Постанова
Іменем України
Справа № 712/6359/17
Провадження 2а/712/538/17
26 червня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі :
Головуючого судді - Марцішевської О.М.
при секретарях - Вдовенко О.В., Тимошенко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов"язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до посвідчення серії Є №005478 від 11 квітня 2011року є інвалідом війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України. 27.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаської міської ради з заявою та пакетом документів про надання йому як інваліду війни земельної ділянки в розмірі 10 соток для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах м.Черкаси по вул.Грибна. Листом від 27.02.2017 року відповідач повідомив про те, що Генеральним планом м.Черкаси на вказаній земельній ділянці передбачене розміщення зелених насаджень загального користування та ОСОБА_1 необхідно звернутися до центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами ЧМР з клопотанням та пакетом документів, після чого питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки буде розглянуте на черговій сесії ЧМР з земельних питань. Вказує, що відмова відповідача у неприйнятті рішення є незаконною та у зв"язку з цим просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача в неприйнятті рішення по зверненню позивача та зобов'язати Черкаську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про виділення земельної ділянки для індивідуального будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах м.Черкаси по вул.Грибна.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задоволити. Вказував, що статтею 118 ЗК України не передбачено його обов'язку звертатись до Центру надання адміністративних послуг з клопотанням про надання у власність ділянки, натомість, діючи на підставі вказаної норми, він спрямував відповідне звернення до Черкаської міської ради і даний орган має або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, або відмовити в цьому з наведенням мотивів.
Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні за необгрунтованістю в зв"язку з тим, що позивачу не була надана відмова у наданні ділянки чи наданні згоди на розроблення проекту землеустрою, а було надане роз'яснення, що відповідне клопотання необхідно подати через Центр адміністративних послуг, після чого питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки буде розглянуте на черговій сесії ЧМР з земельних питань.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.40 Земельного кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 122 ЗК України визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність належить передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання з регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії Є №005478 від 11 квітня 2011року є інвалідом війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України. 27.01.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаської міської ради з заявою та пакетом документів про надання йому як інваліду війни земельної ділянки в розмірі 10 соток для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах м.Черкаси по вул.Грибна.
Листом від 27.02.2017 року вих.№552-2 відповідач повідомив позивачу про те, що Генеральним планом м.Черкаси, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 №3-505 на вказаній земельній ділянці передбачене розміщення зелених насаджень загального користування. Відповідно до плану зонування території м.Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513 земельна ділянка належить до рекреаційної зони озеленених територій загального користування "Р-3п" та ОСОБА_1 необхідно звернутися до Центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами ЧМР з клопотанням та пакетом документів (довідка управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області стосовно правового статусу земельної ділянки (кадастрова довідка) в разі наявності (вул.В.Чорновола,157); позначене на відповідному графічному матеріалі конкретне місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; згода попереднього землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки); ксерокопія паспорта громадянина України (ст.1,2,11); довідка про присвоєння коду), після чого питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки буде розглянуте на черговій сесії ЧМР з земельних питань.
Згідно положень ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отже, Законом визначено виключний перелік підстав для відмови у вчиненні дій передбачених ст. 118 ЗК України.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається зі змісту клопотання позивач просив надати йому у власність безоплатно земельну ділянку із земель комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, до якої були додані корпії паспорта, ідентифікаційного кода, графічні матеріали з Публічної кадастрової карти України та Плану зонування міста Черкаси, за результатами вказаного звернення згідно ч.7 ст.118 ЗК України відповідач мав або надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, або відмовити у цьому з наведенням відповідних мотивів, однак у листі відповідача від 27.02.2017р. вказано, що дане питання буде розглянутенна сесії за умови звернення позивача через Центр надання адміністративних послуг. Також повідомлено, що вказана позивачем ділянка належить до зони розміщення зелених насаджень загального користування «Р-3п», проте як вбачається з наданих позивачем графічних матеріалів, які були надані до клопотання від 27.01.2017р., позивачем ділянка орієнтовною площею 10 соток схематично позначена на зоні житлової забудови «Ж-1п».
Суд вважає обґрунтованим посилання позивача, що по суті поставленого питання у передбаченому статтею 118 ЗК України порядку клопотання від 27.01.2017р. розглянуте не було, а тому у спірних правовідносинах відповідач не довів того, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України відповідно до частини другої статті 71 КАС України, тому позов підлягає до задоволенню в частині зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача у передбаченому законом порядку.
В іншій частині позов не підлягає до задоволення, оскільки вирішення питання зеельних відносин належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта та зобов'язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею 244-2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Разом з тим, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача, оскільки саме по собі підтвердження бездіяльності у розгляді вказаної заяви не відновлює порушеного права позивача на прийняття суб'єктом владних повноважень вмотивованого рішення.
Отже, підсумовуючи вищеописане, суд дійшов висновку про часткове задодоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. 8, 9, 11, 17, 94, 99, 128, 159-163, 181 КАС України, ст. 14, 19 Конституції України, ст.ст.116,118,123 ЗК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»,
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Черкаської міської ради у неприйнятті рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за клопотання від 27 січня 2017 року ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Черкаси по вул.Грибна.
Зобов'язати Черкаську міську раду розглянути клопотання від 27 січня 2017 року ОСОБА_1 про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Черкаси по вул.Грибна в порядку, передбаченому частиною 7 статті 118 Земельного Кодексу України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.