ЦК України, суд,
Позов задоволити.
Встановити порядок користування квартирою № 32 у будинку № 36 по вул. Смілянській у м. Черкаси, виділивши у користування ОСОБА_1 ізольовану кімнату площею 13,2 кв. м., ОСОБА_2 ізольовану житлову кімнату площею 10,8 кв. м.
Залишити у спільному користуванні сторін підсобні приміщення: кухню, коридор, санвузол, ванну кімнату, балкон, комори.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: