22 червня 2017 рокусправа № 321/441/17 (2-а/321/7/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на постанову Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 травня 2017 року у справі №321/441/17 (провадження №2а/321/7/2017) за позовом ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
29 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2009 рік, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на умовах та в порядку передбачених ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, починаючи з 29 серпня 2016 року та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією, а також зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що маючи вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» як працівник охорони здоров'я, ОСОБА_1 з 02 серпня 2010 року був звільнений з ТМО Михайлівського району за ст. 38 КЗпП України в зв'язку з виходом на пенсію, а з 08 листопада 2010 року був знову прийнятий на посаду лікаря та з цього часу перестав отримувати пенсію. 28 серпня 2016 року, набувши право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до УПФУ в Михайлівському районі Запорізької області з заявою про здійснення перерахунку пенсії з вислуги років на пенсію за віком. Однак листом від 05 жовтня 2016 року позивачу було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії за віком, а листом від 01 березня 2017 року на заяву позивача від 17 лютого 2017 року про здійснення повторного перерахунку пенсії та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, також було відмовлено.
Постановою Михайлівського районного суду Запорізької області від 03 травня 2017 року адміністративний позов задоволено:
визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Михайлівському районі Запорізької області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2009 рік.
зобов'язано Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на умовах та в порядку передбачених ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, починаючи з 29 серпня 2016 року та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.
зобов'язано Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі документів, які знаходяться в матеріалах справах, а також додаткових документів. При переведенні з одного виду пенсії на інший перерахунок пенсії має бути здійснений із застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відтак, на думку відповідача, при переході з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком згідно Закону №1058, не може бути здійснений із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.
Від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позивач просить апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Від відповідача також надійшло клопотання про проведення розгляду справи без участі Василівського ОУПФУ, заявник підтримує доводи апеляційної скарги, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 03 серпня 2010 року УПФ України в Михайлівському районі позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно з ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
У зв'язку з працевлаштуванням 08 листопада 2010 року ОСОБА_1 на посаду лікаря ендокринолога 1-ї категорії поліклінічного відділення ТМО Михайлівського району, виплату пенсії було припинено, оскільки, згідно із ст. 7 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на таку пенсію.
28 серпня 2016 року по досягненню пенсійного віку, ОСОБА_1 звернувся до Управління пенсійного фонду України у Михайлівському районі з заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 05 жовтня 2016 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком.
17 лютого 2017 року позивач повторно звернувся з заявою про здійснення пизначенні пенсії за віком також просив виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій,.
Листом від 01 березня 2017 року відповідачем було відмовлено у здійсненні призначення пенсії та виплати грошової допомоги.
Вважаючи дії відповідача протиправними ОСОБА_1 звернувся до суду за адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що пенсію позивачу було призначено на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», з заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся на підставі іншого Закону, а саме ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який передбачає інший порядок та умови призначення пенсії, відтак підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із здійсненням перерахунку розміру пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передують зверненню за перерахунком пенсії у відповідача відсутні. Також, суд зазначив, що оскільки станом на час звернення за призначенням пенсії позивач не отримував іншого виду пенсії, то у відповідача були відсутні підстави для відмови в виплаті грошової допомоги.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту Закон № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону , із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Водночас, позивачу було призначено пенсію відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення» , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше.
Вказана правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду України від 29.11.2016 року (справа №133/476/15-а), від 22.12.2015 року (справа № 2-а/199/138/14), від 31 березня 2015 року (справа № 21-612а14), від 02.12.2015 року (справа №193/1029/14-а).
Крім того, суд зазначає, що після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Вказане безумовно свідчить на користь права особи при переході вперше на пенсію згідно Закону №1058 на перерахунок розміру пенсії з урахуванням показників середньої заробітної плати по Україні за три попередні роки.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Не заперечуючи досягнення позивачем, на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком, пенсійного віку, передбаченого ст..26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не заперечуючи того, що позивач на день досягнення пенсійного віку працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не заперечуючи наявності у позивача страхового стажу - 35 років, пенсійний орган вказує на те, що право на грошову допомогу мають особи, за умови, якщо до часу призначення пенсії за віком вони не отримували будь-яку іншу пенсію.
Тобто, позиція відповідача полягає у тому, що оскільки позивачу раніше призначалася (виплачувалась) пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», то під час призначення пенсії за віком у нього відсутнє право на отримання грошової допомоги, яка передбачена п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таку позицію органу Пенсійного фонду України колегія суддів вважає обґрунтованою з наступних підстав.
З аналізу наведеної норми права можливо зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Тобто, конструкція зазначеної норми права свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги виникає за умови неотримання такою особою будь-якого іншого виду пенсії до моменту виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, згідно п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підставою для відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком є отримання особою будь-якої пенсії до моменту виходу на пенсії за віком.
Так, на запит суду відповідачем 13 червня 2017 року надано копії документів на підтвердження призначення та виплати позивачу пенсії за вислугою років, а саме: копію заяви про призначення пенсії, копію протоколу про призначення пенсії, копію довідки про розмір нарахованої пенсії, копії списків на перерахування пенсій пенсіонерам через банківські установи (а.с. 65-75).
З наданих документів вбачається, що згідно особистої заяви позивача від 03.08.2010 року, йому було призначено пенсію за вислугою років . Відповідно до довідки про розмір нарахованої пенсії, позивачу протягом серпня 2010 року по листопад 2010 року всього було нараховано до виплати пенсію у розмірі 5025 грн. 30 копійок. Як вбачається зі списків на перерахування пенсій пенсіонерам через банківські установи нараховані позивачу пенсійні кошти у розмірі 5025 грн. 30 коп. були фактично виплачені шляхом перерахування через банківську установу (рахунок №2069411133).
Отже, встановлені обставини справи свідчать, що до моменту отримання права на призначення пенсії за віком позивачу було призначено та виплачувалась пенсія за вислугою років, вказане у відповідності до приписів п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є підставою для відмови у виплаті позивачу грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправною відмови та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату одноразової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком.
Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задовольнити частково.
Постанову Михайлівського районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2017 року у справі №321/441/17 (провадження №2а/321/7/2017)- скасувати в частині задоволення позовних про зобов'язання Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині постанову Михайлівського районного суду м. Запоріжжя від 03 травня 2017 року у справі №321/441/17 (провадження №2а/321/7/2017) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова