Головуючий у 1 інстанції - Назаренко Г.В.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
21 червня 2017 року справа №235/995/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Васильєвої І.А., суддів: Василенко Л.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2017 р. у справі № 235/995/17 (головуючий І інстанції Назаренко Г.В.) за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії і рішення суб'єкта владних повноважень, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив, визнати протиправними та скасувати розпорядження відповідача від 30.012.2016р., яким вирішено не зараховувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004р. по 31.03.2014р. як такі, що не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу у зв'язку з не співпаданням паспортних даних (імені) з базою персоніфікованого обліку; зобов'язати відповідача зарахувати до трудового стажу періоди роботи з 01.01.2004р. по 31.03.2014р. та призначити пенсію за віком у відповідності до заяви від 22.12.2016р., розподілити судові витрати, зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення (а.с.3-7).
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Суд першої інстанції визнав протиправним дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України по не зарахуванню ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи з 1 січня 2004 року по 31 березня 2014 року; скасував розпорядження начальника Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Аржавітіної Н.В. від 30 грудня 2016 року про не зарахування ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи з 1 січня 2004 року по 31 березня 2014 року; зобов'язав Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи з 1 січня 2004 року по 31 березня 2014 року та зробити їй перерахунок пенсії а віком з урахуванням зазначеного страхового стажу з 22 грудня 2016 року; в решті позовних вимог відмовив за необґрунтованістю (а.с.57-64).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що за ч.2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Виявлені розбіжності в індивідуальних відомостях позивача не дають право апелянту використати цей документ для врахування стажу роботи та визначити право на призначення пенсії за період роботи з 01.01.2004 року по 31.03.2014 року. Із проведенням адміністративної реформи повноваження щодо корегування індивідуальних відомостей застрахованих осіб віднесено до органів доходів і зборів, звітування страхувальників до органів ПФУ на законодавчому рівні втратило чинності (а.с.82-84).
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
22 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, надавши необхідні документи.
Красноармійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області призначено позивачу пенсію за віком з 22.12.2016 року відповідно до Закону № 1058-IV, врахуванням страхового стажу 27 років 11 місяців 8 днів з 01.09.1976р. по 12.06.1981р., з 01.09.1976р. по 12.06.1981р., з 17.08.1981р. по 29.06.1984р., з 09.07.1984р. по 30.01.1995р., з 01.02.1995р. по 31.12.203р., з 11.03.2009р. по 31.12.2009р., що підтверджується повідомленням відповідача від 05.01.2017р. № 266 (а.с.21).
З розпорядження Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 30.12.2016 року вбачається, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.01.2004р. по 31.03.2014р., оскільки він не підтверджений індивідуальними відомостями про застраховану особу (ОК-5) у зв'язку з неспівпаданням паспортних даних (імені) з базою персоніфікованого обліку (а.с.22).
Згідно копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_3, виданого Ворошиловським РВ УМВС України в місті Донецьку 17 жовтня 2001 року, позивач народився 6 лютого 1959 року у м. Донецьку Донецької області, ім'я в українському варіанті правопису записане яке «ОСОБА_2», в російському варіанті - як «ОСОБА_2» (а.с.8-12).
Згідно копій довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 05.02.1999р., ОСОБА_2 одержала ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с.13).
В довідці про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 21.05.2015р. № НОМЕР_2, виданій позивачу зазначено ім'я, як «ОСОБА_2» (а.с.14).
З копії трудової книжки позивача серія НОМЕР_4, вбачається, що ім'я позивача в українському варіанті правопису зазначене як «ОСОБА_2». Також з записів трудової книжки вбачається, що позивач у період часу з 01.02.1995р. по 24.01.2008р. працювала в АТЗТ ТП Інститут «Донбассцивільпроект» на посаді інженера-електрика, інженера-електрика 1 категорії, ведучого спеціаліста електрика, з 01.02.2008р. по 04.04.2008р. в ЗАТ «Донецьксталь-металургічний завод» на посаді інженера-проектувальника, з 14.04.2008р. по 02.02.2009р. в ТОВ «Проектна компанія «ГЕРЦ» на посаді ведучого інженера-електрика, з 03.02.2009р. по 23.02.2009р. в ТОВ «Проектна компанія «ГЕРЦ» на посаді ведучого інженера-електрика за строковим договором, з 11.03.2009р. по 17.01.2010р. перебувала на обліку в Донецькому міському центрі зайнятості в якості безробітної, з 18 січня 2010р. по теперішній час в МПП «Яспис» на посаді інженера-проектувальника (а.с.15-20).
Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) до Державного реєстру застрахованих осіб внесені відомості про застраховану особу відносно «ОСОБА_2», номер облікової картки якої - НОМЕР_1 (а.с.23, 24).
Відомості, зазначені в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), відносно позивача, співпадають із записами в трудовій книжці позивача, а також номер її облікової картки, зазначений в них, співпадає з номером облікової картки, зазначеним в довідці про присвоєння ідентифікаційного номера та довідці про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що дозволяє ідентифікувати особу, зазначену в них, як позивача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку щодо протиправності дій відповідача по не зарахуванню до страхового стажу період роботи з 01.01.2004 р. по 31.03.2014 р.
Колегія суддів з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.
Закону № 1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 10 статті 20 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
До страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески органами Пенсійного фонду застосовуються фінансові санкції, а вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (стаття 106 Закону №1058-IV).
За частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З 01 січня 2004 року питання щодо оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 156611846.
Відповідно до пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку, До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).
За пунктом 2.10 Порядку, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Як встановлено судами, відповідно до записів у трудовій книжці позивач працював на підприємствах, які подавали звіти та сплачували страхові внески, а відтак жодного відношення до оформлення справ, заведених у діловодстві підприємств, сплати підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України та надання відповідних звітів та відомостей до органів Пенсійного фонду України не мав і мати не міг.
Підприємства, на якому працював позивач, у встановленому порядку утримували з заробітної плати позивача і перераховували щомісячні страхові платежі до Пенсійного фонду України, які останнім були отримані і накопичені.
Допущена помилка у ім'ї позивача, вказаному у наданих звітах, на теперішній час не може бути усунена підприємством, оскільки підприємство ПАТ «Науково-дослідний проектний територіальний інститут «Донбасцивільпроект» імені М.О.Травкіна, яке звітувало з 2000 року, знаходиться за адресою: М. Донецьк Донецької області, бульвар Шевченка, будинок 4, тобто, на непідконтрольній території.
Також, як зазначалось, відомості в Індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), співпадають із записами в трудовій книжці, а також номер облікової картки, що дозволяє ідентифікувати особу, зазначену в них, як позивача.
Колегія суддів зазначає, що особа не може бути позбавлена права на призначення пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітку лише у зв'язку з наявними помилками в імені, допущеними посадовими особами підприємства при заповненні звітів, адже обов'язок щодо їх правильного та належного заповнення покладено саме на цих осіб, а не працівника.
Крім того, п.3 розділу 2 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від18 червня 2014 року № 10-1, дані до реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них вносяться на підставі: звітності, що подається страхувальниками до органів доходів і зборів та передається до Пенсійного фонду України в порядку міжвідомчого обміну інформацією; відомостей, що надходять з інших джерел, визначених статтею 18 Закону.
Стаття 18 Закону № 1058-IV визначає, що джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду, зокрема, від територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску.
За пунктом 4 розділу 2 Положення, у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб та невиконання страхувальником у місячний строк припису щодо усунення цих порушень територіальні органи Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк вносять відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.
Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду, що відповідач має право вносити відповідні зміни до Реєстру застрахованих осіб.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування розпорядження відповідача від 30 грудня 2016 року з зобов'язанням відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 1 січня 2004 року по 31 березня 2014 року та зробити перерахунок пенсії за віком з урахуванням зазначеного страхового стажу з 22 грудня 2016 року.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2017 р. у справі № 235/995/17, - залишити без задоволення.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2017 р. у справі № 235/995/17, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: І.А.Васильєва
Судді: Л.А. Василенко
І.Д. Компанієць