Справа № 156/339/17
№ провадження 2/156/180/17
категорія справ 26
23 червня 2017 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Нєвєрова І.М.
за участю секретаря Кирилюк Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 22.01.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» уклало з ОСОБА_1 договір позики, за яким вона отримала позику у сумі 49 940,00 грн. Фактичну передачу суми кредиту підтверджує видатковий касовий ордер № 8 від 22.01.2016 року на суму 49 940 грн. 00 коп., підписаний ОСОБА_1 та уповноваженими працівниками ТОВ «Мукрокредит». Договір позики було укладено строком до 29.08.2017 року. Відповідно до п. 1.2 Договору ОСОБА_1 зобов'язана виплачувати позику за відповідним графіком. 25.01.2017 року ОСОБА_1 звільнилася з посади фахівця з кредитування філії № 29 Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» в м. Нововолинську за згодою сторін. Відповідно до п. 2.2 Договору відповідач зобов'язана достроково повернути позику ТОВ «Мікрокредит» у разі звільнення з товариства. Станом на 23.03.2017 року ОСОБА_1 не виконала зобов'язання, передбачені договором, а саме не сплатила ТОВ «Мікрокредит» заборгованість з повернення суми позики у розмірі 49 940 грн. 00 коп. Таким чином, станом на 23.03.2017 року заборгованість ОСОБА_1 складає 51 676,27 грн., що складається з: 49 940,00 грн. - заборгованість по сумі позики; 1 736,27 грн. - 3% річних.
Представник ТОВ «Мікрокредит» просить стягнути з відповідача суму боргу та судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. на користь позивача.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника, позов підтримує повністю з підстав, зазначених у заяві, та просить його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, причини неявки невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, тому суд приходить до висновку про можливість та доцільність проведення заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працювала у Філії № 29 м. Нововолинськ ТОВ «Мікрокредит» на посаді фахівця з кредитування. 22.01.2016 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» договір позики, згідно якого відповідач отримала позику у сумі 49 940,00 грн. (а.с.4). Факт передачі коштів підтверджується видатковим касовим ордером № 8 від 22.01.2016 року на суму 49 940 грн. 00 коп., підписаний ОСОБА_1 та уповноваженими працівниками ТОВ «Мукрокредит» (а.с.5). 25.01.2016 року Відповідач звільнилася з посади фахівця з кредитування за угодою сторін, що підтверджено наказом № 19-К від 25.01.2016 року (а.с.6). Відповідно до п. 2.2. Договору позичальник зобов'язаний достроково повернути позику позикодавцю у разі звільнення ТОВ «Мікрокредит».
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Однак, у порушення зазначених норм закону та умов розписки відповідач зобов'язання належним чином не виконав. Як встановлено судом до дня звернення в суд, тобто до 28.03.2017 року, відповідач не повернув позивачу борг в розмірі 49 940 грн.
Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Враховуючи строк, який відповідач прострочив, а це - 423 дні, то 3% від простроченої суми за Договором складає суму 1 736,27 грн. ( (49 940,00 х 3 х 423 ) /365/100 = 1736,27 грн.).
Таким чином, загальна сума боргу становить 51 676,27 грн., з яких 49 940,00 - основний борг, 1 736,27 - 3% річних за кожні три місяці від суми прострочення, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимога позивача про відшкодування відповідачем судового збору в розмірі 1 600,00 грн. підлягає до задоволення, оскільки підтверджується відповідною квитанцією.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 625, 1046,1047,1049 ЦК України, суд ,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» заборгованість за договором позики в сумі 51 676,27 грн. та 1 600,00 грн. судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Іваничівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І. М. Нєвєров