Справа № 638/662/17
2-а/638/234/17
31 травня 2017 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Аркатової К.В.,
секретаря Подосокорської А.О.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області про визнання рішень та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати рішення Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області про припинення виплати йому пенсії та бездіяльність щодо виплати пенсії протиправними, зобов'язати відновити виплату пенсії з 01.02.2016 року і по теперішній час.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він має військове звання майор, яке присвоєно наказом заступника Міністра оборони України (заст. МОУ) Командувачем Сил Протиповітряної оборони України (Ком. СППОУ) № 028 від 14.04.2001 року. У відповідності до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію», згідно наказу військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова (по стройовій частині) від 17.06.2015 року № 74, він призначений у відповідності до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом до Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова на посаду начальника відділення офіцерів запасу і кадрів, на якій проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до 06.02.2016 року.Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.02.2016 року № 11, у відповідності до пунктів, 18, 26, 81 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (із змінами), 06.02.2016 року між ним та Міністерством Оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_1 , укладений контракт «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу» з 06.02.2016 року строком на п'ять років.До початку проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та в подальшому проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, яку він проходить по теперішній час, останній в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області отримував пенсію за вислугу років, як ветеран МНС.У зв'язку з неправильною по інформованістю щодо збереження пенсійного забезпечення осіб офіцерського складу призваних за мобілізацією та які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, до категорії яких він належить, останнім на початку 2016 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подана заява про припинення виплати мені пенсії у зв'язку з укладенням вищезазначеного Контракту.У відповідності до вищезазначеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплата пенсії припинена в повному обсязі з лютого 2016 року і по теперішній час.
В подальшому, отримавши юридичну консультацію щодо збереження пенсійного забезпечення осіб офіцерського складу призваних за мобілізацією та які приймаються на військову службу за контрактом у разі виникнення кризовоїситуації, що загрожує національній безпеці, він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про поновлення виплати пенсії з лютого 2016 року, яка зареєстрована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській за №1496/Б-14 від 04.08.2016 року, але відповіді на заяву від до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на його адресу не надходило.29.09.2016 року він повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про поновлення виплати пенсії з лютого 2016 року, яка зареєстрована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській за № 1820/Б-14 від 29.09.2016 року.В середині жовтня 2016 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за вихідним № 1496/Б-14 1820/Б-14 від 10.10.2016 року на його адресу надійшла відповідь, в якій зазначалося наступне, відповідно до абзацу 3 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон) виплата пенсій, призначенні, відповідно до Закону, особам, зокрема, прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до Законів України, військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту, не припиняється.Крім цього, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.10.2016 № 1496/Б-14 1820/Б-14 для продовження виплати пенсії особам: в період проходження ними військової служби є наявність контракту з інформацією, що підтверджує вищезазначений факт. Для подальшого (або) остаточного вирішення питання поновлення виплати пенсії до Головного правління Пенсійного фонду України в Харківській області необхідно надати контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, при цьому в листі відсутні будь-які посилання на чинне законодавство України, щодо обов'язку надати контракт для відновлення виплати пенсії. З метою скорішого відновлення виплати пенсії, ним до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано:копію витягу з наказу військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова (по стройовій частині) від 17.06.2015 року № 74 про призначення його у відповідності до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом до Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова на посаду начальника відділення офіцерів запасу і кадрів;копію телеграми командира військової частини НОМЕР_1 від 08.02.2016 року № 1314/61/357 про доведення витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.02.2016 року № 11, а саме: у відповідності до пунктів 18, 26, 81 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (із змінами) укласти з ним контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України строком на п'ять років; копію контракту про проходження служби в Збройних Силах України від 06.02.2016 року, укладеного між ним та Міністерством Оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.02.2016 року № 11, у відповідності до пунктів 18,26,81 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (із змінами).Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.11.2016 № 1973/Б-14 відмовлено у поновлені виплати пенсії, у зв'язку з тим, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що підставою для пенсійного забезпечення осіб, в період проходження ними військової служби, є наявність контракту з інформацією, що ці особи прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту, а надана ним копія контракту не містить вищезазначеної інформації, що обумовлено Законом.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення на позов, відповідно до яких просив відмовити в задоволення вимог ОСОБА_1 , вважаючи дії пенсійного фонду щодо відмови в поновленні виплати пенсії законними та обґрунтованими.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до частин 1,2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Згідно із ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі - Закон України №2232-ХІІ).
Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 3 ст.1 Закону Украйні «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовий обов'язок включає: прийняття в добровільномупорядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із обороною України її незалежності та територіальної цілісності.
Законом України від 21.10.1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту - Закон України № 3543-ХІГ) визначені правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно Конституції України Президент України приймає відповідно до Закону рішення про загальну або часткову мобілізацію, а відповідний Указ Президента України підлягає затвердженню Верховною Радою України (п.31 ч.1 ст.85, п.20 ч.1 ст.106).
У зв'язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки, втручанням Російської Федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі, Указом Президента України від 17.03.2016 року № 303/2014, затвердженим Законом України від 17.03.2014 року № 1126-VI, в Україні оголошено часткову мобілізацію. Зазначений указ набрав чинності 18.03.2014 року.
У зв'язку з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки у південних і східних регіонах держави внаслідок дальшого втручання Російської Федерації у внутрішні справи України, зростанням соціальної напруги в державі, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 06.05.2014 року № 454, затвердженим Законом України від 06.05.2014 року № 1240- VII в Україні оголошено нову часткову мобілізацію.
У зв'язку з поширенням проявів тероризму на території України, що призводять до загибелі мирного населення, військовослужбовців і працівників військових формувань та правоохоронних органів України у східних регіонах держави, концентрацією угруповань військ (сил) зі значним наступальним потенціалом на території Російської Федерації поблизу державного кордону України, загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України, з метою забезпечення оборони держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 21.07.2014 року № 607,затвердженим Законом України від 22.07.2014 року № 1595-VII в Україні оголошено нову часткову мобілізацію.
З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на. підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від І4.0І.2015 року № 15, затвердженим Законом України від 15.01.2015 року № 113- VIII в Україні оголошено нову часткову мобілізацію.
Всі події, причини та обставини, які стали підставами оголошення часткової мобілізації в Україні та сам факт оголошення вищезазначених часткових мобілізацій є загальновідомими.
Відповідно до ст.1 Закону України від 21.10.1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно абзацу 11 ст.1 Закону України від 06.12.1991 року «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ч. 1 ст. 1 Закону).
Також Указом Президента України від 14.01.2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено перевести національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду в обсягах, що гарантують безперебійне забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань України під час виконання покладених на них завдань (включаючи завдання, як суб'єкта боротьби з тероризмом у відповідності до ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом») привести визначені галузі, підприємства, установи та організації у ступінь повна готовність, установити з метою мінімізації негативних наслідків для економіки держави обмеження під час виконання мобілізаційних завдань та довести їх до визначених суб'єктів національної економіки, які переводяться на функціонування в умовах особливого періоду, з введенням ступеня повна готовність.
Кабінетом Міністрів України 01.07.2015 року прийнято відповідне розпорядження № 674-р.
Також, загальновідомим є факт, що Збройні Сили України залучаються та безпосередньо беруть участь в антитерористичній операції, а антитерористична операція, у відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» на теперішній час не завершена.
За змістом ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.Мобілізацією, згідно з положенням наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.
У частині 4 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно - територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду.
У відповідності до вищевикладеного вбачається, що законодавець пов'язує настання особливого періоду з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду.
Таким чином, з моменту прийняття Президентом України Указу від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» в Україні настав особливий період, зокрема, Збройні Сили України переведені на функціонування в умовах особливого періоду, а в подальшому Указом Президента України від 15.01.2015 року №113-VIII переведено національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду.
Водночас абзацом 6 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно - рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України.
На даний час відповідних рішень Президентом України про оголошення демобілізації, в розумінні ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не приймалося.
Системний аналіз наведених правових норм, а також загальновідомих обставин іноземної агресії щодо України дає підстави стверджувати, що з 17.03.2014 року і по теперішній час особливий період в Україні не припинявся.
Зазначена правова позиція повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, зокрема: постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 30.06.2015 року № 21-112а15; постанова Вищого адміністративного суду України від 16.02.2015 року № 800/582/14; постанова Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014 року № 800/280/14.
Згідно ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом У країни, та іншими нормативно-правовими актами.
Види військової служби визначені частиною 6 цієї ж статті, серед яких одними із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період та військова служба за контрактом осіб офіцерського складу.
У відповідності до Указу Президента України від 14.01.2015 року № 15 «Про часткову мобілізацію», згідно наказу військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова (по стройовій частині) від 17.06.2015 року № 74 позивач ОСОБА_1 призначений у відповідності до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом до Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова на посаду начальника відділення офіцерів запасу і кадрів, на якій проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період до 06.02.2016 року.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.02.2016 року № 11, у відповідності до пунктів, 18, 26, 81 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (із змінами), 06.02.2016 року між позивачем ОСОБА_1 та Міністерством Оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_1 , укладений контракт «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу» з 06.02.2016 року строком на п'ять років.
До початку проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та в подальшому проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, яку він проходить по теперішній час, ОСОБА_1 в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області отримував пенсію за вислугу років, як ветеран МНС.
16.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про припинення виплати пенсії у зв'язку з укладенням вищезазначеного Контракту.
У відповідності до вищезазначеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області виплата пенсії ОСОБА_1 припинена в повному обсязі з лютого 2016 року і по теперішній час.
29.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про поновлення виплати пенсії з лютого 2016 року, яка зареєстрована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській за № 1820/Б-14 від 29.09.2016 року.
В середині жовтня 2016 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за вихідним № 1496/Б-14 1820/Б-14 від 10.10.2016 року на адресу позивача надійшла відповідь, в якій зазначалося наступне, відповідно до абзацу 3 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон) виплата пенсій, призначенні, відповідно до Закону, особам, зокрема, прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до Законів України, військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту, не припиняється.
Крім цього, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.10.2016 № 1496/Б-14 1820/Б-14 для продовження виплати пенсії особам: в період проходження ними військової служби є наявність контракту з інформацією, що підтверджує вищезазначений факт. Для подальшого (або) остаточного вирішення питання поновлення виплати пенсії до Головного правління Пенсійного фонду України в Харківській області необхідно надати контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.
ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надано:копію витягу з наказу військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова (по стройовій частині) від 17.06.2015 року № 74 про призначення позивача у відповідності до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом до Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова на посаду начальника відділення офіцерів запасу і кадрів;копію телеграми командира військової частини НОМЕР_1 від 08.02.2016 року № 1314/61/357 про доведення витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.02.2016 року № 11, а саме: у відповідності до пунктів, 18,26,81 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (із змінами) укласти зі позивачем контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України строком на п'ять років; копію контракту про проходження служби в Збройних Силах України від 06.02.2016 року, укладеного між позивачем та Міністерством Оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 06.02.2016 року № 11, у відповідності до пунктів, 18,26,81 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008 (із змінами).
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.11.2016 № 1973/Б-14 позивачу відмовлено у поновлені виплати пенсії, у зв'язку з тим, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що підставою для пенсійного забезпечення осіб, в період проходження ними військової служби, є наявність контракту з інформацією, що ці особи прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту, а надана позивачем копія контракту не містить вищезазначеної інформації, що обумовлено Законом.
У відповідності до абзацу 3 ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період або прийняття на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту виплата пенсій на час такої служби не припиняється.
Згідно абзацу 3 ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (ст. 17 Конституції України).
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено: соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів сімей базується на Конституції У країни і складається з цього Закону та інших нормативно - правових актів (ст.11 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Згідно ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього ст.2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Таким чином враховуючи викладене вище, суд вважає рішення головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії та бездіяльність щодо відновлення виплати пенсії - протиправними, а позовні вимоги такими щопідлягають частковому задоволенню з відмовою в частині періоду відновлення виплати пенсії з 01.02.2016 року до 17.07.2016 року, який перебуває поза межами шестимісячного терміну, встановленого ст.99 КАС України.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи таких підстав для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом не вбачається. Належних доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом, позовні вимоги з 01.02.2016 року по 17.07.2016 року підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2,3,6-9,11,17,18,69-71,94,159,160-163 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення та бездіяльність Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 18 07.2016 року до часу поновлення виплати пенсії, тобто до 01.01.2017 року.
Зобов?язати Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 18 07.2016 року до часу поновлення виплати пенсії, тобто до 01.01.2017 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги, починаючи з 08.06.2017 року.
Головуючий