21 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 766/16756/16-а
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Гаврилов Д.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
при секретарі Кучмій І.В.
за участю апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 06.04.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору розшуку та оформлення матеріалів ДТП управління патрульної поліції у м. Херсоні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування протоколу про адміністративне правопорушення, -
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора сектору розшуку та оформлення матеріалів ДТП управління патрульної поліції у м. Херсоні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій щодо складання протоколу серії АП2 №388014 від 08.12.2016 року протиправними та скасування протоколу серії АП2 №388014 від 08.12.2016 року про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 08.12.2016 року в присутності позивача інспектором сектору розшуку та оформлення матеріалів ДТП управління патрульної поліції у м. Херсоні складено протокол про адміністративне правопорушення, позивач вважає, що вказаний протокол складено з порушенням вимог визначених ст. 256 КУпАП.
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.04.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, 08.12.2016 року інспектором сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 було встановлено, що водій ОСОБА_1 07.12.2016 р. близько 12 год. 00 хв. в місті Херсоні керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Нафтовиків 19, на території АЗС, будучи неуважним, перед початком руху не впевнився та не переконався в безпечності здійснив пошкодження шлангу з пістолетом колонки АЗС, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. п. 2.3.(6); 2.10.; 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП та за ст. 122-4 КУпАП.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення яке передбачене ст.124 КУпАП, інспектором сектору розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління патрульної поліції у м. Херсоні ОСОБА_2 було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення АП2 № 388014 від 08.12.2016 року, та надано позивачеві для ознайомлення, при цьому роз'яснивши зміст положень ст.ст. 268, 307, 308, 287-289 КУпАП. Крім того, Позивач був ознайомлений зі змістом вищезазначеного протоколу, зазначеними у ньому відомостями про дату, час, місце і суть учиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, про місце розгляду адміністративної справи, де засвідчив надані йому роз'яснення своїм підписом та отримав копію протоколу засвідчивши це у відповідній графі також своїм підписом. Також було складено схему місця ДТП, додано її до Протоколу разом з двома поясненнями щодо вчиненого Позивачем ДТП.
ОСОБА_1 не погоджуючись з змістом проколу оскаржив його до суду зазначивши, що не вчиняв адміністративне правопорушення, а тому вважає дії інспектора незаконними щодо складання протоколу, а сам протокол таким, що підлягає скасуванню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог судом першої інстанції було зазначено, що при складані протоколу інспектор сектору розшуку та опрацювання матеріалів ДТП Управління патрульної поліції у м. Херсоні ОСОБА_2 в межах своїх повноважень та протокол містить вся передбачені КУпАП відомості та розділи.
Судова колегія суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду та вважає частково обгрунтованими доводи апеляційної скарги з огляду на наступні обставини.
Виходячи зі ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено гарантії професійної діяльності поліцейського, а саме: Поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
У ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Стаття 254 КУпАП зазначає, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції) (частина перша статті 44, статті 44-1, 46-1, 46-2, 51, 51-2, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта і сьома статті 121, частини третя і четверта статті 122, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частина четверта статті 127, статті 127-1, 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, 154, 155, 155-2 - 156-2, 159, 160, 162 - 162-3, 164 - 164-11, 164-15, 164-16, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 172 4 - 172-9, 173 - 173-2, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 181-3 - 185- 2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28. 188-47, 189 - 196, статті 204-1. 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20);
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що інспектором який складав протокол про адміністративне правопорушення не виконано цих вимог.
З матеріалів справи встановлено, що 07.12.2016 року наряд патрульної поліції прибув по виклику на АЗС, яка розташована у м.Херсоні, по вул..Нафтовиків, 19, під час чого оператор повідомив, що сталось ДТП та водій зник з місця пригоди. Після чого поліцейським було складено схему місця ДТП. В зазначеній схемі від 07.12.2016 року взагалі не відображено, які пошкодження було завдано в результаті ДТП, не вказано вид пригоди, що сталася, не вказано осіб які були ознайомленні зі схемою, не зазначено учасників пригоди, не досліджені камери відеоспостереження, на яких було зафіксовано ці обставини.
08.12.2016 року інспектором сектору розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод Управління патрульної поліції у м.Херсоні Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 зі слів співробітників АЗС було встановлено, що водій ОСОБА_1 07.12.2016 р. близько 12 год. 00 хв. в місті Херсоні керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вулиці Нафтовиків 19, на території АЗС, будучи неуважним, перед початком руху не впевнився та не переконався в безпечності, здійснив пошкодження шлангу з пістолетом колонки АЗС, після чого залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. п. 2.3.(6); 2.10.; 10.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП та за ст. 122-4 КУпАП.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.
Таким чином судова колегія вважає, що об'єктом правопорушення є також і суспільні відносини у сфері власності, оскільки у правовідносинах, що стались не вбачається порушення ПДР, так як відсутні пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд, що передбачається ст.124 КУпАП.
Крім того з оскаржуваного протоколу вбачається, що інспектором не сформульовано суть правопорушення як того вимагає ст. 124 КУпАП, також в протоколі не зазначені свідки та їх адреси, хоча як вбачається з матеріалів справи наряд патрульної поліції було викликано оператором АЗС та було повідомлено, що сталось ДТП та водій зник з місця пригоди.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п.33 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України за №1442 від 20 грудня 1997р. автотранспортні засоби заправляються нафтопродуктами на АЗС у порядку черги, за винятком автомобілів спеціального призначення та автомобілів громадян, яким згідно із законодавством встановлено пільги.
Автомобілі, що чекають черги на заправку, повинні знаходитися за межами території АЗС.
Пунктом 34 Правил забороняється населенню самостійно заправляти автомобілі, а саме «Заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, мастило- та сумішороздавальні колонки.
З огляду на це судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що обов'язки по заправці транспортних засобів є службовими обов'язками оператора АЗС. Також пістолет колонки заправки напряму з'єднаний з касовим апаратом та чек водій повинен отримати від касира вже після поверненню пістолета до колонки АЗС по закінченні заправки автомобіля, таким чином видавши ОСОБА_1 чек після заправки автомобіля, співробітник АЗС повинен був вставити пістолет у колонку АЗС.
В основу протоколу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності покладені пояснення оператора АЗС та касира, які є заінтересованими особами, крім того інспектором не було досліджено відеозаписи з камери відео нагляду з АЗС, таким чином взагалі не відомо хто і коли вчинив пошкодження пістолету колонки на АЗС.
У відповідності до п.п.4.1, 4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Кодексом закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 Кодексу саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України і розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували встановлення ним суті адміністративного правопорушення та доказів того, що його скоїв саме позивач, а з огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у випадках оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, висновок суду першої інстанцій є помилковим в частині правомірності дій відповідача.
Таким чином судова колегія вважає доведеним матеріалами справи протиправність дії інспектора сектору розшуку та оформлення матеріалів ДТП управління патрульної поліції у м. Херсоні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, яка полягала у тому, що під час складання протоколу серії АП2 №388014 від 08.12.2016 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інспектором у протоколі не було встановлено суті адміністративного правопорушення, не вказано вид пригоди, не зазначено які саме пошкодження було завдано в результаті цієї пригоди майну АЗС, не встановлена винність саме цієї особи у вчинені правопорушення, не досліджені відеозаписи з камер спостереження АЗС, в протоколі не зазначені свідки та їх адреси, хоча як вбачається з матеріалів справи наряд патрульної поліції було викликано оператором АЗС, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про скасування протоколу серії АП2 №388014 від 08.12.2016 року то на думку судової колегії вона задоволенню не підлягає, оскільки в розумінні КАС України протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є рішенням органу владних повноважень, а є лише фіксацією певних обставин та подій, та не породжує ніяких правових наслідків, а у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.
Зазначений протокол був направлений до суду для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.03.2017 року по справі №766/16668/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності була надана оцінка викладеним в протоколі фактичним обставинам справи та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 КУпАП України закрито, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 06.04.2017 року скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії інспектора сектору розшуку та оформлення матеріалів ДТП управління патрульної поліції у м. Херсоні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 при складані протоколу серії АП2 №388014 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з управління патрульної поліції у м.Херсоні на користь ОСОБА_1 /вул.Донецька, 36 а, м.Херсон, 73000, ідентифікаційний номер 2013602437/ сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 1344 грн. (одна тисяча триста сорок чотири гривні)
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 23.06.2017 р.
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик