"22" червня 2017 р. Справа №922/3141/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,
при секретарі Довбиш А.Ю.,
за участю представників:
прокуратури Харківської області - ОСОБА_1, за довіреністю №032167 від 11.02.2015 року;
позивача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 02.11.2016 року;
відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю б/н від 04.10.2016 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство «Тиком», м.Харків, (вх.№1792Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року по справі №922/3141/16,
за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області,
в інтересах держави в особі Зміївської міської ради, м.Зміїв,
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство «Тиком», м.Харків,
про внесення змін до договору оренди землі,-
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року у справі №922/3141/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Новікова Н.А., суддя Хотенець П.В., суддя Прохоров С.А.) позов задоволено в повному обсязі.
Вирішено внести зміни до договору оренди землі від 07.05.2004 року, зареєстрованого у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.06.2004 року за №194, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору оренди землі в редакції, яка наведена у резолютивній частині рішення.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство «Тиком» на користь прокуратури Харківської області судовий збір у сумі 1378,00 грн.
Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить суд призначити по справі судову експертизу з питань землеустрою.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що із витягу з технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м.Зміїв Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, дата формування якого 09.03.2017 року вбачається, що вартість земельної ділянки знижена лише на мінімальний розмір (0,90) з усіх можливих варіантів у межах 0,90-0,95. Отже, на думку скаржника потребує перевірки правильність застосування саме мінімальної величини, на яку можна знизити вартість земельної ділянки, оскільки загальний сукупний коефіцієнт Км3 визначається шляхом множення всіх локальних коефіцієнтів, які проявляються на даній земельній ділянці.
Відповідач не згоден з висновком суду стосовно того, що призначення експертизи в цій справі призведе лише до затягування строків розгляду справи, оскільки серед істотних обставин, які входять до предмету доказування по даній справі, є обґрунтованість розміру орендної плати та відповідно нормативної грошової оцінки землі, визначені у спірній редакції додаткової угоди до договору.
Крім того, апелянт зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.03.2017 року зазначена категорія земель - землі житлової та громадської забудови, однак це не відповідає дійсності. Оскільки у витязі невірно визначена категорія земель за договором оренди землі від 07.05.2004 року, то невірно визначений і коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки К(ф) в розмірі 2,0.
Скаржник вказує, що орендована земельна ділянка відносить до земель промисловості, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами і нормами чинного законодавства України, а отже коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки К(ф) становить 1,2.
Також відповідач вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що у витязі з технічної документації від 10.05.2015 року №01-15-1/177, який надавався позивачем до суду разом з позовною заявою містяться відомості, які не відповідають умовам договору, оскільки в ньому зазначено, що нормативно грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки та всієї земельної ділянки визначена під забудовою, однак згідно договору в оренді знаходиться ділянка загальною площею 1,4386 га, у тому числі: 0,1094 га - під капітальними будівлями, 1,3292 га - під проїздами, проходами площадками.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство «Тиком» прийнято до провадження та призначено до розгляду.
До початку судового засідання 22.06.2017 року від Чугуївської міської прокуратури надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх.№6706), в яких зазначає, що згодна з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Як вказує прокуратура, віднесення орендованої відповідачем земельної ділянки до земель комерційного використання підтверджується державною статистичною звітністю по формі 6-зем. У витязі зазначається категорія земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, тому що договором оренди землі та у ДЗК не було визначено категорію землі, яка передана ТОВ НВТ «Тиком», як землі промисловості, у зв'язку з чим застосовується коефіцієнт К(ф) 2.0, а не 1.2 (цільове використання - комерційна діяльність).
Крім того прокуратура заперечує проти клопотання апелянта про призначення експертизи, оскільки відповідне рішення та сама технічна документація з нормативно-грошової оцінки не скасовані та не оскаржувались до суду, а отже є чинними та обов'язковими до виконання.
Представник позивача також надав заперечення на апеляційну скаргу (вх.№6731 від 22.06.2017 року), в яких просить апеляційну скаргу ТОВ НВТ «Тиком» відхилити, а рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року залишити без змін.
Позивач зазначає, що відповідно примітки 2 додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року №489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
Також зазначає, у разі якщо земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням, каналізацією, централізованим теплопостачанням, централізованим газопостачанням, то згідно з Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів застосовується значення коефіцієнтів 0,90-0,95. Так як спірна земельна ділянка не забезпечена вказаними вище інженерно-інфраструктурними факторами, згідно витягу від 09.03.2017 року застосоване значення коефіцієнту 0,9. Тобто, при формуванні витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Зміїв Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області від 09.03.2017 року чинне законодавство не порушене.
Позивач вказує, що чинна технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Зміїв Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області та витяг від 09.03.2017 року є такими що підготовлені згідно з вимогами чинного законодавства України, а тому клопотання відповідача про призначення судової експертизи з питань землеустрою є недоцільним та такими, що не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що розмір орендної плати за землю, яку сплачує відповідач за договором оренди від 07.05.2004 року, не відповідає положенням пункту 289.1. статті 289 Податкового кодексу України та рішенням Зміївської міської ради, а ухилення відповідача від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдає значних збитків територіальній громаді м.Зміїв у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності.
У судовому засіданні 22.06.2017 року представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні. Також апелянт наполягав на задоволенні клопотання про призначення судової експертизи з землеустрою на вирішення, який просив поставити питання, перелік яких міститься в матеріалах справи та надавався до суду першої інстанції.
Представники прокуратури та позивача проти позиції скаржника заперечували з підстав викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, рішенням ХIV сесії ХХІV скликання Зміївської міської ради від 16.03.2004 року затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди ТОВ НВТ «Тиком» на земельну ділянку площею 1,4386 га для ведення комерційної діяльності (обслуговування нежитлових приміщень виробничого призначення) по вул. Таранівське шосе, 19, м.Зміїв. Вирішено надати в оренду з правом послідуючого викупу ТОВ НВТ «Тиком» земельну ділянку площею 1,4386 га для ведення комерційної діяльності, а саме обслуговування нежитлових приміщень виробничого призначення по вул. Таранівське шосе, 19, м.Зміїв, терміном на 25 років.
На підставі вищезазначеного рішення 07.05.2004 року між Зміївською міською радою (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим товариством «Тиком» (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди землі, за яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення комерційної діяльності (обслуговування нежитлових приміщень виробничого призначення), яка знаходиться в місті Змієві по вул. Таранівське шосе, 19.
Згідно з п.2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4386 га, у тому числі: 0,1094 га - під капітальними будівлями; 1,3292 га - під проїздами, проходами, площадками.
В оренду передається тільки земельна ділянка без будь-яких будівель та споруд, крім зазначених у п.3 договору, що належать орендареві на праві власності (п.4 договору).
Згідно п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не визначалася.
У пункті 8 договору сторони погодили, що договір укладено на 25 років.
Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді та у розрахунку 50 (п'ятдесят) копійок за 0,0001 га орендованої площі, грошова плата вноситься на рахунок Зміївської міської ради в розмірі 7193,00 грн. за 1.4386 га в рік. У розмір орендної плати входить податок на землю (п. 10 договору).
Згідно пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Також сторони у п. 15 та п. 16 визначили, що земельна ділянка передається в оренду для ведення комерційної діяльності, а цільове призначення земельної ділянки - обслуговування нежитлових приміщень виробничого призначення.
У відповідності до п. 32 договору оренди, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
У п. 42 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи договір оренди підписано представниками сторін, скріплено відтиском печаток юридичних осіб та зареєстровано у Зміївській міській раді про що у книзі записів реєстрації договорів із оренди землі вчинено запис від 11.05.2004 року №41. Крім того, договір оренди зареєстрований у Зміївському районному відділі Харківської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.06.2004 року №194.
Земельну ділянку було передано орендодавцем орендарю, що підтверджується актом прийому-передачі землі (т.1, а.с. 22 на звор.боці).
Рішенням ХІ сесії Зміївської міської ради VI скликання №38 від 12.08.2011 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Зміїв Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області.
Рішенням ХVI сесії Зміївської міської ради VI скликання №4 від 13.12.2011 року затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі на території Зміївської міської ради, яким зобов'язано виконавчий комітет привести у відповідність до цього положення діючі договори оренди земельних ділянок.
Вказане рішення прийнято на підставі Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Закону України «Про оренду землі».
Згідно із п.2.3. Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі на території Зміївської міської ради, що є додатком до рішення ХVI сесії Зміївської міської ради VI скликання від 13.12.2011 року №14, базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативна грошова оцінка земель м.Зміїв проводиться у відповідності з чинним законодавством України і підлягає затвердженню Зміївською міською радою.
Пункт 2.4. цього Положення визначає розмір орендної плати, що встановлюється на рівні ставки річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки.
У п.3.1. цього Положення зазначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди земельної ділянки враховуючи вимоги чинного законодавства, цього Положення та зазначається у договорі оренди земельної ділянки.
Згідно з п. 2 ст. 20, п. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
На підставі вищевказаних положень позивачем було:
- виконано розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності станом на 01.01.2013 року №390/16, відповідно до якого розмір орендної плати за земельну ділянку становить 3% від її нормативної грошової оцінки і складає 99297,93 грн., або в місяць - 8274,82 грн.
- одержано від Відділу Держземагенства у Зміївському районі Харківської області витяг №0-15-1/711 від 10.03.2015 року з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Зміїв Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 14386 кв.м., що використовується ТОВ НВТ «Тиком» складає 3309930,88 грн.
На підставі зроблених розрахунків та проведеної нормативної грошової оцінки позивачем розроблено проект додаткової угоди до договору оренди від 07.05.2004 про внесення змін до п.5 та п.9 договору щодо розміру орендної плати (т.1, а.с.34), який надано відповідачу.
Позивач стверджує, що відповідач відповіді на направлену йому пропозицію щодо внесення змін до договору оренди від 07.05.2004 року не надав, що стало підставою для звернення до суду із позовом у даній справі.
У процесі розгляду справи у суді першої інстанції позивачем від Відділу ОСОБА_4 у Зміївському районі отримано новий витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Зміїв Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області від 09.03.2017 року, за яким нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 4022325,60 грн. (т.3, а.с.25).
На підставі вказаної нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивачем було розроблено новий проект додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди землі від 07.05.2004 року, який направлено відповідачу. Однак, відповідачем вимоги були проігноровані, додаткова угода до договору оренди землі між сторонами не підписана.
У зв'язку з отриманням нового витягу від 09.03.2017 року та розробленням нового проекту додаткової угоди до договору, позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог (вх.№11053 від 03.04.2017), яка була прийнята колегією суддів ухвалою суду від 12.04.2017 року і спір розглядався з урахуванням уточнених позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо невідповідності витязі з технічної документації від 10.05.2015 року №01-15-1/177, оскільки такий витяг та інформація в ньому фактично не були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що за приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 цього Кодексу).
Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України, ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються Законом.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
На підставі ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі», встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як визначено статтею 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.
З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст.288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст.288.5-288.5.2 Податкового кодексу України)
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Тотожний за змістом припис міститься у пункті 32 договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Стаття 1 Закону України «Про оцінку земель» визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
За приписами статей 13, 15 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Статтею 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Згідно із пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Пунктом 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» судам роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.
Рішення ХІ сесії Зміївської міської ради VI скликання №38 від 12.08.2011 року про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Зміїв Зміївської міської ради Зміївського району Харківської області, рішення ХVI сесії Зміївської міської ради VI скликання №4 від 13.12.2011 року про затвердження Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі на території Зміївської міської ради, (із змінами від 05.02.2016, рішення V сесії Зміївської міської ради VII скликання №8-V) яким зобов'язано виконавчий комітет Зміївської міської ради привести у відповідність до цього положення діючі договори оренди земельних ділянок є чинними на момент розгляду справи. Доказів їх скасування матеріали справи не містять.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею.
При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати та податку за земельні ділянки, в зв'язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і оскільки укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.
Позивач має право вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства. Однак, зміни, які необхідно внести до договору шляхом визнання укладеної додаткової угоди повинні відповідати и нормам чинного законодавства та узгоджуватися із наявними між сторонами правовідносинами.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що має місце неправильне визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, так як неправильно зазначено у витягу від 09.03.2017 року категорію земель, необґрунтовано застосовано коефіцієнт Кф 2.0 та локальні коефіцієнти на місцезнаходженні земельної ділянки, а саме 0,9.
Як вірно відзначив суд першої інстанції, Зміївська міська рада не визначає нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Вказаними повноваженнями наділена Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (ОСОБА_4), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів ( п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15). ОСОБА_4 організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру (п.п.27 п.4 Положення) та відповідно до абз. 2 ч.289.1. ст.289 Податкового кодексу України здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Водночас, згідно із приписами ст.55 Конституції України кожен має право на судовий захист. Так, відповідач має право в порядку адміністративного судочинства оскаржити дії відповідного органу щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м.Зміїв, Таранівське шосе, 19, кадастровий номер 6321710100:01:010:0004, однак такі дії відповідачем вчинено не було.
Твердження відповідача про неправильне застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки К(ф) і становить 2.0 відповідно до витягу від 09.03.2017, спростовується тим, що у п.1 договору оренди землі від 07.05.2004 року вказано про предмет договору, яким є саме земельна ділянка для ведення комерційної діяльності.
Так, у додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року №18/15/21/11, який втратив чинність, було зазначено, що до земель за функцією використання - землі комерційного використання, застосовується К(ф) 2,5. Однак наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» було змінено вказаний коефіцієнт на К(ф) 2,0. Так як відповідно до примітки 2 до додатку 1 цього Порядку у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.
У витязі зазначається категорія земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, тому що договором оренди землі та у ДЗК не було визначено категорію землі, яка передана ТОВ НВТ «Тиком», як «землі промисловості». У зв'язку з чим застосовується коефіцієнт К(ф) 2.0. а не 1.2. (цільове використання - комерційна діяльність).
У разі якщо земельна ділянка не забезпечена централізованим водопостачанням, каналізацією, централізованим теплопостачанням, централізованим газопостачанням, то згідно з Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів застосовується значення коефіцієнтів 0,90-0,95. Так як спірна земельна ділянка не забезпечена вказаними вище інженерно-інфраструктурними факторами, згідно витягу від 09.03.2017 року застосоване значення коефіцієнту 0,9, що не суперечить вимогам Закону і не є порушенням норм права.
З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру нормативної грошової оцінки та орендної плати через зміну грошової оцінки землі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання апелянта про призначення судової експертизи з питань землеустрою колегія суддів зазначає наступне.
Так, звертаючись до суду апеляційної скаргою відповідач у прохальній частині скарги просив призначити експертизу. При цьому, перелік питань, які слід поставити на вирішення експерта у скарзі наведено не було. У судовому засіданні 22.06.2017 року представник відповідача оголосив питання, які слід поставити на вирішення експертизи та які є тотожними тим, що надавались до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Як роз'яснено у п. п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» №4 від 23.03.2012 року, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
З огляду на питання, які відповідач просить суд поставити на вирішення експертизи та матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідач бажає визначити правильність, а також здійснити перевірку розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка впливає на розмір орендної плати. У той час, відповідач помилково вважає, що предметом спору у даній справі є зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як предметом позову у цій справі є внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07.05.2004 року. Зміна нормативної грошової оцінки наразі є однією із обставин у даній справі, а витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель є одним із доказів у цій справі.
Крім того, як встановлено судом Зміївська міська рада, яка є позивачем у справі не здійснює визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, цими повноваженнями наділений ОСОБА_4. При цьому колегія суддів зазначає, витяг відповідачем в передбаченому законом порядку не оскаржено, він є діючим, а правові підстави для його відхилення - відсутні.
Таким чином, враховуючи викладене у клопотанні відповідача про призначення експертизи слід відмовити за необґрунтованістю і недоведеністю скаржником дійсної необхідності в її призначенні та проведенні.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство «Тиком» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року по справі №922/3141/16 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче товариство «Тиком» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2017 року по справі №922/3141/16 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 26 червня 2017 року.
Головуючий суддя Хачатрян В.С.
Суддя Гетьман Р.А.
Суддя Россолов В.В.