"26" червня 2017 р.Справа № 915/1596/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.,
суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.
(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду №294 від 24.04.2017р. та №500 від 14.06.2017р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи; протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2017р. та від 14.06.2017р.)
(Без виклику сторін та проведення судового засідання)
Розглянувши питання про прийняття додаткової постанови до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. за апеляційною скаргою ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 27 лютого 2017 року
у справі №915/1596/15
за позовом Українсько-Молдавського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
- Державне підприємство «Віброприбор»;
- ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Фірма «Дісконт»;
- Фонд держмайна України
до:
- Приватного підприємства «Бриз-Юг»;
- ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Перлина Чорномор'я»;
- ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед»;
про витребування майна з незаконного чужого володіння
встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017р. частково задоволено позовні вимоги Українсько-Молдавського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» до Приватного підприємства «Бриз-Юг», ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Перлина Чорномор'я», ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед» про витребування майна з незаконного чужого володіння - витребувано з незаконного володіння відповідача ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед» на користь позивача УМСП ТОВ «Жемчужина» комплекс бази відпочинку «Магнолія», яка розташована в зоні відпочинку «Коблево» Березанського району Миколаївської області по вул. Морська, 153/1 та складається з двох спальних корпусів, їдальні, відео залу, вбиральні, душових. Відмовлено в позові до відповідача ПП «Бриз-Юг» та до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Перлина Чорномор'я».
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед» звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. апеляційну скаргу задоволено частково; рішення господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017р. у справі №915/1596/15 скасоване в частині задоволення позовних вимог про витребування майна у ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед», прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишено без змін, з викладенням резолютивної частини рішення в наступній редакції: «У задоволенні позовних вимог Українсько-Молдавського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» відмовити повністю».
Відповідно до ч.1, п.10 ч.2 ст.105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Однак, в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. відсутній висновок суду апеляційної інстанції про новий розподіл судових витрат в частині судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку із скасуванням в частині рішення господарського суду Миколаївської області від 27.02.2017р.
Відповідно до ст.88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Згідно ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Пункти 13,15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» містять наступні роз'яснення: «Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється».
Оскільки питання про новий розподіл судових витрат в частині судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку із скасуванням оскарженого рішення не стосується суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути це питання без виклику сторін.
Згідно із ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В мотивувальній частині постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. судом зазначено про те, що витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на УМСП ТОВ «Жемчужина» з їх відшкодуванням ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед» на підставі ст.ст.49,105 ГПК України.
В той же час, в резолютивній частині постанови відсутній відповідний висновок апеляційного господарського суду про стягнення з позивача на користь ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед» судового збору за подання апеляційної скарги.
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед» сплатила судовий збір у розмірі 11842,61грн., які підлягають стягненню з позивача на її користь.
З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. про стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 49,88,99, 105 ГПК України, колегія суддів -
Стягнути з Українсько-Молдавського спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» на користь ОСОБА_1 «Лардіана ОСОБА_1 Лімітед» 11842,61грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Таран С.В.