26.06.2017 року Справа № 904/12290/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Широбокової Л.П.
Секретар: Логвіненко І.Г.
за участю:
від позивача: Сидорчук Я.О., довіреність №1047 від 22.05.2017 р.,
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року
у справі № 904/12290/16
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Автотрейд", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 9 086,68 грн. пені
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року у справі № 904/12290/16 (суддя - Воронько Д.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Автотрейд" про стягнення 9 086,68 грн. пені. Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378,00 грн. покладено на позивача.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року у даній справі, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- заявка, надіслана відповідачу простим листом є належним доказом та підтвердженням прострочення виконання договірного зобов'язання з боку відповідача;
- позивач надав суду всі необхідні та належні письмові докази в обґрунтування своєї позовної вимоги, а відповідач посилається лише на наявність заявки, зробленої в телефонному режимі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.05.2017 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 26.06.2017 року.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання не направив.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
27.12.2016 року до господарського суду Дніпропетровської надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК Автотрейд" про стягнення пені у розмірі 9 086,68 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 12.01.2017 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 року відкладено розгляд справи на 02.02.2017 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2017 року розгляд справи відкладено на 27.02.2017 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів (до 14.03.2017 року включно) та відкладено розгляд справи на 09.03.2017 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378,00 грн. покладено на позивача.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість прийнятого місцевим господарським судом рішення від 09.03.2016 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України, тобто, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2016 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДК Автотрейд" (надалі - Учасник) було укладено Договір № 119/ВЗЗ-2016 (надалі - Договір, а. с. 16-22).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Учасник зобов'язується поставити Замовнику товари, зазначені у Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такий товар.
Згідно з пунктом 6.3.1 Договору Учасник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що строк поставки складає 10 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки.
В пункті 7.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання Учасник сплачує Замовнику пеню в розмірі 1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленого товару.
На виконання умов Договору відповідачем було поставлено, позивачем прийнято товар на загальну суму 1 263 620 грн., що підтверджується видатковими накладними № 39 від 31.10.2016 року, № 40 від 31.10.2016 року та № 45 від 10.11.2016 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем було порушено строки поставки товару.
Так, позивачем нараховано пеню в розмірі 9 086,68 грн., яка складається з:
- 25 т х 13,93 (ціна) х 0,08 % (подвійна ставка НБУ) х 19 (днів) = 5 293,40 грн.;
- 19 т х 13,93 (ціна) х 0,08 % (подвійна ставка НБУ) х 3 (дня) = 635,21 грн.;
- 21 т х 14,46 (ціна) х 0,08 % (подвійна ставка НБУ) х 13 (днів) = 3 158,07 грн.
Розглянувши позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відмову у їх задоволенні.
Оскаржуване рішення мотивовано тим, що:
- матеріали справи не містять доказів надіслання письмової заявки позивача на адресу відповідача чи її отримання відповідачем;
- у справі відсутні докази подання телефонної заявки та інформація про дату вчинення такої дії;
- позивач не довів факту прострочення відповідачем строку поставки товару.
При з'ясуванні обґрунтованості відмови в задоволенні позовних вимог судом першої інстанції апеляційний господарський суд враховує наступне.
Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 цього кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів статті 530 наведеного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1).
Положеннями частини 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктом 7.3 Договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов'язання Учасник сплачує Замовнику пеню в розмірі 1 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленого товару.
Позивач посилається на те, що відповідач прострочив поставку товару за видатковими накладними № 39 від 31.10.2016 року, № 40 від 31.10.2016 року та № 45 від 10.11.2016 року. При цьому, позивач звертає увагу суду на письмову заявку, оформлену 03.10.2016 року та надіслану відповідачу 06.10.2016 року за вих. № 2648.
У своєму відзиві відповідач зазначає, що поставка товару відбулась у відповідності до Договору за заявкою, оформленою у телефонному режимі.
Матеріали справи не містять доказів надсилання (передачі) відповідачу та отримання останнім письмової заявки від 03.10.2016 року або іншої письмової заявки.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування факту надання заявки на поставку товару.
За наведених обставин, позивачем не доведено факту прострочення відповідачем строку поставки товару.
Викладений висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є правомірним і відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Наведені позивачем доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року має бути залишено без змін.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 року у справі № 904/12290/16 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.06.2017 року.
Головуючий суддя ___________________ І.О. Вечірко
Суддя ___________________ С.Г. Антонік
Суддя ___________________ Л.П. Широбокова