22 червня 2017 року справа № 804/7399/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Левшина Ю.Ю.,
представника відповідача: Афанасенко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Дніпропетровської області, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на посаді, -
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 було залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області було задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року було скасовано в частині визнання протиправними та скасування п.п.1,3 наказу Генеральної прокуратури України від 07.07.2016 року 94ш та у задоволенні позовних вимог в цій частині було відмовлено. У задоволенні позовних вимог щодо скасування подання від жовтня 2016 року; попередження прокурора Дніпропетровської області від 22.08.2016 року; пропозиції вакантних посад від 18.10.2016 року було відмовлено. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року було залишено без змін.
16.06.2017 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_4 про роз'яснення вказаного судового рішення стосовно можливості застосування у даному випадку положень ч.4 ст.39 Закону України «Про прокуратуру» щодо необхідності отримання Відповідачем рекомендації Ради прокурорів України та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів при поновленні ОСОБА_4 на посаді, яке відбувається на підставі рішення суду.
Дослідивши зміст зазначеної заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення здійснюється судом, який його ухвалив.
Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку, переглядаючи постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2017 року, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника прокурора Дніпропетровської області.
Отже, судове рішення стосовно поновлення ОСОБА_4 на посаді заступника прокурора Дніпропетровської області по суті було прийнято Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що свідчить про можливість його роз'яснення в цій частині саме судом першої інстанції.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення Так, постанову може бути роз'яснено, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
У разі незгоди з мотивацією рішення суду апеляційної інстанції, особа, яка бере участь у справі, має право оскаржити прийняте рішення в касаційному порядку відповідно до правил Кодексу адміністративного судочинства України.
Слід відзначити, що подана заявником заява про роз'яснення судового рішення не містить посилань на те, що певні частини постанови суду викликають труднощі в їх розумінні, а фактично зводиться до встановлення порядку його виконання, яке за своєю правовою процесуальною природою не є тотожним роз'ясненню рішення суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року.
Керуючись ч.3 ст.160, ст. 170 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Дадим Ю.М.
Суддя: Богданенко І.Ю.
Суддя: Уханенко С.А.