"20" червня 2017 р. Справа № 917/8/17
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І., суддя Камишева Л.М.,
при секретарі Кладько А.С.,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю від 06.02.2017р. № 66,
від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю від 06.02.2017р. № 0-16-0.6-841/2-17,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (вх.№ 1761 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від "13" березня 2017 р. у справі № 917/8/17,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", м. Заводське, Лохвицький район, Полтавська область,
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,
про визнання укладеною додаткової угоди,
Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки №11 від 29.11.2011р. в редакції позивача.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.03.2017р. (суддя Кульбако М.М.) в задоволенні позову відмовлено.
Дослідивши матеріали справи суд першої інстанції встановив, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення дії договору від 29.11.2011р. № 11 на новий строк, проте сторони не досягли згоди щодо розміру орендної плати та відповідач повідомив про своє рішення щодо припинення договірних правовідносин з позивачем за договором, що свідчить про втрату позивачем зазначеного права та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 13.03.2017р. у справі №917/8/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" задовольнити в повному обсязі; судові витрати за подання апеляційної скарги стягнути з відповідача.
В обґрунтування заявлених апеляційних вимог позивач зазначає, що місцевим господарським судом помилково прийнято в якості належного доказу у справі лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016р. № 19-16-7777.5-7269/2-16, в якому надавались відповідь на повідомлення ОСОБА_3 "Райз-Максимко" № 1721 від 18.08.2016р. про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки № 11 від 29.11.2016р., оскільки у відповідності до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 визначено, що документом, який підтверджує надання поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Зважаючи на те, що матеріали справи не містять поштового чека/квитанції про направлення вказаного вище листа, позивач не втратив переважне право на поновлення дії договору, оскільки не мав можливості врегулювати з відповідачем істотні умови договору оренди земельної ділянки.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Дергеокадастру у Полтавській області просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", рішення господарського суду Полтавської області від 13.03.2017р. у справі № 917/8/17 залишити без змін, судові витрати покласти на позивача (вх. № ел. пошти 1039 від 15.06.2017р.).
В обґрунтування своєї позиції у справі відповідач з посиланням на положення ст.33 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 319, 626 ЦК України вказує, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Разом з тим, зважаючи на те, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3 "Райз-Максимко" не було досягнуто згоди з приводу істотної умови договору оренди землі як розмір орендної плати, позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Судова колегія зауважує, що у відповідності до п. 1.5.6 Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої ОСОБА_4 господарського суду України від 19.02.2013р. N 01-17/315/384/13 та затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. N 28, надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
Пунктом 1.5.17 Інструкції унормовано, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Судова колегія зазначає, що зазначений вище відзив на апеляційну скаргу, отриманий електронною поштою, не містять електронного підпису відправника, що підтверджується актом Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2017р. № 13-42/475, що свідчить про відсутність ознак офіційного документу у справі. Разом з тим, в судовому засіданні 20.06.2017р. уповноваженим представником відповідача підтверджено відповідність електронної копії вказаного документу його оригіналу.
За таких обставин судова колегія вважає за доцільне долучити вказаний відзив до апеляційної скарги до матеріалів справи в якості належного документу у справі на підтвердження правової позиції відповідача щодо заявлених у справі вимог.
Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" подано клопотання про ознайомлення та долучення до матеріалів справи рішення господарського суду Полтавської області від 28.03.2017р. у справі № 917/13/17 по аналогічній справі з тими самими сторонами (вх.№ 6620 від 20.06.2017р.).
В судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 20.06.2017р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 13.03.2017р. у справі №917/8/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" задовольнити в повному обсязі; судові витрати за подання апеляційної скарги стягнути з відповідача.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив суд рішення господарського суду Полтавської області від 13.03.2017р. у справі №917/8/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на явку обох учасників судового процесу в судове засідання та надання ними пояснень з приводу заявлених вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, а також заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2011 між Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області та Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" (надалі орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки №11 (надалі Договір), який зареєстрований у Відділі Держкомзему у Чорнухинському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532510004001635 від 18.01.2012.
За умовами вказаного Договору позивачу передано в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,9 га ріллі (кадастровий номер 5325185500:00:006:0040), яка знаходиться на території Хейлівщинської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, з нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки 68 674 грн. 94 коп.
Факт передачі земельної ділянки за Договором підтверджується актом прийому-передачі від 19.01.2012 (а.с. 10).
Відповідно до п. 8 договір укладено терміном на 5 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).
Згідно п. 8.1 після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2016р. за вих. №1721 (а.с. 13-14) позивачем направлено до Головного управління Держземагенства у Полтавській області письмове повідомлення про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки №11 від 29.11.2011, терміном на п'ять років.
Однак, як стверджує позивач, відповідачем відповідь на вказане повідомлення надано не було.
З наданих до матеріалів справи документів вбачається, що 11.10.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було надано відповідь на письмове повідомлення ОСОБА_3 "ОСОБА_1 - Максимко" №1721 від 18.08.2016, в якій повідомлено орендаря про те, що поновлення договору оренди є передчасним, оскільки строк його дії закінчується 18.01.2017, а також запропоновано внести зміни до договору в частині, що стосується строку дії договору та орендної плати.
Також, 27.01.2017р. Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області позивачу було направлено лист від 27.01.2016 за вих. № 19-13-0.332-649/2-17, про неможливість поновлення договору оренди землі, оскільки орендарем не було взято до уваги пропозицій, запропонованих управлінням.
Позивач вважає, що оскільки ним було дотримано всіх вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", щодо поновлення договору оренди і з врахуванням відсутності письмових заперечень з боку відповідача, та те що ним на даний час використовується спірна земельна ділянка, за яку сплачується орендна плата, договір оренди земельної ділянки №11 від 29.11.2011 є поновленим.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України "Про оренду землі".
Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Зі змісту статті 2 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з ч.ч. 1, 3 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцем, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Відповідно до п. 8 сторонами визначено, що договір укладено на 5 (п'ять) років, (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою).
Згідно з п. 42 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, договір від 29.11.2011р. № 11 було зареєстровано в відділі Держкомзему в Чорнухівському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2012р. (а.с. 9).
Враховуючи умови п.8 укладеного між сторонами договору оренди землі, датою закінчення строку його дії є 18.01.2017 року.
Судова колегія зазначає, що порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані ст.33 Закону України "Про оренду землі".
Пунктом 8.1 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Орендодавець визнає за орендарем переважне право перед іншими особами, на укладення договору оренди на новий строк (п. 8.2 договору).
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".
Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.
Незважаючи на формальне визначення договору, який орендар має укласти на новий строк, як додаткової угоди до договору, строк якого закінчився, фактично це буде новий договір, оскільки його умови можуть бути змінені за згодою сторін, і у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Таким чином, при продовженні договору оренди землі у спосіб реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк, незмінними будуть залишатися лише сторони договору оренди землі (з урахуванням положень про правонаступництво), розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Інші ж умови можуть змінюватися.
Поновлення договору оренди земельної ділянки у такий спосіб можливе виключно за інших рівних умов з іншими особами-претендентами на право оренди цієї земельної ділянки.
Стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.
Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Зі змісту ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що повноваження з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011 Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Таким чином, Держземагентство України та його територіальні органи є органом, на який покладено право розпоряджатись земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2016р. ОСОБА_3 "Райз-Максимко" було направлено на адресу Головного управління Держземагенства у Полтавській області письмове повідомлення про намір продовжити дію договору оренди земельної ділянки від 29.11.2011р. № 11 (а.с. 13), до якого було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 1 від 29.11.2011р., в якій передбачено умову щодо продовження дії договору терміном на 7 років.
Вказаний лист було зареєстровано Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області за вх.№ 19-6178/0/1-16 від 08.09.2016р. (а.с. 47).
11.10.2016р. Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було надано відповідь на лист-пропозицію ОСОБА_3 "ОСОБА_1 - Максимко" №1721 від 18.08.2016, в якій повідомлено орендаря про те, що поновлення договору оренди є передчасним, оскільки строк його дії закінчується 18.01.2017р.
Крім того, у вказаному листі було запропоновано позивачу визначити орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки гектара відповідного угіддя, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995-1997 років з урахуванням індексації та термін дії договору - 7 років, що відповідає ст. 93 Земельного кодексу України.
Як встановлено колегією суддів, умови укладеного між сторонами договору не містять визначення спеціального порядку проведення листування між сторонами з питань, які виникли з виконання умов договору оренди землі.
Крім того, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» також не передбачено обов'язкові правила поштового пересилання, яких повинні додержуватись сторони при направленні повідомлення з пропозицію щодо поновлення дії договору оренду землі.
Відповідно до п. 11 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270, поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.
Як зазначає відповідач, відповідно до п. 215 Інструкції з діловодства в Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області та територіальних органів Держгеокадастру у районах та містах області, затвердженої Наказом від 08.06.2015р. № 8 (далі - Інструкція), вихідні документи направляються адресатам з використанням різних способів поштового зв'язку.
Відповідно до п.п. 162-165 Інструкції реєстрація документів полягає у веденні запису облікових даних про документ за встановленою реєстраційною формою, яким фіксується факт створення, відправлення або одержання документа шляхом проставлення на ньому реєстраційного індексу з подальшим записом у зазначених формах необхідних відомостей про документ. Реєстрація документів проводиться з метою забезпечення їх обліку, контролю за виконанням і оперативним використанням наявної в документа з інформації, реєстрація здійснюється незалежно від їх доставки передачі чи створення. Реєстрація актів органів державної влади, доручень вищих посадових осіб, звернень, документи, що надійшли на розгляд керівництва Головного управління, клопотань від юридичних та фізичних осіб з питань розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, проводиться централізованою службою діловодства.
Вихідні документи, які створені Головним управлінням та відповіді на листи, що надійшли до Головного управління реєструються окремо, документи реєструються лише один раз у день їх надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, створювані - у день підписання або затвердження.
Відповідно до п.п. 170-174 Інструкції у Головному управління застосовується автоматизована форма реєстрації, документи реєструються у системі електронного документообігу "ДОК ОСОБА_3 2.0" в якій формується банк реєстраційних даних в електронному вигляді за допомогою яких працівники забезпечуються інформацією про всі документи і місце їх розташування. Під час реєстрації документів у системі електронного документообігу "ДОК ОСОБА_3 2.0", оформлюється реєстраційно-контрольна картка, тобто вся вхідна і вихідна кореспонденція в головному управлінні реєструється в автоматизованій системі "ДОК ОСОБА_3 2.0".
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зі змісту ст. 43 ГПК України вбачається, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
На підтвердження направлення листа "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" від 11.10.2016р. у відповідь на лист ОСОБА_3 "Райз-Максимко" за вх.№19-6178/0/1-16 від 08.09.2016р. відповідачем надано належним чином засвідчену копію реєстраційно-контрольної картки Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з зазначенням адресата його направлення (а.с. 79).
В свою чергу, матеріали справи не містять жодних доказів, якими спростовується обставина направлення відповідачем на адресу позивача листа-відповіді щодо пропозиції поновлення дії договору оренди землі від 29.11.2011р. №11, а також узгодження з позивачем внесення змін до істотних умов договору оренди земельної ділянки, запропонованих відповідачем.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується обставина того, що між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_3 "Райз-Максимко" не було досягнуто згоди з такої істотної умови договору оренди землі як розмір орендної плати, у зв'язку з чим позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.
При цьому, судова колегія зазначає, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди: з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право; у разі недосягнення згоди щодо умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права; укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності відповідного порушення відповідачем переважного права позивача на отримання права оренди земельної ділянки, яка визначена предметом договору від 29.11.2011р. № 11,
Крім того, частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справі №6-219цс14 та у справі №6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справі №6-3цс15 та у справі №6-4цс15, постанові від 25.05.2016 у справі №3-312гс16, постанові від 23.03.2016 у справі №6-146цс16).
Пролонгація договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, відбувається автоматично, проте в силу приписів частин 7 - 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у місячний строк обов'язково має бути укладена додаткова угода, яка засвідчує юридичний факт поновлення договору.
Разом з тим, Головним управлінням Держгеокадастру України в Полтавській області в місячний термін після закінчення спірного договору оренди землі позивачу було направлено лист-повідомлення від 27.01.2016р. № 649/2-17 з запереченнями проти поновлення договору земельної ділянки, обставина чого підтверджується сторонами у справі, що виключає можливість визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 29.11.2011р. № 11 в редакції, запропонованій позивачем у справі.
Виходячи з положень статті 11 ЦК України, статті 2 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких права та обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а рішення Господарського суду Полтавської області від "13" березня 2017 р. у справі № 917/8/17 підлягає залишенню без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від "13" березня 2017 р. у справі № 917/8/17 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 26.06.2017р.
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Камишева