"20" червня 2017 р. Справа № 903/148/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий суддя Грязнов В.В.
суддя Розізнана І.В. ,
суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Петрук О.В.,
за участю представників сторін:
позивача 1- не зявився;
позивача 2- не зявився;
відповідача- не зявився;
прокурора- Маринич В.В. (посвідчення №030682 від 03.12.2014р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Волинсь-кої області на рішення господарського суду Волинської області від 18.04.2017 року у справі №903/148/17
за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі
1. Луцької міської ради м.Луцьк
2. Управління освіти Луцької міської ради м.Луцьк
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
с.Підгайці Луцького району Волинської області
про визнання договору оренди недійсним та повернення майна,-
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Кло-потання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Волинської області від 18.04.2017р. у справі №903/148/17 (суддя Пахолюк В.А.) відмовлено у задоволенні позову Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури (надалі в тексті - Прокурор) в інтересах держави в особі Луцької міської ради (надалі в тексті - Міська рада) та Управління освіти Луцької міської ради (надалі в тексті - Міська рада) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі в тексті - Підприємець) про визнання договору оренди недійсним та повернення майна.(арк.справи 92-95).
Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що Луцька міська рада, надаючи дозвіл на укладення оспорюваного договору оренди, а Управління освіти, укладаючи вка-заний правочин, діяли у відповідності до вимог закону, спірний договір оренди відповідає вимо-гам Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Закону України «Про осві-ту» і підстави для визнання його недійсними відсутні. При цьому, оскільки вимога про зобов'язан-ня звільнити та повернути об'єкт оренди, є похідною вимогою від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди, задоволенню також не підлягає.(арк.справи 94).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Прокурор подав скаргу до Рівненського апеля-ційного господарського суду, у якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 18.04.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким задоволити позов.(арк.справи 102-107).
Скаржник вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуван-ням норм матеріального права та неповним з'ясуванням усіх істотних обставин справи. Прокурор вважає, що спірний договір передбачає використання приміщення не за цільовим призначенням, тобто не для навчально-виховного процесу, а для здійснення підприємницької діяльності, таким чином суперечить вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Закону України «Про освіту».(арк.справи 104-206).
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2017р. прийнято до про-вадження апеляційну скаргу Прокурора, справу призначено до слухання.(арк.справи 100).
Ухвалою від 29.05.2017р. відкладено розгляд справи.(арк.справи 126-127).
29.05.2017р. через канцелярію суду Відповідач подав відзив, у якому просить суд залиши-ти апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.(арк.справи 121-124). Крім того, на адресу апеляційного суду 13.06.2017р. поштою від Управління надійшло кло-потання про розгляд справи без участі його представника.(арк.справи 132).
У судових засіданнях апеляційної інстанції 29.05.2017р. та 20.06.2017р. Прокурор підтри-мав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової пози-ції.
Сторони не забезпечили явку своїх представників у призначені на 29.05.2017р. та 20.06. 2017р. судові засідання, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(арк.справи 127-131, 134-136).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, вивчивши матеріали спра-ви, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм ма-теріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
Як стверджується матеріалами справи, 11.02.2010р. Управління Луцької міської ради-орен-додавець та підприємець ОСОБА_1-орендар уклали договір оренди нежитлових приміщень №537, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне ко-ристування нежитлове приміщення загальною площею 109,1 м2, яке знаходиться у м.Луцьк по вул.Шопена, 18 та перебуває на балансі Управління. Строк дії договору до 11.01.2013р. Договір №537 підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки Управління.(арк.справи 52-55).
На виконання умов вказаного договору №537 орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, про що свідчить акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 11.02.2010р. (арк.справи 15, 56).
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради №653-9 від 29.10.2015р. «Про продовження оренди нежитлового приміщення на вул.Шопена, 18» за результатами розгляду звернення заявника погоджено Управлінню продовжити оренду не жит-лового приміщення загальною площею 109,1 м2, яке знаходиться по вул.Шопена, 18, з ФОП ОСОБА_2 на термін з 01.01.2016р. до 30.11.2018р. Зобов'язано свторін у деся-тиденний термін укласти договір оренди.(арк.справи 14).
На виконання вказаного рішення 29.10.2015р. Управління-орендодавець та ФОП ОСОБА_3-орендар уклали договір №1333 оренди нежитлових приміщень (надалі в тексті Договір), відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове при-міщення (напівпідвал) загальною площею 109,1 м2, яке знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Шо-пена, 18 та перебуває на балансі Управління освіти Луцької міської ради, загальною вартістю 416699 грн.(арк.справи 10-13).
Відповідно до п.1.3.1 Договору, приміщення, що передається в оренду, буде використову-ватись для розміщення суб'єкта господарювання, що діє на основі приватної власності та про-вадить діяльність з медичної практики.
Сторони погодили строк дії Договору з 01.01.2016р. до 30.11.2018р. включно.(п.9.1 Дого-вору).
Договір підписаний сторонами та скріплений відтиском печатки Управління.(арк.справи 13).
Крім того, матеріали справи містять:
- копію статуту ОСОБА_4 учнівської молоді в редакції від 16.10.2009р., з якого вбачається, що юридична адреса ОСОБА_4 43025, м.Луцьк, вул.Шопена,18.(п.1.2 ОСОБА_4). Пунктом 2 ОСОБА_4 передбачено, що предметом діяльності ОСОБА_4 учнівської молоді є реалізація державної політики в сфері позашкільної освіти. Відповідно до п.п. 7.1, 7.3 ОСОБА_4 майно належить до комунальної власності територіальної громади міста Луцька і закріплюється на праві оперативного управлінь-ня.(арк.справи 17-29).
- рішення Луцької міської ради від 29.02.2012р. №21/32 «Про врегулювання оренди неру-хомого майна територіальної громади міста Луцька» та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.10.2015р. №653-9 «Про продовження оренди нежитлового приміщення на ву-лиці Шопена, 18».(арк.справи 57-58, 59-73).
- довідку Управління освіти Луцької міської ради від 13.12.2016р. №16.1-12/3057, якою підтверджено відсутність у ФОП ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за Договором. Крім того, зазначено, що за період з 01.01.2013р. по 31.03.2017р. була нарахована орендна плата в сумі 284 417 грн. 80 коп., з них на Луцьку міську раду було перераховано 70% коштів, що стано-вить 199 092 грн. 46 коп., залишено на рахунку установи ЦНТТУМ 30%, що становить 85 325 грн. 34 коп.(арк.справи 9).
- довідка Управління освіти Луцької міської ради від 13.01.2017 року №16.1-12/103, про те, що спірне приміщення може використовуватись в освітніх цілях як допоміжне приміщення (роз-дягальна) не підтверджує факту погіршення навчального процесу у ОСОБА_4 учнівської молоді, в приміщенні якого наявна роздягальна.(арк.справи 16).
- довідку №26 від 05.04.2017р. Громадської організації батьків дітей з синдромом дауна та іншими порушеннями розвитку (інший орендар), якою не заперечується подальша оренда ФОП ОСОБА_1 спірних приміщень.(арк.справи 88).
- довідка ОСОБА_4 учнівської молоді №103 від 11.04.2017р., у якій вказано, що дане примі-щення знаходиться в цокольному поверсі корпусу №1 закладу, оренда якого жодним чином не перешкоджає здійсненню навчально-виховного процесу, беручи до уваги наявність окремого вхо-ду до орендованого приміщення та автономний доступ до системи водопостачання, електрожив-лення та каналізаційної системи.(арк.справи 87).
Як зазначалось вище, господарський суд Волинської області відмовив Прокуророві у задо-воленні позову про визнання недійсним договору оренди та повернення приміщення.(арк.справи 92-95).
Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна та не підлягає за-доволенню, з огляду на наступне:
Предметом даної справи є визнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити орендоване приміщення.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - гос-подарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).
Відповідно до статті 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Договір найму укладається на строк, встанов-лений договором.(ст.759 ЦК України). Аналогічні положення містяться у ст.283 ГК України.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орен-дою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Матеріалами справи стверджено, що 29.10.2015р. з моменту укладення сторонами Догово-ру між ними виникли відносини оренди (найму), оскільки такі відповідають визначенню, перед-баченому ст.759 ЦК України - за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язує-ться передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містять ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України.
Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформля-ється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.(ч.1 ст.795 ЦК України).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.61 Закону України «Про освіту», фінансування державних закладів освіти і установ, організацій, підприємств системи освіти здій-снюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, дер-жавних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джере-лами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.26 Закону України «Про позашкільну освіту» фінансування дер-жавних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відпо-відних бюджетів, приватних позашкільних навчальних закладів - за рахунок коштів засновників (власників). Фінансування державних, комунальних і приватних позашкільних навчальних закла-дів може здійснюватися також за рахунок додаткових джерел фінансування, не заборонених зако-нодавством України. Додатковими джерелами фінансування позашкільного навчального закладу є, в т.ч., доходи від надання в оренду приміщень, обладнання, що не оподатковуються і спрямо-вуються на соціальні потреби та розвиток навчального закладу.
Разом з тим, право на здачу приміщення в оренду також встановлено п.7.6 ОСОБА_4 учнівської молоді.
Підставою позову Прокурор зазначає недодержання сторонами в момент укладення оспо-рюваного Договору приписів ст.ст. 19, 53 Конституції України, ст.63 Закону України «Про освіту», ст.44 Закону України «Про позашкільну освіту».
Відповідно п.2 розділу 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними за-кладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та кому-нальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.08.2010р. №796, навчальними закладами можуть надаватись послуги з надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або облад-нання, що тимчасово не використовуються у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або пра-цюють у навчальному закладі.
При цьому, об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, техно-логічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілю-ванню або використанню не за призначенням.(ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту», надалі в тексті - Закон)
Отже, вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч.5 ст.63 Закону законода-вець визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого ви-користання (в тому числі на умовах оренди).
У відповідності до приписів п.3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, ут-римання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря Укра-їни від 14.08.2001 №63 - не дозволяється здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнан-ня підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для викорис-тання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом.
Cистема освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і мето-дичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління осві-тою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну се-редню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну осві-ту та самоосвіту.(ст.ст. 28, 29 Закону).
За змістом наведених норм законодавства, під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.
В свою чергу, згідно з п.1.2 Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Мініс-терства освіти і науки від 01.08.2001р. №563,- навчально-виховний процес, як складова освітньої діяльності - це система організації навчально-виховної, навчально-виробничої діяльності, визначе-ної навчальними, науковими, виховними планами (уроки, лекції, лабораторні заняття, час відпо-чинку між заняттями, навчальна практика, заняття з трудового, професійного навчання і професій-ної орієнтації, виробнича практика, робота у трудових об'єднаннях, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, походи, екскурсії, спортивні змагання, перевезення чи переходи до місця проведення заходів тощо).
Обов'язок доказування і подання доказів встановлено ст.33 ГПК України.
Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою, Прокурор зазначає, що Підприємець не може орендувати спірне приміщення, оскільки не здійснює жодної освітньої чи виховної діяльноc-ті в розумінні Закону України «Про освіту».
Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно установлено та стверджується матеріалами справи, що приміщення, площею 109 м2, яке орендується Відповідачем за Договором оренди, використовувалося або може використовуватися у навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, як закладу освіти і права цього навчального закладу порушені. При цьому, рішення Луцької міської ради від 29.02.2012р. №21/ 32 «Про врегулювання оренди нерухомого майна територіальної громади міста Луцька» та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.10.2015р. №653-9 «Про продовження оренди нежитлового приміщення на вулиці Шопена, 18».(арк.справи 57-58, 59-73), рішення якими визна-чалися розмір орендної плати, а також рішення виконавчого комітету Луцької міської ради №653-9 від 29.10.2015р. «Про продовження оренди нежитлового приміщення на вул.Шопена, 18», яким Виконком погодив продовження оренди спірного приміщення Підприємцем (арк.справи 14) - чинні та в судовому порядку недійсними не визнавалися.
Так, Прокурор заявив вимогу про визнання недійсним укладеного 29.10.2015р. Управлінням та Підприємцем Договору оренди спірного приміщення.
Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.
В силу ч.3 ст.215 ЦК України, з позовом про визнання правочину недійсним може зверну-тись заінтересована особа.
Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Відповідно до п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 19.05. 2013р. №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладе-ним, коли між сторонами досягнуто згоди, з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істот-них для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759-762 ЦК України - істотними для даного виду договорів, є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування. Що ж до договорів оренди державного та комунального майна, то стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального май-на» визначає умови, які є істотними для даних договорів, причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Підставою недійсності правочину, згідно ст.215 ЦК України, є недодержання в момент вчи-нення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'я-тою та шостою ст.203 ЦК України, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодек-су, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
З мотивів, викладених вище, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно застосовано норми ч.5 ст.63 Закону України «Про освіту», п.3.19 Державних санітар-них правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного дер-жавжавного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, а про законність передачі в оренду частини приміщення державного закладу свідчить досягнення усіх істотних умов договору орен-ди сторонами, а також погодження власником майна - передачі такого майна в оренду.
При цьому, зважаючи на відсутність доказів повернення спірного приміщення орендарем з 2010 року (акт від 11.02.2010р.), колегія суддів дійшла висновку, що за Договором від 29.10.2015 року об'єкт оренди не передавався, оскільки й так перебував у користуванні Підприємця.
Крім того, Прокурор заявив вимогу про повернення балансоутримувачу нежитлове примі-щення (напівпідвал) загальною площею 109,1 м2, яке знаходиться за адресою: м.Луцьк, вул.Шопе-на, 18.
Оскільки правовим наслідком визнання договорів оренди недійсними є приведення сторін у попередній стан, то відсутність підстав для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 29.10.2015р., вимога про зобов'язання відповідача звільнити та повернути об'єкт оренди, що за правовим змістом є реституцією, і є похідною вимогою від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди, задоволенню також не підлягає, про що вірно вказано су-дом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів погоджується із доцільністю застосування судом першої інстан-ції практики Європейського суду прав людини.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов безпідс-тавний і не підлягає задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції, а тому рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм ма-теріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Волинської області на рішення господарського суду Волинської області від 18.04.2017 року у справі №903/148/17 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
3. Справу №903/148/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Грязнов В.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Мельник О.В.