20 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/678/16
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - доповідача ОСОБА_1
судді -ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "ДРЕВОДІМ-СЕРВІС" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ДРЕВОДІМ-СЕРВІС" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій по складанню проекту податкового повідомлення-рішення,-
Приватне підприємство “Древодім-сервіс” звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районні м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області та просило визнати неправомірними дії відповідача по складанню та наданню представнику позивача проекту податкового повідомлення - рішення від 26.05.2015 року №0003252205.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року позовна заява була залишена без розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 року ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 року була скасована , а справа направлена для продовження розгляду до суду 1-ої інстанції .
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 року позовні вимоги Приватного підприємства "ДРЕВОДІМ-СЕРВІС" до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій по складанню проекту податкового повідомлення-рішення - залишено без розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 року ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 року була скасована , а справа направлена для продовження розгляду до суду 1-ої інстанції .
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись зі вказаною постановою представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, та просив її скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не з'явилися, - тому суд відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що з 28.04.2015 року до 06.05.2015 року службовими особами Державної податкової інспекції у Центральному районні м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства “Древодім-Сервіс” з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за експортним контрактом від 01.01.2014 року №3 з фірмою-нерезидентом ПП Маммедов ОСОБА_4 ОСОБА_5 (Азербайджанська Республіка) за період з 03.12.2014-27.04.2015, за експортним контрактом від 20.01.2014 р. №4 з фірмою-нерезидентом ПП Гулиев ОСОБА_5 (Азербайджанська Республіка) за період з 17.06.2014-27.04.2015 р.
За результатами перевірки було складено акт перевірки від 14.05.2015 р. №115/14-03-22-05/34510466 яким встановлено наступні порушення :
- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення рахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, в частині недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічним за експортним контрактом від 01.01.2014 року №3 з фірмою-нерезидентом ПП Маммедов ОСОБА_4 ОСОБА_5 (Азербайджанська Республіка) за період з 03.12.2014-27.04.2015, за експортним контрактом від 20.01.2014 р. №4 з фірмою-нерезидентом ПП Гулиев ОСОБА_5 (Азербайджанська Республіка) за період з 17.06.2014 - 27.04.2015;
- вимог пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 зго 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" із змінами та доповненнями та ст.1 Указу Президента України від 18.06.94 № 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних коштів, що незаконно знаходяться ' межами" із змінами та доповненнями, в частині порушення порядку декларування підприємством валютних цінностей та іншого майна, вивезеного за кордон, станом на 01.01.2015 у вигляді простроченої дебіторської заборгованості при виконанні експортного контракту від 01.01.2014 №3 з фірмою-нерезидентом ПП Маммедов ОСОБА_4 ОСОБА_5 Азербайджанська Республіка) та відповідно до п. 2.7 "Положення про валютний контроль", затвердженого постановою Правління НБУ України від 08.02.00 № 49.
26 травня 2015 року податковим органом було складено проект податкового повідомлення-рішення №0003252205 (далі-проект), який отриманий представником позивача 26.05.2015 року.
Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 157 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22( в ред.,діючої на момент виникнення правовідносин ), в обов'язковому порядку проекти податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, завізовані керівниками підрозділів групи Податкового контролю, передаються відповідальному працівнику підрозділу правової роботи для візування. Відповідальний працівник підрозділу правової роботи провадить правову експертизу отриманих проектів податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску. У разі наявності зауважень - надає їх відповідному підрозділу групи Податкового контролю для врахування. При встановленні остаточної відповідності форми та змісту проектів податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску відповідним нормативно-правовим актам відповідальний працівник підрозділу правової роботи візує проекти податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску. У разі наявності заперечень до остаточної редакції проектів податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень щодо єдиного внеску, на ім'я керівника (заступника керівника) органу державної фіскальної служби відповідальним працівником підрозділу правової роботи направляється відповідна доповідна записка.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,щодо відсутності підстав для задоволення позову , так як згідно вищезазначених методичних рекомендацій контролюючий орган уповноважений складати проекти податкових повідомлень-рішень для внутрішнього використання, який не може вважатись рішенням податкового органу та породжувати будь-які наслідки для позивача, та вважає ,що надання проекту податкового повідомлення-рішення представнику Приватного підприємства “Древодім-сервіс” не відповідає вимогам Податкового Кодексу України та Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами ДФС при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС України від 31.07.2014 №22, але наявність вказаного процесуального порушення не може вважатись порушенням прав позивача , так як не спричиняє йому жодних негативних наслідків, у зв'язку із чим відсутнє порушення прав позивача.
Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Доводи апеляційної скарги висновків суду 1-ої інстанції не спростовують.
Згідно ч.2 ст. 200 КАС України не може бути скасовано правильне,по-суті, рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Таким чином,, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .
Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Древодім-сервіс” - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 р. - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий
суддя-доповідач ОСОБА_1
Суддя Домусчі С.Д.
Суддя Коваль М.П.