21 червня 2017 р.м.ОдесаСправа № 520/15873/16-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Калініченко Л.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зуєвої Л.Є.,
суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.
при секретарі Кучмій І.В.
за участю апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 12.04.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -
В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси в якому просить визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії державного службовця з більш високого заробітку відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-УІІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» №292 від 06 квітня 2016 року та зобов'язати здійснити з 01.12.2015 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, у розмірі 83% від суми заробітної плати у сумі 13813,02 грн. без обмеження граничного розміру пенсії з урахуванням усіх виплат в тому числі з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 30 % та інших виплат у сумі 6951,73 грн., та здійснити відповідні виплати недорахованої пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що у зв'язку з черговим підвищенням заробітної плати державним службовцям, позивачка на підстави ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» і постанови КМУ № 865, у редакціях чинних на момент призначення пенсії, має право на перерахунок раніше призначеної пенсії.
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 12.04.2017 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимоги в повному обсязі.
Також відповідачем надано клопотання про заміну неналежного відповідача по справі правонаступником, а саме заявник просить замінити управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі у зв'язку з реорганізації згідно постанови КМУ від 21.12.2016 р. №988.
Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно постанови КМУ від 21.12.2016 року №988 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» та наказу Пенсійного фонду України №1 від 03.01.2017 року «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року №988» 31.03.2017 року відбулась реорганізація УПФУ в Київському районі м.Одеси шляхом злиття з УПФУ в Приморському районі м.Одеси в Центральне об'єднане УПФУ в м.Одесі.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання та замінити управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на її правонаступника Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 01.03.2006 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ у розмірі 83% від заробітної плати.
13.09.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси із заявою про перерахунок пенсії.
Згідно рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси за № 822088 від 12.10.2016 року, позивачці відмовлено у перерахунку пенсії посилаючись на те, що Постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було внесено зміни до Постанови КМУ від 31.05.2000 року №865, зокрема виключено п.4, відповідно до якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям провадяться перерахунки пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог судом було зазначено, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії втратила чинність стаття 37-1 Закону №3723-ХІІ, якою і було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців, а за новим Законом України «Про державну службу» не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.
Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, чинній на час виходу позивача на пенсію) (далі Закон) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Згідно зі ст.37-1 Закону у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачці була призначена з 01.03.2006 року та в вересні 2016 року вона звернулася до УПФУ з заявою про перерахунок пенсії.
Пенсійне забезпечення державних службовців в період до 01 травня 2016 року було врегульоване зазначеними нормами Закону, який був прийнятий 16 грудня 1993 року.
Разом з тим, 10 грудня 2015 року прийнято новий Закон України "Про державну службу" №889-VIII (далі Закон № 889-VIII), який набув чинності 01 травня 2016 року.
У зв'язку з набранням чинності Закону №889-VIII, положення Закону втратили чинність (за відповідними винятками), в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців, зокрема, щодо перерахунку пенсії.
Так, положеннями ст.90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, з 01 травня 2016 року Законом №889-VIII по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців в порівнянні з Законом.
Колегія суддів зазначає, що вищезазначені норми Закону №889-VIII були чинними як на момент звернення позивачки із заявою про здійснення перерахунку пенсії, так і на момент розгляду справи та не були визнані неконституційними.
Також, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 виключено пункт 4 постанови № 865, яким раніше був встановлений порядок перерахунку пенсій, призначених на підставі Закону зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2003 року N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу».
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності та приймаючи до уваги приписи ст.90 № 889-VIII та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів приходить до висновку, що підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців - відсутні.
Зазначена правова позиція також узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в рішеннях від 12.01.2017 року справа №711/8153/16-а та від 29.11.2016 року справа №К/800/27709/16.
Крім того Верховний Суд України в постанові від 12.07.2016 року у справі №21-1726а16 зазначив, що відсутність постанови КМУ яка чітко визначає розмір заробітної плати (пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і Постанови № 865 у редакціях, чинних на момент призначення ОСОБА_1 пенсії, як вона просить у своєму адміністративному позові, та приймає до уваги доводи відповідача щодо зміни законодавства.
З огляду на викладене постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обгрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апелянта викладені у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим в адміністративному позові, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 12.04.2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.06.2017 року
Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва
суддя О.А. Шевчук
суддя А.Г. Федусик