14 червня 2017 рокусправа № 392/559/17(2-а/392/88/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо перерахунку щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі встановленого ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016 рік;
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2016 рік відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на момент проведення виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2017 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Так, у 2016 року Позивачу було виплачено щорічну одноразову допомогу до 5 травня у розмірі 920.00 грн. як учаснику бойових дій.
У березні 2016 року Позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації з заявою про перерахунку зазначеної допомоги та виплати недоплаченої суми.
Листом Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації від 31.03.2017 року №933 в задоволенні заяви Позивача було відмовлено.
Вказана відмова була обґрунтована тим, що разова грошова допомога у розмірі 920.00 грн. була отримана Позивачем у відповідності з приписами чинного законодавства.
Не погодившись з вказаними висновками Відповідача, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у 2016 році Позивачу була виплачена допомога до 5 травня у встановленому приписами чинного законодавства розмірі, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними дій Відповідачів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ пунктом 26 якого встановлено, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 "Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" визначено, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" проводиться учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків у розмірі 920 гривень.
Вказані положення Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ неконституційними не визнавались, положення постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 є також чинними.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що у 2016 році виплата одноразової грошової допомоги до 5 травня здійснюється у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України та становить 920.00 грн.
Як свідчать встановлені обставини справи, одноразова грошова допомога до 5 травня у 2016 році була виплачена Позивачу у розмірі 920.00 грн..
Отже, у 2016 році Позивачу було здійснено належне нарахуванню одноразової грошової допомоги до 5 травня, встановленої приписами постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
Таким чином, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що постанова Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19.04.2017 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: І.Ю. Богданенко