Справа № 159/1750/17
Провадження № 2/159/675/17
26 червня 2017 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді: Лесика В.О.
при секретарі: Жукової Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ковельської філії КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», Ковельської міської ради, Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про права власності на житло та визнання права власності на частку в нерухомому майні в порядку спадкування -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ковельської філії КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», Ковельської міської ради, Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним свідоцтва про права власності на житло та визнання права власності на частку в нерухомому майні в порядку спадкування.
В обґрунтування заявленого позову позивачка зазначила, що її чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Від шлюбу в них є двоє дітей, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на ? частки у праві спільної сумісної власності мотоцикла марки МТ-1036, 1984 року випуску. Діти від спадщини відмовились в її користь. Спадщину стосовно квартири АДРЕСА_1 вона не оформляла, оскільки документи були оформлені лише на неї. В 2017 році мала наміри зареєструвати свого сина за вказаною адресою, але їй відмовили, посилаючись на те, що в приватизації є чоловік. Зазначає, що вона разом з спадкоємцем проживали у квартирі та виявили бажання її приватизувати. Приватизація проводилась згідно ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» і як висновок, кожному належать рівні частини у праві спільної сумісної власності. В Свідоцтві про право власності на житло зазначено, що дана квартира належить їм на праві спільної власності. Оскільки, вона та спадкодавець брали участь у приватизації квартири, тому кожному належало по ? частині спільної квартири. На даний час їй необхідно визнати право власності на спадкове майно, однак в держаній нотаріальній конторі право власності на квартиру оформити неможливо, оскільки Свідоцтво про право власності видано неналежним чином та зареєстроване в державному реєстрі нерухомого майна, а тому не може бути предметом спадкування.
В судове засідання позивачка не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Ковельської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними у справі документами.
Представник відповідача - Волинського обласного бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просить розглядати справу без його участі.
В судове засідання представник Відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка після смерті свого чоловіка ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, прийняла спадщину за законом на ? частини мотоцикла марки МТ-1036, 1984 року випуску.
ОСОБА_1 20.05.1993 року звернулася до керівника органу приватизації із заявою, в якій просить оформити передачу у власність квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1, яку вона займає разом з членами сім'ї на умовах найму.
Розпорядженням органу приватизації № 469 від 24.05.1993 року задоволено прохання наймача ОСОБА_1 і передано зазначену квартиру в спільну сумісну власність.
24.05.1993 року Фондом комунального майна Ковельської міської ради посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, проте не зазначено членів її сім'ї, як співвласників вказаної квартири.
Виконавчим комітетом Ковельської міської ради 29.03.2017 року за № 4 винесено розпорядження органу приватизації «Про внесення часткових змін у розпорядження органу приватизації», відповідно до якого в зв'язку із допущеними помилками внести часткові зміни у свідоцтво про право власності, виданого згідно розпорядження органу приватизації від 24.05.1993 року № 469, включивши членів сім'ї ОСОБА_1 - ОСОБА_2, які проживають за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання вказаного розпорядження видано Свідоцтво про право власності на житло від 29.03.2017 року із зазначеним власником вказаної квартири та членів його сім'ї.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно ст.ст. 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року право па приватизацію квартир (будинків) державного фонду одержують громадяни України, які проживають у цих квартирах. До членів родини наймача належать тільки громадяни, що постійно проживають у квартирі разом з наймачем, або за якими зберігається право на житло. Передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну чи спільну часткову власність за письмовою згодою усіх повнолітніх членів родини, що постійно проживають у цій квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим зазначенням уповноваженого власника квартири.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ст. 26 вказаного Закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Ч. 4 ст. 334 ЦК України встановлено, що право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до Закону.
Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженим наказом Держкомітету України по житлово-комунальному господарству №56 від 15 вересня 1992 року визначено, що передача займаних квартир у власність проводиться з письмової згоди усіх повнолітніх членів сім'ї, до яких відносяться лише громадяни, які постійно проживають у квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло, у тому числі тимчасово відсутніх.
Згідно із ч. 2 ст. 64 ЖК Української РСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача. їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Враховуючи встановлені судом обставини, керуючись загальними засадами цивільного законодавства, які визначені ст. 3 ЦК України, зокрема, принципом справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає необхідним заявлений позивачкою позов задовольнити, як підставний та обґрунтований.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 60, 88, 109, 118, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3, 334 ЦК України, ст.ст. 1216, 1261, 1268 ЦК України, ст. 64 ЖК Української РСР, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», -
позов задовольнити.
Визнати свідоцтво про право власності на житло від 24.05.1993 року № 469, видане Фондом комунального майна Ковельської міської ради народних депутатів Волинської області згідно розпорядження від 24.05.1993 року № 469, на квартиру АДРЕСА_1 - недійсним.
Визнати державну реєстрацію права власності на квартиру на квартиру АДРЕСА_1, проведену Волинським обласним бюро технічної інвентаризації за номером № 6668 від 02.06.1993 року на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 24.05.1993 року на одну особу, ОСОБА_1 - недійсною.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку квартири в порядку спадкування після смерті чоловіка, ОСОБА_2, яка належала йому на праві приватної власності в результаті приватизації в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий:В. О. Лесик