22 червня 2017 рокусправа № 804/9100/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі №804/9100/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень , -
19 грудня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2016 року №0001351400 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2016 року №0001411400 Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що за результатами проведених перевірок підприємства контролюючим органом були зроблені протиправні висновки щодо нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ "Голметресурс" та його контрагентами. В акті не наведено об'єктивних доводів, не викладено належних доказів наявності в його діях ознак протиправної діяльності. Позивач зазначає, що ним у повному обсязі були надані відповідачу під час перевірки всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності проведених господарських операцій, тому, висновки податкової інспекції щодо не підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ "Голметресурс" з контрагентами за перевіряємий період є безпідставними, а винесені на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0001351400 від 28.11.2016 року та №0001411400 від 30.12.2016 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.
Не погодившись з апеляційною скаргою у даній справі відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за результатом аналізу первинних документів наданих до перевірки, а саме ТТН, згідно яких здійснювалось перевезення товару від постачальників ТОВ "Сонкей" та ТОВ "Будпром-Інвест" на адресу ТОВ "Голметресурс" встановлено, що в ТТН відсутня будь - яка інформація, стосовно вантажно - розвантажувальних операцій, також видаткові накладні по вказаним операціям не містять зазначення посадової особи яка їх підписала, також не надано довіреностей на отримання товару посадовою особою позивача. Вказане у своїй сукупності, на думку відповідача свідчить на користь відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Голметресурс».
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 03.11.2016 року по 09.11.2016 року посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ТОВ "Голметресурс" (код ЄДРПОУ 34561966) по взаємовідносинам з ТОВ "Будпром-Інвест" (код ЄДРПОУ 40398780) за липень 2016 року та ТОВ "Сонкей" (код ЄДРПОУ 39282681) за червень 2016, за результатами якої складено Акт перевірки № 784/04-67-14-00/34561966 від 16.11.2016 року.
Згідно висновків акту перевірки від 05.09.2016 року встановлено:
відсутність об'єктів оподаткування та дефектність первинних документів ТОВ "Голметресурс" операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ "Сонкей" (код за ЄДРПОУ 39282681) у червні 2016 р. на суму ПДВ 387 472 грн. та по ланцюгу з постачальником ТОВ "Будпром-Інвест" (код за ЄДРПОУ 40398780) у липні 2016 р. на суму ПДВ 333 500 грн.;
порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.п.1.1 п.1, п.п.1.2. п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995 р. за №168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.1 ст.201, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, встановленими актом перевірки, не має права на віднесення до складу податкового кредиту в наступних податкових періодах сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Сонкей" за червень 2016 року у розмірі 387 472 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ "Будпром-Інвест" за липень 2016 року у розмірі 333 500 грн., а також занижено податок на додану вартість на загальну суму 720 972 грн., у т.ч. у червні 2016 р. на загальну суму 387 472 грн. та у липні 2016 р. на загальну суму 333 500 грн.
На підставі Акту № 784/04-67-14-00/34561966 від 16.11.2016 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2016 року № 0001351400, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 1 082 458,00 (один мільйон вісімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім грн.) 00 коп., з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 360 486,00 (триста шістдесят тисяч чотириста вісімдесят шість грн.) 00 коп.
Крім того, у період з 15.12.2016 року по 21.12.2016 року посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ТОВ "Голметресурс" (код ЄДРПОУ 34561966) по взаємовідносинам з ТОВ "Будпром-Інвест" (код ЄДРПОУ 40398780) за серпень 2016 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 900/14-00/34561966 від 26.12.2016 року.
Згідно висновків акту перевірки від 12.09.2016 року встановлено:
відсутність об'єктів оподаткування та дефектність первинних документів ТОВ "Голметресурс" операцій по ланцюгу з постачальником ТОВ "Будпром-Інвест" (код ЄДРПОУ 40398780) у серпні 2016 року на суму ПДВ 215 030,00 грн.;
порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1, п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; п.п.1.1 п.1, п.п.1.2. п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995 р. за №168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.201.1 ст.201, п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у серпні 2016 року в сумі 4215 030,00 грн.
На підставі Акту № 900/14-00/34561966 від 26.12.2016 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2016 року № 0001411400, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму - 322 545,00 грн., з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 107 515,00 грн.
Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень № 0001411400 від 30.12.2016 року та № 0001351400 від 28.11.2016 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зміст укладених позивачем з контрагентами договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Встановлені обставини справи свідчать, що між ТОВ "Голметресурс" (покупець) та ТОВ "Сонкей" (постачальник) було укладено договір поставки від 30.05.2016 року №300516, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Кількість, асортимент та ціна товару узгоджуються сторонами у відповідності до умов даного договору і відображаються у видаткових накладних на кожну партію товару.
На виконання вищезазначеного договору ТОВ "Сонкей" поставило, а позивач прийняв товар, зазначений у видаткових накладних, складених у відповідності до договору.
Транспортування товару здійснювалось силами покупця, про що було складено та підписано товарно-транспортні накладні.
Оплата поставленого за договором поставки від 30.05.2016 року №300516 товару на сьогоднішній день здійснена частково, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Таким чином, виконання обома сторонами умов договору поставки від 30.05.2016 року №300516 підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які фіксують здійснення господарської операції, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, які були надані до перевірки.
Також між позивачем (покупець) та ТОВ "Будпром-Інвест" (постачальник) було укладено договір поставки від 29.07.2016 року №07.
Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити покупцю інвентар для прибирання, миючі засоби та інші побутові товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Кількість, асортимент та ціна товару узгоджуються сторонами у відповідності до умов даного договору і відображаються у видаткових накладних на кожну партію товару.
На виконання умов договору поставки від 29.07.2016 року №07, постачальник поставив та передав у власність, а покупець прийняв обумовлений договором товар.
Оплата поставленого за вищевказаним договором товару, на сьогоднішній день здійснена частково, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
Факт здійснення господарської операцій з поставки товару за вищевказаним договором, підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами складеними та підписаними обома сторонами, згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того 29.07.2016 року між ТОВ "Голметресурс" (покупець) та ТОВ "Будпром- Інвест" (постачальник) було укладено договір поставки №07.
Відповідно до умов зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити покупцю інвентар для прибирання, миючи засоби та інші побутові товари, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Кількість, асортимент та ціна товару узгоджуються сторонами у відповідності до умов даного договору і відображаються у видаткових накладних на кожну партію товару.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з поставки товару згідно з договором №07 від 29.07.2016 року, позивачем до перевірки надано копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.
Крім того, ТОВ "Будпром-Інвест" були виписані в адресу позивача податкові накладні. Також, наданими до перевірки платіжними дорученнями щодо отриманих коштів, підтверджується проведення покупцем оплати за відвантажений постачальником товар.
Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).
Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем аналізованих сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за перевіряємий період.
Суд зазначає, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору на здійснення господарських відносин, сторонами договору складено визначені законом первинні документи, такі як видаткові та податкові накладні, які відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та є підставою для підтвердження настання події, що свідчить про право особи на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ за вказаними господарськими операціями.
Крім того, суд зазначає, що у відповідності до правових висновків Верховного суду України, викладених в Постанові від 22.09.2015 року, «Сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачається зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю».
В ході перевірки досліджені та в матеріалах справи наявні платіжні документи, які підтверджують оплату підтверджується проведення покупцем оплати за відвантажений постачальником товар та відповідно свідчить по зміни майнового стану підприємства у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ті чи інші господарські операцій. Однак, критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу. А відтак, на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою робіт з надання послуг, поставки товару, позивач повинен надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання умов договору щодо надання послуг в розрізі їх обсягу та специфіки а також докази на підтвердження пов'язаності між собою первинних документів на підтвердження фактичного виконання договору, з урахуванням необхідного часу, економічної мети, результату, тощо.
Матеріали справи містять достатній обсяг первинних документів, які відповідаю вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які в достатній мірі підтверджують понесених у зв'язку з оплатою робіт з надання послуг, поставки товару та сплати в їх складі сум податку.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставними є доводи відповідача з приводу не підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами з огляду лише на невідповідність ТТН, оскільки відсутність або певна невідповідність товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., визначено такий документ як товарно-транспортна накладна та подорожній лист. Між тим, вказані Правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.
Отже, відсутність або певна невідповідність ТТН може свідчити лише про неналежне оформлення документів щодо перевезення товару, та не може слугувати підставою для визнання або невизнання господарської операції з постачання (купівлі - продажу) товару, оскільки не має статусу документу звітності первинного бухгалтерського обліку.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволеня.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року у справі №804/9100/16 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова