Головуючий у 1 інстанції - Калмикова Ю.О.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
22 червня 2017 року справа №415/1068/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 року по адміністративній справі №415/1068/17 за позовом ОСОБА_3 до інспектора взводу №2 роти №2 управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Чумаченка Миколи Володимировича про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач просила визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову від 04.02.2017 року про притягнення її до адміністративної відповідності за ч.1 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідач протиправно склав постанову, розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, проігнорувавши вимоги ч.2 ст.33 КуПАП.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову від 04.02.2017 року серії АР №660891 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, провадження по справі закрито.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування зазначив, що судом не враховані певні приписи кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких працівники підрозділів Національної поліції мають право виносити постанову у справах про адміністративні правопорушення за порушення Правил дорожнього руху, зокрема, передбачених ст..121 КУпАП на місці вчинення такого правопорушення.
Суд першої інстанції не взяв до уваги доказ по справі - відеозапис події, яким підтверджено скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Постановою серії АР №660891 від 04.02.2017 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КупАП за те, що вона, керувала автомобілем Чері Веат номерний знак НОМЕР_1 04.02.2017 року в 22.05 годин по вул. Космічна м. Лисичанськ, будинок 28 у темну пору доби, на якому не горіли лампи задніх габаритів, чим порушила п.31.6 ПДР України (а.с.2)
За скоєння правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
З відеозапису файлів, записаних на сd-r диску, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 14) вбачається, що позивач керувала автомобілем Чері Веат номерний знак НОМЕР_1 04.02.2017 року в 22.05 годин по вул. Космічна м. Лисичанськ, будинок 28 у темну пору доби, на якому не горіли лампи задніх габаритів.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач при складанні постанови порушив вимоги п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція), а саме: постанова не засвідчена підписом правопорушника та відсутні підписи свідків, які зафіксували факт відмови правопорушника від підпису.
Також суд першої інстанції з огляду на не зазначення інспектором підпункту пункту 31.6 ПДР України в постанові прийшов до висновку, що відповідачем неправильно обрана кваліфікація дій позивача.
Проте судова колегія вважає висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.
На підставі ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ч.2 ст.41 ЗУ «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
На підставі пп. «б» п.31.6 Правил дорожнього руху забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності, зокрема, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням, що позивач не заперечувала скоєння нею правопорушення, що також підтверджується відеозаписом, судова колегія приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та відеозапис в своїй сукупності свідчать про наявність обґрунтованих підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КУпАП.
При цьому судова колегія зазначає помилковість висновку суду першої інстанції, що відповідачем неправильно обрана кваліфікація дій позивача, оскільки зазначений в постанові опис обставин, установлених під час розгляду справи та кваліфікація цих обставин за відповідним пунктом ПДР України повністю збігаються - позивач керувала автомобілем Чері Веат номерний знак НОМЕР_1 04.02.2017 року в 22.05 годин по вул. Космічна м. Лисичанськ, будинок 28 у темну пору доби, на якому не горіли лампи задніх габаритів, чим порушила п.31.6 ПДР України.
При цьому не зазначення інспектором підпункту «б» в постанові не спростовує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, не відміняє кваліфікацію правопорушення та не є підставою, визначеною нормативно-правовими актами, зокрема ст.283 КуПАП, для скасування постанови як незаконної.
Також судова колегія зазначає, що суд першої інстанції, пославшись на порушення відповідачем вимог п.2 розділу ІІ Інструкції, а саме не засвідчення підписом правопорушника та відсутність підписів свідків, які зафіксували факт відмови правопорушника від підпису, - не звернув увагу, що зазначений розділ Інструкції визначає порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення. В даному випадку протокол відносно позивача не складався.
Порядок оформлення постанов по справі про адміністративне правопорушення визначений розділом 4 Інструкції.
Щодо доводів позивача про розгляд адміністративної справи на місці судова колегія зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Поліцейський в своїй діяльності керується «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395.
Пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
На підставі п.п.9,10 Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підставі ст..222 КупАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, зокрема, частина перша статті 121.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Відповідно до ч.2 ст..258 КупАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.276 КупАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 121 - 126 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Оскільки законом передбачено можливість розгляду правопорушення за ч.1 ст.122 КупАП безпосередньо на місці його вчинення, тому відповідач правомірно прийняв спірну постанову відносно позивача безпосередньо на місці вчинення правопорушення.
На підставі ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1КУпАП;
3) про закриття справи (пункт 3 Розділу ІV Інструкції).
Постанова про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі(додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Згідно ст..285 КупАП у випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Як вбачається з постанови вона відповідає вищезазначеним приписам: в ній зазначено посадову особу, яка прийняла постанову, дату розгляду справи; місце скоєння правопорушення, відомості про особу, що скоїла правопорушенняа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Судова колегія погоджується, що відповідач обґрунтовано та законно прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КупАП.
За таких обставин, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про задоволення позову та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 щодо скасування постанови, що, в свою чергу, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 24, 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Департаменту патрульної поліції на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 року по адміністративній справі №415/1068/17 - задовольнити.
Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 15 травня 2017 року по адміністративній справі №415/1068/17 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до інспектора взводу №2 роти №2 управління патрульної поліції в містах Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному Чумаченка Миколи Володимировича про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді І.А. Васильєва
Л.В. Ястребова