73000, м.Херсон, вул. Театральна, 18
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 листопада 2016 року Справа № 923/1077/16
Суддя господарського суду Сулімовська М. Б., розглянувши заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді у справі
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
до відповідача: Херсонської міської ради
про захист порушеного права
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (НОМЕР_1, виданий Комсомольським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області 03.04.1996р.), ОСОБА_3 (НОМЕР_2, виданий Комсомольським ВМ ХМУ УМВС України в Херсонській області 08.10.2001р.) представник за довіреністю від 04.12.2013р. №3304,
від відповідача: Зеленіна С.М. (НОМЕР_3, виданий Цюрупинським РВ УМВС України в Херсонській області 16.01.2014р.), головний спеціаліст, довіреність № 9-357-9/21 від 07.04.2016р.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Херсон звернувся до суду з позовом до відповідача Херсонської міської ради про захист порушеного права.
Ухвалою господарського суду від 07.10.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.11.2016р., зобов'язано сторони надати додаткові докази, явка представників сторін в судове засідання визнана обов'язковою.
Ухвалою від 15.11.2016р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 29.11.2016р.
В судовому засіданні представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_3 в порядку статті 20 ГПК України заявлено відвід судді Сулімовській М.Б.
Заява про відвід судді обґрунтована тим, що при ознайомленні з рішеннями судді Сулімовської М.Б. в Державному реєстрі судових рішень виникли обґрунтовані сумніви в здатності судді здійснювати правосуддя об'єктивно та неупереджено, відповідно вимогам закону, оскільки жодне рішення не відповідає вимогам постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення".
На думку заявника, всі рішення в Державному реєстрі прийняті з порушенням принципу рівності сторін перед судом, в рішеннях викладено лише правову позицію сторони, на користь якої приймається рішення, в спорах з Херсонською міською радою всі рішення прийняті на користь міської ради, всі рішення є необґрунтованими, приховується правова позиція сторони, правова позиція Херсонської міської ради викладена без правового аналізу, висновки в рішеннях не обґрунтовані Законом, в більшості наведені законодавчі норми, які не стосуються предмету розгляду (порушеного права), рішення прийняті без врахування правових позицій Верховного та Конституційного судів України, не застосовуються рішення Європейського суду з прав людини, в жодному рішенні не зазначено, яке право є предметом захисту, жодне рішення не містить висновку щодо порушення чи не порушення конкретного права, суддя в рішенні суду переписує правову позицію Херсонської міської ради без урахування принципу змагальності сторін, не надає належної правової оцінки позиціям кожної з сторін, не пов'язує правову позицію з доказами, наданими сторонами, відсутнє дослідження доказів на допустимість та належність, не вказано, які обставини підтверджує кожний конкретний доказ, терміни в судових рішеннях не відповідають правовому змісту, визначеному Законом, рішення є незрозумілими та допускається вільне інтерпретування законодавчих норм, при прийнятті рішень не застосовуються норми Конституції України.
За наведеного, як стверджує заявник з посиланням на приписи статті 20 ГПК України, є очевидним професійна нездатність судді Сулімовської М.Б. чинити правосуддя, нездатність до логічного правового мислення, не здатність опанувати правовий зміст економічних правовідносин, у зв'язку з чим у заявника відсутня довіра до суду як до незалежної та неупередженої державної інституції, існують підстави вважати, що суддя Сулімовська М.Б. не може брати участь в розгляді справи та підлягає відводу, оскільки зазначені вище обставини викликають сумнів щодо неупередженості судді при розгляді даної справи.
Розглянувши заяву про відвід судді, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 ГПК України суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його упередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участь в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 ГПК України питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.
Суд зазначає, що викладені у заяві про відвід обставини не є правовою підставою для відводу судді, оскільки заявник не навів об'єктивних даних (фактів), які закон визначає як підстави для відводу судді.
Суд враховує, що відповідно до ст. 1 ГПК України кожному гарантується право на захист своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також на вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Зазначені приписи ГПК України кореспондуються із нормами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР з подальшими змінами, відповідно до якої визначено, що кожен при вирішенні питань, зокрема, щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зазначені процесуальні стандарти (принципи) судочинства при розгляді господарської справи забезпечуються Конституцією України, відповідними нормами ГПК України та іншими нормами законодавства.
Суди в Україні здійснюють правосуддя самостійно і публічно. Судді при здійсненні правосуддя є незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Гарантії самостійності судів і незалежності суддів визначаються Конституцією України та іншими законами.
Представником позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді, яка по своїй суті обґрунтовується наявністю обставин, які, як стверджує заявник, викликають у нього сумнів у неупередженості судді.
Суд зазначає, що суддя у даній справі за участю заявника є суб'єктивно вільний від особистих прихильностей та упереджень, в тому числі й до особи заявника та інших представників сторін, які могли-би завадити всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи.
Суд підкреслює, що, як зазначив Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах "Ветштайн проти Швейцарії", п.44 та "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" від 7 серпня 1996 року, п.58 "При вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Суд вважає, що побоювання заявника у безсторонності не є обґрунтованими об'єктивно та не ґрунтуються на нормах законодавства.
Право позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом не є порушеним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 20, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Заяву про відвід судді Сулімовської М.Б. відхилити.
Суддя М.Б. Сулімовська