"21" червня 2017 р. Справа № 922/890/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В., суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - ОСОБА_1 (дов. № 32-20-14-1938/0/19-17 від 26.01.2017)
3-ї особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вх. №1772 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 25.04.17 у справі № 922/890/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН", с. мечебилове, Барвінківський район, Харківська область
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 районна державна адміністрація Харківської області
про визнання поновленим договору
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.04.2017 у справі № 922/890/17 (судя ОСОБА_3В.) позов задоволено частково. Визнано поновленим на наступні п'ять років договір оренди землі від 18.11.2010 року, зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26 грудня 2011 року за №632040004000980. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "ЛАН" 1600,00грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач з рішенням не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач зволікаючи з поновленням договору оренди, порушує права позивача, посилаючись зокрема на те, що Головним управлінням за результатми розгляду заяв та доданих до них документів позивача надавались обґрунтовані відповіді щодо необхідності усунення виявлених недоліків. Відповідач вказує на те, що позивачем не враховані викладені в листах Головного управління зауваження, тому вважає, що правові підстави для задоволення заяв позивача для поновлення договору оренди землі у Головного управління були відсутні.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не пгоджується, вважає їх такими, що жодним чином не спростовують по суті висновків суду першої інстанції. Позивач зазначає, що він своєчасно у встановлені строки вчинив всі дії, які необхідно для поновлення договору оренди у відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», та після закінчення дії договору продовжив користуватися та виконувати свої обов'язки, як орендаря. Позивач також посилається на те, що відповідач фактично жодного разу не надав заперечень в поновленні договору, а лише зволікав з таким поновленням.
Позивач також 19.06.2017 звернувся до суду з клопотанням про прийняття в порядку ст. 101 ГПК України нових доказів у справі, а саме: договір від 01.08.2016, укладений між ТОВ АФ «Лан» та АФ в формі ТОВ «Прайс-Аудит», відповідно до якого останнє консультувала ТОВ АФ «Лан» з питань поновлення п'яти договорів оренди від 18.11.10, розробляла, підписувала та направляла відповідачу заяви про поновлення договорів та відповідні додаткові угоди разом із пакетом документів; лист ТОВ «Прайс-Аудит» від 16.06,2017 про повернення оригіналів документів; копія Заяви ТОВ АФ «Лан» від 03.10.2016 вих. №198 про поновлення договору оренди землі; копія додаткової угоди від 03.10.2016 про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах; копії повідомлень про вручення 05.10.2016 року поштових відправлень від ТОВ АФ «Лан» на імя ГУ Держгеокадастру у Харківській області, якими направлялися заява від 03.10.2016 та додаткова угода від 03.10.2016; лист Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 12.06.2017.
В обґрунтування неможливості надання зазначених доказів до суду першої інстанції позивач посилається на їх відсутність у позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції. Це пов'язано з тим, що позивач уклав 01.08.16 року договір з Аудіторською фірмою в формі ТОВ «Прайс-Аудит», згідно якого вказана фірма консультувала ТОВ АФ «Лан» з питань поновлення п'яти договорів оренди від 18.11.2010, розробляла, підписувала та направляла відповідачу заяви про поновлення договорів та відповідні додаткові угоди разом із пакетом документів. Як зазначає позивач, вказані документи знаходилися у АФ в формі ТОВ «Прайс-Аудит», яке на численні звернення ТОВ АФ «Лан» не повертало такі документи, повернувши їх лише 16 червня 2017 року, що підтверджується листом ТОВ «Прайс-Аудит» від 16.06,2017 про повернення оригіналів документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Колегія суддів вважає, що позивач належним чином обґрунтував неможливість подання вищезазначених документів до суду першої інстанції з причини, що не залежали від нього, тому приймає зазначені документи в якості доказів на підтвердження позиції позивача у справі.
Відповідач у письмових поясненнях заперечує щодо отримання Головним управлінням заяви від 03.10.2016 № 198 про поновлення договору оренди землі на земельну ділянку площею 80,1450 га, а також посилається на те, що зміст копій наданих позивачем документів стосується площ земельних ділянок та договорів, які не є предметом спору по справі № 922/890/17.
ОСОБА_2 районна державна адміністрація Харківської області звернулась до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутністю 3-ї особи.
В судовому засіданні 19.06.2017 оголошено перерву до 21.06.2017.
Позивач в призначене судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду справи позивач був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та 3-ї особи за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 18 листопада 2010 року між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договір оренди землі (далі за текстом - Договір), за умовами якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Мечебилівської сільської ради, контур №369,378 (р), загальною площею 80,1450га.
Згідно пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 937324,64грн. станом на 01.01.2010.
Пунктами 9, 11 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовому виразі в розмірі 18746,49грн. за 2010 рік, що становить 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації та в наступні роки в розмірі 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації. Орендна плата вноситься щомісячно - протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, рівнини частками на відповідний рахунок Мечебилівської сільської ради.
Відповідно до пунктів 15, 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для сільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
За умовами пункту 8 договору його укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити чи припинити його дію.
Даний договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області 26 грудня 2011 року за №632040004000980.
Частиною 1 статті 210 ЦК України визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Отже, оскільки державна реєстрація Договору здійснена 26.12.2011, він є таким, що укладений на строк 5 років з 26.12.2011.
Законом України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.
В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.
Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру" до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Відповідно до пункту 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Харківської області.
Таким чином з 01.01.2013 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.
Враховуючи викладене, позивач, з дотриманням строків передбачених пунктом 8 договору, звернувся до відповідача з заявою від 16.08.2016 №144, в якій просив поновити договір.
Відповідач у відповідь направив позивачу лист від 05.09.2016 №19-20-14-26907/0/19-16, в якому зазначив, що для поновлення договору оренди землі позивачу необхідно надати до Головного управління проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, лист ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області, як орендодавця за вказаним договором оренди землі, щодо належного виконання орендарем обов'язків за договором, довідку відповідного територіального органу ДФС щодо відсутності заборгованості по сплаті орендної плати за користування орендованою земельною ділянкою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2016.
Листом від 03.11.2016 №19-20-14-33538/0/19-16 відповідач у відповідь на заяву позивача №201 від 03.10.2016, повідомив, що для визначення розміру орендної плати відповідно до статей 15, 20, 21 Закону України "Про оренду землі", статей 288-289 Податкового кодексу України, позивачу слід надати витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Додатково відповідачем запропоновано викласти пункт 8 договору у такій редакції: "Договір укладено на 5 (років) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію". Також, з метою стимулювання належності виконання умов Договору відповідач запропонував позивачу встановити розмір орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач направив відповідачу заяву від 25.11.2016 про поновлення дії договору, в якій повторно просив поновити договір. При цьому, позивач повідомив про згоду з пропозицією відповідача щодо внесення змін до пункту 8 договору та про встановлення орендної плати за договором в розмірі 8%. До заяви позивачем були додані: копія діючого договору оренди; копія свідоцтва про реєстрацію та статуту; довідка з державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості по орендній платі за землю; лист-погодження з ОСОБА_2 РДА про поновлення договорів оренди; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку; проект угоди про поновлення договору оренди та внесення погоджених змін; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідь на дану заяву відповідач листом від 26.12.2016 №19-20-14-39402/0/19-16 повідомив позивача про те, що до наданих останнім документів не додано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У зв'язку з цим, позивачу рекомендовано повторно звернутись до Головного управління з відповідною заявою про поновлення договору оренди землі, долучивши повний пакет документів, враховуючи викладені зауваження.
Враховуючи те, що відповідач станом на 26.12.2016, тобто на момент закінчення строку договору, не прийняв рішення ані про поновлення договору, ані про відмову у такому поновленні, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати поновленим договір на наступні 5 років та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо укладання з позивачем додаткової угоди про поновлення на наступні 5 років договору.
З урахуванням викладених обставин, які свідчать про те, що позивач у встановлені строки та належним чином вчинив всі передбачені законом дії, спрямовані на поновлення спірного договору оренди у відповідності до ст. 33 Закону України «Ппро оренду землі», а надані позивачем докази свідчать, що позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов'язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись, сплачуючи орендну плату, а також зважаючи на те, що відповідач у відповідь на звернення позивача рішення про відмову в поновленні договору не приймав, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання договору поновленим на наступні 5 років є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо укладання додаткової угоди про поновлення договору на наступні п'ять років суд першої інстанції зазначив, що позивач у своїй позовній заяві не наводить відповідного змісту та умов такої додаткової угоди, що унеможливлює задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки суд позбавлений права визначати ці умови на власний розсуд.
Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду, виходячи з наступного.
Предметом даного господарського спору є відносини, пов'язані з орендою землі, зокрема з порядком поновлення договорів оренди, які регулюються ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Згідно правової позиції Верховногог Суду України, викладеної у постанові від 23 березня 2016 у справі №6-146цс16, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України “Про оренду землі”, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Обставини справи та надані позивачем докази (а.с. 20-27, 62-65, 135-138) свідчать про те, що позивач з дотримання строків та в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вчинив всі дії, спрямовані на поновлення спірного договору оренди землі.
Не змінюють обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для поновлення договору орнди землі посилання відповідача про неотримання Головним управлінням заяви позивача від 03.10.2016 № 198 про поновлення договору оренди на земельну ділянку площею 80,1450 га, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач з дотриманням строків передбачених пунктом 8 договору та більш ніж за 4 місяці до припинення строку оренди за договором, звернувся до відповідача з заявою від 16.08.2016 №144, в якій просив поновити договір оренди землі на земельну ділянку площею 80,1450 гі, і таке звернення було отримано відповідачем 17.08.2016. Позивач направив відповідачу заяву від 25.11.2016 про поновлення дії договору, в якій повторно просив поновити договір, повідомивши про згоду з пропозицією відповідача щодо внесення змін до пункту 8 договору та про встановлення орендної плати за договором в розмірі 8%. До заяви позивачем були додані: копія діючого договору оренди; копія свідоцтва про реєстрацію та статуту; довідка з державної фіскальної служби України про відсутність заборгованості по орендній платі за землю; лист-погодження з ОСОБА_2 РДА про поновлення договорів оренди; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку; проект угоди про поновлення договору оренди та внесення погоджених змін; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
До того ж, наданими позивачем доказами підтверджується факт направлення позивачем відповідних заяв до відповідача (а.с. 137-138).
В свою чергу відповідач не надав заперечень в поновленні договору, та на момент закінчення строку договору не прийняв рішення ані про поновлення договору, ані про відмову у такому поновленні.
Також, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою з Барвінківського відділення Ізюмської ОДПІ про відсутність заборгованості з орендної плати за землю, листом ОСОБА_2 РДА про відсутність заперечень щодо поновлення договорів оренди землі, іншими матеріалами справи підтверджується, що позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує свої обов'язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому нею користуватись, сплачуючи орендну плату.
При цьому, як зазначалося вище, відповідач у відповідь на звернення позивача рішення про відмову в поновленні договору не приймав.
Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідач не спростовує обставин продовження користування позивачем земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору та не спростовує факту не направлення ним у місячний строк на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства", вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003. відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання.
Щодо доводів відповідача про непроведення позивачем станом на момент направлення заяв про поновлення договору нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки суд зазначає наступне.
Згідно статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. При цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Згідно пункту 5 договору нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки в розмірі 937324,64грн. була визначена станом на 01.01.2010.
Отже, наступна нормативна грошова оцінка землі має бути здійснена не пізніше 01.01.2017. Тобто станом на дату закінчення строку дії договору (26.12.2016) граничний строк проведення наступної нормативної грошової оцінки землі ще не закінчився.
Крім того, суд зауважує, що питання проведення нормативної грошової оцінки землі та внесення відповідних змін до договору в частині визначення розміру орендної плати можуть бути предметом окремого позову, у випадку добровільного невиконання позивачем обов'язків, покладених на нього чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині визнання договору поновленим на наступні 5 років.
В силу ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.
Навдедені відповідачем в апеляційній скарзі доводи стосовно порушення позивачем умов поновлення договорів оренди землі, які встановлені статтями 33 Закону України «Про оренду землі», не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, та у будь-якому разі, керуючись принципом розумності та справедливості судового захисту, зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки суть рішення в цілому та факт порушення прав позивача на продовження користування спірною земельною діялнкою наведеними відповідачем доводами не спростовується.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, відповідач ані під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ані під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами. Його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому, вказані вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення Харківської області від 25.04.2017 у справі № 922/890/17.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статтею 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення господарського Харківської області від 25.04.2017 у справі № 922/890/17 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Медуниця О.Є.