20 червня 2017 р. Справа № 876/5996/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
при секретарі судового засідання: Чигер І.І.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Херсонської митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дії Херсонської митниці щодо заборони здійснити переміщення транспортного засобу марки MAN моделі 7731, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі №WMAM053436M132755 через адміністративний кордон України з тимчасово окупованою територією України АР Крим для його подальшої експлуатації власником або уповноваженою особою та зобов'язання Херсонську митницю Державної фіскальної служби України утриматись від вчинення дій щодо перешкоди ОСОБА_3 або уповноваженими ним особами в перетині адміністративного кордону України з тимчасово окупованою територією України АР Крим транспортним засобом марки MAN моделі 7731, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі №WMAM053436M132755.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, 28 жовтня 2016 року Херсонською митницею Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки MAN моделі 7731, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) №WMAM053436M132755 на підставі довіреності від 07.10.2016 року, прийнято рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, про що старшим державним інспектором ВМО «Каланчак» м/п «Херсон-центральний» ОСОБА_5 складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, тобто було прийнято рішення щодо заборони здійснити переміщення транспортного засобу марки MAN моделі 7731, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) №WMAM053436M132755 через адміністративний кордон України з тимчасово окупованої території України Автономної ОСОБА_6 Крим, оскільки названий транспортний засіб відповідачем визнано товаром. Позивач вважає дії посадових осіб Херсонської митниці ДФС неправомірними. Просив позов задоволити.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Херсонської митниці Державної фіскальної служби України щодо заборони здійснити переміщення транспортного засобу марки MAN моделі 7731, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі №WMAM053436M132755 через адміністративний кордон України з тимчасово окупованою територією України АР Крим для його подальшої експлуатації власником або уповноваженою особою. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №508050700/2016/00450. Зобов'язано Херсонську митницю Державної фіскальної служби України утриматись від вчинення дій щодо перешкоди ОСОБА_3 або уповноваженими ним особами в перетині адміністративного кордону України з тимчасово окупованою територією України АР Крим транспортним засобом марки MAN моделі 7731, реєстраційний номер НОМЕР_1, шасі №WMAM053436M132755.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Херсонська митниця Державної фіскальної служби у Херсонській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що транспортний засіб марки MAN моделі 7731, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) №WMAM053436M132755 належить на праві власності позивачу, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АОС638541 від 15.01.2008 року.
16.03.2014 року відбувся нелегітимний референдум про статус Криму (приєднання до Російської Федерації).
17.03.2014 року на підставі Декларації про незалежність і результатів референдуму проголошена ОСОБА_6 Крим як незалежна і суверенна держава, до складу якої увійшов Севастополь як місто з особливим статусом. Президент Російської Федерації підписав указ про визнання ОСОБА_6 Крим як незалежної і суверенної держави, і 18 березня 2014 року був підписаний договір про прийняття Криму і Севастополя до складу Російської Федерації. Насильницька анексія АР Крим не визнається Україною.
Згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», територія Кримського півострова внаслідок російської окупації вважається тимчасово окупованою територією.
Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено особливий правовий режим на цій території, визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Відповідно до вказаного Закону, тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 10 даного Закону встановлено, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в'їзду-виїзду за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» встановлено, що митні формальності, пов'язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» здійснюється у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України, як при переміщені через митну територію України (п.6.3). Громадяни України під час перетину адміністративного кордону вільної економічної зони «Крим», керуючись нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» мають право перетнути адміністративний кордон між вільною економічною зоною «Крим» та іншою територією України за умови пред'явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України «Про громадянство України» або статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»; перетнути адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» із-за меж (за межі) державного кордону України за умови пред'явлення будь-якого документа, визначеного статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (п.7.3).
Пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» встановлено, що на фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим», поширюється дія розділу ХІІ Митного кодексу України. Цим розділом визначено порядок і умови переміщення громадянами товарів, а також транспортних засобів особистого користування. Згідно із ст.365 Митного кодексу України, громадяни, за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України, можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (в тому числі з метою транзиту) та вивезення з України. Частина 2 статті 365 Митного кодексу України встановлює, що громадянам, які в'їжджають на територію України або виїжджають з неї засобами автомобільного та залізничного транспорту, а також транспортними засобами особистого користування, дозволяється здійснювати декларування товарів, що переміщуються ними через митний кордон України, не залишаючи цих транспортних засобів. Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 затверджено Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України. Згідно з пунктом 7 розділу 1 зазначених Правил, при ввезенні транспортного засобу на митну територію України його власник або уповноважена особа, які переміщують транспортний засіб через митний кордон України, пред'являють його митному органу для проведення митного огляду й подають оригінали та копії: документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб або право користування ним (у тому числі, з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття цього засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом. Пунктом 9 розділу 1 названих Правил визначено, що не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, зокрема, ввезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на такий транспортний засіб або право користування ним.
Статтею 9 МК України передбачено, що територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні островки, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюються виключна юрисдикція України, становлять митну територію України. Межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, ні які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України (ст.10 Митного кодексу України).
Статтею 4 МК України встановлено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Таким чином, апеляційний суд вважає, оскільки між Автономною ОСОБА_6 Крим та материковою частиною України немає кордону України, то митні процедури, які передбачені Митним кодексом України, при в'їзді громадянина України на власному автомобілі розповсюджуються тільки на виїзд в ОСОБА_6 Крим, а не на материк.
Будь-яких обмежень у ввезенні власного автомобіля для громадянина, який в'їжджає на материкову частину України з Автономної ОСОБА_6 Крим не встановлено. Обмеження щодо тимчасового ввезення транспортних засобів, введене Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим», та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» тільки для зареєстрованих на території вільної економічної зони «Крим» автотранспортних засобів, що використовуються у перевезеннях через адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим» для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів.
Відтак, транспортний засіб позивача не зареєстрований на території Автономної республіки Крим, що стверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АОС638541 від 15.01.2008 року.
Разом з тим, доводи відповідача про те, що в даному випадку транспортний засіб є товаром, є такими, що не ґрунтуються на положеннях законодавства. Згідно з пунктом 57 ст.4 Митного кодексу України, товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Відповідно до п. 58 ст.4 МК України, транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі. Таким чином, законодавством розмежовані поняття товару та транспортного засобу.
Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 цього Кодексу встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності, суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомочності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Херсонської митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 року у справі №807/149/17 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
ОСОБА_7
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.06.2017 року