22 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/6948/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Яворського І.О.
з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Гусятинському районі, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку їй пенсії стосовно зарахування до стажу роботи період її перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку в період з 21.01.1994 по 20.01.1997 та зобов'язати провести перерахунок пенсії за вислугою років та обчислення і виплату пенсії за вислугою років з 18.11.2014, зарахувавши до стажу роботи час перебування її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за вказаний період.
Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15.05.2017 було задоволено клопотання представника відповідача та проведено заміну відповідача Управління пенсійного фонду України в Гусятинському районі його правонаступником Теребовлянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - УПФУ).
Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15.05.2017 позов було задоволено повністю.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, УПФУ подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що у трудовій книжці позивача відсутні відомості про перебування її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. Крім того, УПФУ зверталось із відповідними запитами до архівних установ щодо наявності документів про підтвердження декретної відпустки ОСОБА_1 у спірний період в селянській спілці «Крогулецька», однак документи на зберігання у Гусятинський районний трудовий архів та архівний відділ Гусятинської райдержадміністрації на зберігання не надходили. Тому просить скасувати постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15.05.2017 та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні її адміністративного позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ з 18.11.2014 та отримує пенсію за вислугу років.
20.10.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо зарахування до стажу роботи періоду догляду за дитиною до шести років.
Листом УПФУ № 5805/10 від 10.11.2015 позивачу було відмовлено у зарахуванні спірного періоду з посиланням на відсутність у трудовій книжці наказу, а саме протоколу загальних зборів колгоспників про перебування у декретній відпустці та відсутністю в архівних установах документів, які підтверджують перебування позивача у декретній відпустці в спірний період.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку в період з 21.01.1994 по 20.01.1997 підтверджується наявними у справі довідками та поясненнями свідків та прийшов до висновку про наявність підстав для перерахунку пенсії та проведення її обчислення і виплати з моменту її призначення.
Проте, колегія суддів вважає, що до такого висновку суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.179 Кодексу законів про працю України (Далі - КЗпП України) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), жінкам надаються відпустки по вагітності і родах тривалістю сімдесят календарних днів до родів і п'ятдесят шість (у разі ненормальних родів або народження двох чи більше дітей - сімдесят) календарних днів після родів, які обчислюються сумарно і надаються жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, і, за їх бажанням, частково оплачувані відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку двох років з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню.
Частиною другою цієї статті передбачено, що крім зазначених відпусток, жінці, за її заявою, надається додаткова відпустка без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років. У разі, коли дитина потребує домашнього догляду, жінці надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше, як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Частини другою статті 181 цього Кодексу передбачено, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_5, про що у книзі реєстрації актів про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснено запис № 2 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1
Відповідно до ст.48 КЗпП України, положення якої кореспондують із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.6 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 06.09.1973 «Про трудові книжки робітників та службовців» до трудової книжки заносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність, відомості про роботу, переведення на іншу роботу, звільнення. Записи про найменування роботи або посади, на які прийнято працівника, провадяться: для робітників у відповідності з найменуваннями професій, вказаних у Єдиному тарифно-кваліфікованому довіднику робіт і професій робітників.
Згідно п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Судом першої інстанції в судовому засіданні на підставі показів свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 було встановлено, що позивач працювала з 1988 року по 1997 рік в селянській спілці «Крогулецька» на посаді завідуючої профілакторієм зварювальником, а в період з січня 1994 року по січень 1997 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до шести років у зв'язку з хворобою дитини. Крім того, свідок ОСОБА_6, яка працювала у селянській спілці «Крогулецька» економістом, в суді пояснила, що позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення шестирічного віку на підставі листка непрацездатності і з вказаного приводу правлінням селянської спілки «Крогулецька» рішення не приймалось.
Також, час перебування позивача у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею віку шести років підтверджується довідкою № 999, виданою Гусятинською ЦКРЛ 20.10.2016, випискою з медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5, виданою Тернопільською обласною дитячою клінічною лікарнею та епікризом - підсумком за лікуванням, виданим лікуючим лікарем дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, де зазначено, що в період з 21.01.1994 по 20.01.1997 вона знаходилась у відпустці по догляду за хворою дитиною ОСОБА_5, якій встановлено діагноз : перелом обох кісток лівої гомілки, де дитина лікувалась стаціонарно в Гусятинській ЦРКЛ та оперована в обласній дитячій лікарні в 1994 році з подальшою реабілітацією в Микулинецькій водолікарні.
З урахуванням встановлених судом обставин та беручи до уваги наведені вище норми матеріального права, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність дій УПФУ щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії без зарахування до стажу роботи період її перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку в період з 21.01.1994 по 20.01.1997.
При цьому, посилання УПФУ на те, що право на отримання даної відпустки має підтверджуватися довідкою за формою № 080-/1о є необґрунтованим, оскільки дана довідка надається для дитини (дитини-інваліда), яка потребує домашнього догляду.
Разом з тим, при визначенні періоду часу, з якого позовні вимоги підлягають задоволенню, судом першої інстанції не враховано, що із заявою щодо зарахування до стажу роботи періоду догляду за дитиною до шести років, позивач звернулася до пенсійного органу лише 20.10.2016.
Як передбачено частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначаються строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З врахуванням наведеного, право на перерахунок пенсії у позивача виникло, починаючи з 20.10.2016.
Отже, суд першої інстанції невірно визначив дату, з якої слід здійснити перерахунок пенсії позивачу.
З врахуванням проведеної судом першої інстанції заміни сторони її правонаступником, колегія суддів вважає, що саме управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області вчинило дії, які слід визнати протиправними, а зобов'язати вчинити дію слід його правонаступника Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової про часткове задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - задовольнити частково.
Постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 15 травня 2017 року по справі № 596/2298/16-а скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії щодо зарахування до стажу роботи період перебування ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку в період з 21 січня 1994 року по 20 січня 1997 року.
Зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугою років та провести обчислення та виплату пенсії за вислугою років, зарахувавши до стажу роботи час перебування ОСОБА_1 у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку в період з 21 січня 1994 року по 20 січня 1997 року, починаючи з 20 жовтня 2016 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
І. О. Яворський
Повний текст постанови складено 23.06.2017.