"21" червня 2017 р. Справа № 922/4403/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 (дов. № 01/01-25/08-18 від 04.01.2016);
відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 178 від 04.05.2017);
ОСОБА_3 - директор Сільськогосподарського ТОВ "Гусарівське".
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області (вх. №995 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.03.17 у справі № 922/4403/16
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області
до Сільськогосподарського ТОВ "Гусарівське", с. Гусарівка, Балаклійський район, Харківська область
про стягнення 20853,41 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.03.2017 у справі № 922/4403/16 (суддя Хотенець П.В.) в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 20853,41 грн. шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства відмовлено.
Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2017 у справі № 922/4403/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норми ч. 6 ст. 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та п. 1 постанови Кабінету міністрів України від 27.01.2010 № 77 “Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди”.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними позивачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. При цьому, відповідач не заперечує проти обставин водокористування за відсутності дозволу у період з 25.02.2014 по 10.08.2014, проте заперечує щодо наявності його вини з огляду на своєчасні дії по отриманню такого дозволу та порушення строків дозвільними та іншими державними органами.
Відповідач також надав додаткові пояснення по справі, в яких посилається на виконання всіх вимог чинного законодавства та вжиття вичерпних заходів для отримання дозволу на спеціальне водокористування та відповідних погоджень, що виключає вину СТОВ «Гусарівське» у вчиненні порушення, зважаючи на бездіяльністю Державної служби геології та надр України та зміни в порядку отримання дозволу на спеціальне водокористування в зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру».
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши прокурора та уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, в період з 01 червня 2016 року по 21 червня 2016 року Державною екологічною інспекцією у Харківській області (позивачем) на підставі статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтей 4, 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та наказу Держекоінспекції № 313/01-04 від 31 травня 2016 року було здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" (відповідача), яке здійснює діяльність по вирощуванню зернових (крім рису), бобових і насіння олійних культур і розведення великої рогатої худоби молочних порід на території Гусарівської сільської ради Балаклійського району Харківська області.
За результатами даної перевірки, Державною екологічною інспекцією у Харківській області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 313/01-04/02-09 від 19 серпня 2016 року, який отриманий та підписаний директором відповідача без зауважень.
Відповідно до вказаного акту та наданих під час перевірки документів дозвільного характеру вбачається, що на балансі підприємства знаходиться дві артезіанських свердловини, які розташовуються у с. Гусарівка та у с. Волобуївка Балаклійського району Харківська області.
Водопостачання із вказаних підземних джерел здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування Укр.№04.01-10-143А/Хар від 11 серпня 2014 року терміном дії до 14 серпня 2017 року.
Попередній дозвіл на спеціальне водокористування Укр.№5271 А/Хар від 10 червня 2011 року, строком дії до 24 лютого 2014 року.
Таким чином позивач стверджує, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" в порушення статтей 44, 49 Водного кодексу України у період з 25 лютого 2014 року по 10 серпня 2014 року здійснювало самовільне водокористування із артезіанських свердловин.
Відповідно до довідки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" № 225 від 14 червня 2016 року у період з 25 лютого 2014 року по 10 серпня 2014 року було забрано підземних вод в обсягу 6166 м.куб.
Позивач посилається на те, що відповідно до пункту 1.7 "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України №767/16783 від 14 серпня 2009 року (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13 жовтня 2015 року самовільне водокористування - використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів.
В зв'язку з виявленими порушеннями, Державною екологічною інспекцією у Харківській області з урахуванням норм передбачених Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", розраховано шкоду заподіяну державі внаслідок самовільного водокористування в розмірі 20853,41 грн., яку було направлено на адресу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" разом із претензією № 129 від 15 серпня 2016 року щодо добровільного відшкодування шкоди.
Після отримання вказаної претензії із розрахунком розміру шкоди, про що свідчить поштове повідомлення №6426400054184, вимоги даної претензії не були добровільно виконані відповідачем.
29 червня 2016 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства виявлених під час здійснення планового заходу - перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Харківській області винесено на адресу відповідача припис № 02-25/96.
Крім того, за наслідками виявлених порушень природоохоронного законодавства державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000346 від 29 червня 2016 року та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення № 02-26/163 від 29 червня 2016 року, згідно яких голову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого статтями 47, 48, 82-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 102,00 грн.
Вказаний адміністративний штраф сплачено у добровільному порядку, про що свідчить квитанція №6 від 01 липня 2016 року.
У зв'язку із наведеними вище обставинами, Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до господарського суду з позовом до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" про стягнення 20853,41 грн. шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях відповідача елементів цивільного правопорушення, у тому числі вини, протиправної поведінки, оскільки відповідачем було вжито вичерпних заходів щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування, та не отримавши в установлені законодавством строки відповіді на заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське", відповідач мав право здійснювати спеціальне водокористування без отримання відповідного дозволу.
З висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення збитків в розмірі 20853,41 грн., які завдані державі внаслідок самовільного водокористування (підземні води), розмір відшкодування яких розраховано Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України №767/16783 від 14 серпня 2009 року (із змінами згідно наказу Мінприроди України № 367 від 13 жовтня 2015 року.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України.
Так, частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявністю вини заподіювача шкоди.
Зобов'язанням із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення збитків, які завдані державі внаслідок самовільного водокористування (підземні води), розмір відшкодування яких розраховано Державною екологічною інспекцією у Харківській області відповідно до Методики.
Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" не заперечує проти обставин спеціального водокористування, а саме, за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, проте заперечує проти наявності його вини з огляду на своєчасні дії по отриманню такого дозволу та порушення строків дозвільними та іншими державними органами.
Також, відповідач вказує, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" не заперечує проти застосування презумпції вини порушника, проте вважає за необхідне врахування зазначених обставин та наданих доказів, що свідчать про відсутність вини відповідача у здійсненні спеціального водокористування без дозволу на спеціальне водокористування у період з 25 лютого 2014 року по 10 серпня 2014 року.
Так, порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на спеціальне водокористування (дозвіл) регламентовано Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а також Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (постанова Кабінету Міністрів України № 321 від 31 березня 2002 року) та Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів (постанова Кабінету Міністрів України № 459 від 10 серпня 1992 року) в частині, що не суперечить вказаному Закону.
Статтею 49 Водного кодексу України встановлено, що порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Частиною 4 статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" встановлено, що строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13 березня 2002 року, клопотання водокористувачів розглядаються, а дозволи видаються в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання.
З урахуванням вищезазначених положень СТОВ "Гусарівське" направило пакет документів 21 січня 2014 року до Державної служби геології та надр України.
Дослідженням матеріалів справи встановлені наступні обставини.
Державна служба геології та надр України, у відповідності до розділу 2 наказу Державної служби геології та надр України від 22 лютого 2013 року № 98 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо погодження отримання дозволу на спеціальне водокористування, створення на річках та у їх басейнах штучних водойм та водопідпірних споруд, що впливають на природний стан підземних вод, проектів робіт на землях водного фонду та встановлення меж зон санітарної охорони водних об'єктів", для отримання погодження з дочірніми підприємствами НАК "Надра України" своїм листом №222/10/10-14 від 18 лютого 2014 року направила пакет документів до КП "Південукргеологія", отриманий 03 березня 2014 року за вхідним №276.
КП "Південукргеологія" опрацювало надані матеріали та виконало обстеження водозабору на підставі якого були підготовлені рекомендації щодо можливості погодження матеріалів спецводокористування підземних вод та результати обстеження водозабору, які були направлені на адресу Державної служби геології та надр України листом №03/03-275 від 04 квітня 2014 року.
За результатами отриманих рекомендацій від КП "Пвіденукргеологія" Державної служби геології та надр України тільки 30 квітня 2014 року за №638/02/10-14 зареєстровано погодження умов спеціального водокористування для Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське", яке підприємством отримано тільки у травні 2014 року.
З наведеного вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" було позбавлене можливості щодо своєчасного подання документів до Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації для отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки розгляд матеріалів Державною службою геології та надр України замість місяця тривав майже три.
Підтвердження викладених доводів зазначено у листі КП "Південукргеологія" № 03/3-28 від 16 січня 2017 року, отриманому на запит Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" № 435 від 15 листопада 2016 року.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" після отримання зазначеного листа Державної служби геології та надр України 16 травня 2014 року з додатком, здав повний пакет документів у відповідності до статті 7 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" до Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації через дозвільний центр, що затверджується реєстраційним № 012-012548.
У зв'язку з прийняттям 09 квітня 2014 року Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 23, стаття 873), 26 квітня 2014 року були внесені зміни до Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Водного кодексу України (стаття 49), а саме: органи, зазначені у частині другій цієї статті, зобов'язані протягом п'яти календарних днів з дня надходження заяви на отримання дозволу на спеціальне водокористування надіслати завірені ними копії відповідних документів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, у разі використання підземних вод - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального користання надр, у разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; центральні органи виконавчої влади, зазначені у частині п'ятій цієї статті, зобов'язані протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня одержання копій документів надати безоплатно органам, що приймають рішення про видачу дозволу на спеціальне водокористування, свої висновки щодо можливості його видачі.
З врахуванням викладеного станом на 30 квітня 2016 року (дата видачі погодження спеціального водокористування Державною службою геології та надр України) відповідач вже був позбавлений можливості використати його у відповідності до статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та статті 49 Водного кодексу України для отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" вжито вичерпних заходів для отримання необхідних погоджень для чого своєчасно направлено документи до Державної служби геології та надр України щодо отримання погоджень, що виключає вину Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" у вчиненні порушення, зважаючи на недодержання Державною службою геології та надр України строків розгляду документів, визначених Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13 березня 2002 року, а також враховуючи зміни в порядку отримання дозволу на спеціальне використання в зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру".
За результатами подання 16 травня 2014 року у відповідності до статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та статті 39 Водного кодексу України до Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації через дозвільний центр відповідної заяви з додатками, що підтверджується реєстраційним № 012-012548, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" отримало лист вказаного Департаменту від 16 червня 2014 року №04.01-20-2688, яким відповідач повідомлений про відсутність станом на 16 червня 2014 року висновків Держводагенства та Держгеонадр, в зв'язку з чим рішення про видачу дозволів на спеціальне водокористування буде прийнято після отримання відповідних висновків.
Із вказаного листа також вбачається, що Департаментом пакет документів до Державної служби геології та надр України було направлено 20 травня 2016 року.
Відповідно до статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в редакції від 26 квітня 2014 року (на момент вчинення правочину): строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом; у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу; днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.
Згідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 321 від 13 березня 2002 року "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року N 459": дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку потання; клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін.
Таким чином дії державних органів спростовують наявність вини в діях Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське", оскільки відбувались у незалежних від нього причин.
Отже, фактично департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної адміністрації за результатами розгляду заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське" тільки 11.08.2014 видано дозвіл на спеціальне водокористування Укр..№ 04.01-10-143 А/Хар, терміном дії до 14.08.2016.
Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у разі, якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного харектеру суб'єкту господарювання має право проводити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Аналогічні положення містяться і в пункті 1 Постанови Кабінету Міністрів України №77 від 27 січня 2010 року "Про деякі питання застосування принципу мовчазної згоди".
Отже, за змістом наведених норм, право на проведення певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання дозволу (у даному випадку здійснення забору підземних вод) виникає у разі недотримання дозвільним органом визначеного нормами чинного законодавства строку для надіслання відповіді щодо розгляду заяви про видачу документа дозвільного характеру і не ставиться в залежність від причин відмови у такій видачі, зробленій поза межами встановленого строку.
З огляду на викладене, згідно принципу мовчазної згоди, не отримавши в установлені законодавством строки відповіді на заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гусарівське", відповідач вправі був здійснювати спеціальне водокористування без отримання відповідного на те дозволу.
За приписами статті 1166 Цивільного Кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідальність особи у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки наступає лише за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і збитками, вини.
Такий елемент цивільного (господарського) правопорушення, як протиправна поведінка заподіювача збитків полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в здійсненні наказів правової норми діяти певним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів суду наявність такого невід'ємного елементу правопорушення, як протиправна поведінка відповідача, оскільки відповідачем було вжито вичерпних заходів щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Врахувавши вищенаведені норми законодавства та встановивши, що відповідач завчасно, тобто 21.01.2014 до закінчення строку дії попереднього дозволу звернувся до уповноважених державних органів із заявою про отримання погодження спеціального водокористування, однак ця документація розглянута була поза межами встановлених законом строків внаслідок порушення уповноваженими органами державної влади вимог законодавства щодо строків погодження, а за відсутністю такого погодження Департаментом екології та природних ресурсів Харківської області державної адміністрації заява про надання дозволу на спеціальне водокористування прийнята б не була, відповідач був позбавлений можливості реалізувати свій обов'язок вчасно подати відповідну документацію для отримання зазначеного дозволу до Департаменту не з його вини.
Колегія суддів також при вирішенні даного господарського спору враховує, що до найбільш важливих загальних принципів права віднесено принцип справедливості, добросовісності і розумності, який, згідно зі ст. 3 ЦК України, визнається загальною засадою цивільного законодавства.
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів обмеження принципу свободи договору сторін, способом утримання сторін від зловживання своїми правами при виконанні договору. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.
За викладеного, застосовуючи принцип верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, дійшовши висновку щодо відсутності в діях відповідача вини та протиправної поведінки, як обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2017 у справі № 922/4403/16 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 07.03.2017 у справі № 922/4403/16 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Білецька А.М.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Істоміна О.А.