Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Головуючий у 1 інстанції - Ступак Н.Р.
14 червня 2017 рокусправа № 214/1153/17(2-а/214/120/17)
Приміщення суду за адресою: м. Дніпро, пр.Слобожанський, 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши впорядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2017 року у справі №214/1153/17 (2-а/214/120/17) за позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капрала ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,-
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся у Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до поліцейського роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капрала ОСОБА_3 про визнання протиправними дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.; скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АР №735094 від 12 лютого 2017 року, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем відносно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за порушення п. 31.4.3 «а» ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП з якою позивач не згоден, з підстав того, що якби він дійсно керував транспортним засобом з несправними покажчиками повороту, які відносяться до зовнішніх світлових приладів, то ПДР України надається право водію вжити заходів для їх усунення якомога швидше. При цьому зазначає, що фактів порушення з його боку не було. Позивач вважає, що відповідальність за керування транспортними засобами з несправними зовнішніми світловими приладами, відповідно до вимог ч.1 ст. 121 КУпАП настає тільки темної пори доби, але згідно спірної постанови він керував транспортним засобом вдень, в 14 год. 50 хв.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2017 року позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає доводи, аналогічні викладеним у адміністративному позові. Крім того зазначив, що в порушення ст. ст. 258, 276, 278, 279, 283
КУпАП відповідач розглянув справу не за місцем вчинення правопорушення, а на місці його вчинення, що не є тотожними поняттями, виходячи з висновків, зроблених Конституційним судом України в своєму рішенні від 26.05.2015 року № 5-рп/2015, а також не надав можливості позивачеві скористуватися в повній мірі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядав справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
При цьому слід зазначити, що знання Правил дорожнього руху є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху. Будь-яке відхилення від положень Правил можуть призвести до дорожньо-транспортних подій, наслідком яких може стати нанесення збитків майну або шкоди здоров'ю.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серія АР № 735094 від 12.02.2017 року, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «ГАЗ 3302» державний номер НОМЕР_1, 12.02.2017р. о 14 год. 50 хв. по вул. П. Глазового повертаючи на пров. Бульварний в м. Кривому Розі, керував транспортним засобом у якого були не справні покажчики повороту та не працювала аварійна сигналізація, чим порушив вимоги п. 31.4.3 (а) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП.
За вчинення даного правопорушення позивача притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення ПДР України, а саме керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Підпунктом 31.4.3 «а» пункту 31.4 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
За доводами позивача, він не порушував підпункту 31.4.3 «а» пункту 31.4 ПДР України, оскільки на вимогу поліцейського продемонстрував справність зовнішніх світлових приладів - включив покажчики поворотів і аварійну сигналізацію, при цьому технічних несправностей виявлено не було.
Разом з тим, з дослідженого диску із відеозаписом встановлено невідповідність дій водія автомобіля «ГАЗ 3302» ОСОБА_2 вимогам підпункту 31.4.3 «а» пункту 31.4 ПДР України, а саме: на зазначеному носії зафіксована наявність несправності покажчиків повороту на автомобілі «ГАЗ 3302».
Крім того, порушення позивачем підпункту 31.4.3 «а» пункту 31.4 ПДР України підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення від 12.02.2017 року серії АР №735094, яка відповідає вимогам статей КУпАП, яка є належним доказом.
Також є помилковими доводи позивача про те, що ч. 1 ст. ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення ПДР України за керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів саме темної пори доби, оскільки зазначеною частиною передбачено також інші несправності зовнішніх світлових приладів.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» визначено поняття вогонь (фара, ліхтар) - пристрій, призначений для освітлення дороги або подавання світлового сигналу іншим учасникам дорожнього руху. Ліхтарі освітлення заднього номерного знака і світловідбивальні пристрої також розглядають як вогні.
При цьому, слід враховувати, що покажчики поворотів і аварійна сигналізація відноситься до поняття вогонь з позиції подавання світлового сигналу іншим учасникам дорожнього руху, що усуває небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю або здоров'ю громадян, завдання матеріальних збитків.
Матеріалами справи спростовуються доводи позивача щодо не роз'яснення йому відповідачем прав, передбачених ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП, а також порядку та строків оскарження постанови. До того ж, позивач отримав другий примірник постанови на зворотному боці якої міститься перелік прав, передбачених ст. 63 КУ та ст. 268 КУпАП, а також порядок та строки оскарження постанови.
Також суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції висловлена вірна позиція стосовно винесення постанови про адміністративне правопорушення на місці скоєння правопорушення з огляду наступне.
Відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається, зокрема, в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.1 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, поліцейським патрульної поліції роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капралом ОСОБА_3 винесена в межах наданих чинним законодавством повноважень.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2017 року у справі №214/1153/17 (2-а/214/120/17) за позовом ОСОБА_2 до поліцейського роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Кривому Розі Департаменту патрульної поліції капрала ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А.Олефіренко
ОСОБА_4