20 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/3523/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сеника Р.П.,
суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львов апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Франківського районного суду міста Львова від 03.02.2017 року у справі № 465/4357/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа інспектор роти №3 батальйону 2 УПП у м.Львоі ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
18.07.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа інспектор роти №3 батальйону 2 УПП у м.Львоі ДПП лейтенант поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивує тим, що 09.07.2016р. він отримав постанову серії ДР №097664 від 09.07.2016р. по справі про адміністративне правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. в порядку ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме: за не увімкнення світлового покажчика повороту, повертаючи з вул. Дж.Вашингтона на вул. Пасічну. А також, за не увімкнення світлового покажчика повороту при перестроюванні з крайньої лівої смуги в праву. Позивач вважає дану постанову незаконною і необґрунтованою та такою, що не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства.
Постановою Франківського районного суду міста Львова від 03.02.2017 року у справі № 465/4357/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові, третя особа: ОСОБА_2, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задоволено, постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДР №097664 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425грн., винесену 09.07.2016 року інспектором роти №3 батальйону №2 Управління патрульної поліції у м.Львові, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 - скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи, також зазначив, що підстав для скасування постанови серії ДР №097664 від 09.07.2016 року у даній справі не має, оскільки вона винесена відповідно до ст.ст. 22, 283, 284 КУпАП, є законною, обґрунтовано та справедливою.
Просить скасувати постанову Франківського районного суду міста Львова від 03.02.2017 року у справі № 465/4357/16-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а саме постанови серії ДР №097664 від 09.07.2016р., що ОСОБА_1 09.07.2016р. о 11:45 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 повертаючи з вул.. Дж. Вашингтона на вул. Пасічну у м.Львові, не увімкнув світлового покажчика повороту, а також при перестроюванні з крайньої лівої смуги, в право не включив світлового покажчика повороту чим порушив вимоги п.9.2 «б» ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП
Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з представлених суду матеріалів про вчинення особою адміністративного правопорушення та з пояснень позивача викладених в адміністративному позові, не можна зробити висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення; беручи до уваги покладений обов'язок саме відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, а також враховуючи наведене, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не доведена, відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком та аргументами суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування,їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб,що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 46 Конституції України передбачено, що право на соціальний захист гарантується, у тому числі, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств,установ і організацій,а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі ПДР).
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 9.2 б) ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Цією нормою передбачено, що сигнал світловим покажчиком повороту обовязково повинен подаватися своєчасно та незалежно від наявності інших учасників дорожнього руху. Починаючи рух від правого краю проїзної частини слід подати сигнал лівого повороту, а від лівого відповідно правого. Сигнал лівого повороту подається також перед перестроюванням на ліву полосу, поворотом ліворуч, розворотом, початком обгону, а також перед зупинкою біля лівого краю проїзної частини. Сигнал правого повороту подається перед початком руху від лівого краю проїзної частини, поворотом чи перестроюванням праворуч, а також при завершенні виконання обгону.
Частиною другою статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення водіями транспортних засобів, зокрема, правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Згідно з матеріалів справи, а саме постанови серії ДР №097664 від 09.07.2016р. колегією апеляційного суду було встановлений то факт, що ОСОБА_1 09.07.2016р. о 11:45 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 повертаючи з вул.. Дж. Вашингтона на вул. Пасічну у м.Львові, не увімкнув світлового покажчика повороту, а також при перестроюванні з крайньої лівої смуги, в право не включив світлового покажчика повороту чим порушив вимоги п.9.2 «б» ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП.
У звязку із зазначеним, постановою інспектора Герилів М.П. від 09.07.2016 р. серії ДР №097664 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 425 грн.
Також вищенаведене порушення знайшло своє підтвердження у наданому відеозаписі Управлінням патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, де видно, як водійавтомобіль Mazda CX-9 д.н.з. НОМЕР_2, чорного кольору, яким керував ОСОБА_1 повертаючи з вул. Дж. Вашингтона на вул. Пасічну у м. Львові, не увімкнув світлового покажчика повороту, а на 31 секунді відео було зафіксовано порушення передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП при перестроюванні з крайньої лівої смуги, в право не включивши світлового покажчика повороту чим водій вищенаведеного автомобіля порушив вимоги п.9.2 «б» ПДР України.
Щодо вказаних позивачем процесуальних порушень відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, частини перша, друга і третя статті 122. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно приписів частини третьої статті 254 і частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
З урахуванням наведених норм права, протокол про адміністративне правопорушення за частинами першою третьою статті 122 КУпАП не складається.
У пункті 2.3 Рішення від 26.05.2015 р. № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення Конституційний Суд України зазначив, що перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу. Тобто Конституційний Суд, вказуючи про порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мав на увазі виключно випадки застосування скороченого провадження у справах, на які не розповсюджуються вимоги ст.258 КУпАП.
Проте після прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення, до Кодексу України про адміністративні правопорушення було внесено зміни до ст.258, внаслідок чого на справи, які віднесено до компетенції Національної поліції розповсюджено вимоги частини четвертої статті 258 постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місті вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2016 р. № 1395 (далі Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене статтею 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (пункт 1 розділу IV Інструкції).
Таким чином, працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення з порушення Правил дорожнього руху (стаття 122 КУпАП) на місці вчинення такого правопорушення.
У відповідності до ст.202 цього Кодексу підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому колегія апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Керуючись: ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Львові Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити.
Постанову Франківського районного суду міста Львова від 03.02.2017 року у справі № 465/4357/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_3
судді ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повний текст рішення виготовлено 22.06.2017 року.