33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 червня 2017 року Справа № 924/1290/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мамченко Ю.А.
судді Дужич С.П. ,
судді Демидюк О.О.
при секретарі Ткач Ю.В.
за участю представників:
боржника - не з'явився;
арбітражного керуючого - ОСОБА_1;
ПАТ "Брокбізнесбанк" - ОСОБА_2 (довіреність №946/03 від 06 червня 2017 року)
інших кредиторів - не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 09 березня 2017 року у справі №924/1290/15 (суддя Грамчук І.В.)
за заявою: Управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області, Вінницького обласного військового комісаріату м.Вінниця, Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення Головного управління ДФС у Хмельницькій області
про визнання банкрутом ОСОБА_3 товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин Хмельницької області
розгляд заяви (вх. №05-06/374/16 від 11 травня 2016 року) Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" м.Київ із врахуванням послідуючих уточнень про визнання кредитором АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин з грошовими вимогами у сумі 4 550 509,68 грн., що забезпечені заставою майна боржника
Судом роз'яснено представникам учасників права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області (суддя Грамчук І.В.) від 09 березня 2017 року у справі №924/1290/15 було частково задоволено заяву забезпеченого кредитора - Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ з грошовими вимогами до боржника - акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин Хмельницької області в сумі 4550509,68 грн. (чотири мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'ять гривень 68 коп.). Визнано грошові вимоги забезпеченого кредитора - Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м.Київ з грошовими вимогами до боржника - акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин Хмельницької області в сумі 1150114 грн. 90 коп. (один мільйон сто п'ятдесят тисяч сто чотирнадцять гривень дев'яносто копійок). Зобов'язано розпорядника майна акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин Хмельницької області арбітражного керуючого ОСОБА_1 окремо внести до реєстру вимог кредиторів акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин Хмельницької області забезпечені заставою грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ в сумі 1150114 грн. 90 коп. (один мільйон сто п'ятдесят тисяч сто чотирнадцять гривень дев'яносто копійок) за іпотечним договором від 21.02.2008 року, де предметом іпотеки є трьохповерхова нежитлова будівля адмінбудинку з цегли загальною площею 1321,4 кв.м., що знаходиться в м. Нетішин Хмельницької області, вул. Ринкова 6, яке належить АТВТ “ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО” з узгодженою сторонами оціночною вартістю предмета іпотеки в сумі 2242477 грн. (два мільйони двісті сорок дві тисячі чотириста сімдесят сім гривень). Витрати Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ в сумі 2756 грн. (судовий збір) віднесено до першої черги задоволення вимог кредиторів акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин Хмельницької області. У визнанні решти грошових вимог Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” м. Київ - відмовлено.
Вказана ухвала обґрунтована тим, що оскільки 576275,39 грн. заборгованості за процентами нараховано за період з 30 червня 2010 року по 20 лютого 2013 року, 344261,81 грн. пені за прострочення кредиту нараховано за період з 01 травня 2009 року по 20 лютого 2013 року, 147530,88 грн. пені за прострочення сплати процентів нараховано за період з 01 липня 2009 року по 20 лютого 2013 року, 116991,23 грн. інфляційних нарахувань за прострочення сплати заборгованості по кредиту нараховано за період з 01 липня 2009 року по 28 лютого 2013 року, 29477,16 грн. інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за користування коштами нараховано за період з 01 квітня 2010 року по 28 лютого 2013 року, 67983,70 грн. 3% річних нараховано за період з 01 травня 2009 року по 20 лютого 2013 року; 1970581,08 грн. неустойки за невиконання умов кредитного договору нараховано за період з 23 квітня 2009 року по 24 січня 2013 року, 162123,85 грн. штрафу за порушення вимог іпотечного договору нараховано 27 квітня 2010 року, із врахуванням звернення банку із відповідною заявою до суду лише 11 травня 2016 року, з огляду на загальний строк позовної давності (зважаючи на заяву боржника про застосування строку позовної давності) місцевим судом було відмовлено заявнику у відповідних нарахуваннях. При цьому судом зазначено про те, що договір №02/278/08 від 21 лютого 2008 року не потягнув за собою ні зупинення, ні переривання перебігу строку позовної давності.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ПАТ "Брокбізнесбанк" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 09 березня 2017 року у справі №924/1290/15, зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 внести окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги АТ "Брокбізнесбанк" у розмірі 2242477 грн. як такі, що забезпечені заставою майна АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" та зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 кредиторські вимоги АТ "Брокбізнесбанк" в розмірі 2308032,68 грн. внести до шостої черги реєстру вимог кредиторів АТВТ "Хмельницькатомтехенерго". Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не було повно та об'єктивно досліджено усі обставини справи в її сукупності. Зокрема, апелянт зазначає, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Відповідно до пункту 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29 травня 2013 року позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів з грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено у порядку позовного провадження. Таким виконавчим документом являється наказ на примусове виконання рішення від 30 серпня 2010 року у справі №12/1095-10. Постановою начальника відділу державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 21 вересня 2010 року відкрито виконавче провадження №21464761 з примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області №12/1095-10. Постановою Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 28 серпня 2015 року виконавче провадження №21464761 зупинено, оскільки було порушено провадження у справі про банкрутство. Тобто, увесь час в період з 21 вересня 2010 року по 28 серпня 2015 року тривало виконавче провадження, а тому у відповідності до пункту 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29 травня 2013 року позовна давність щодо вимог АТ "Брокбізнесбанк" не застосовується. Також, апелянт звертає увагу суду на порушення судом першої інстанції положень частини 6 статті 23 та частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо розгляду заяв з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Відтак, АТ "Брокбізнесбанк" як кредитор звернувся до суду із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника 11 травня 2016 року, натомість ухвала про результати розгляду згаданих вимог була ухвалена судом тільки 09 березня 2017 року тобто з порушенням строків визначених Законом.
03 травня 2017 року від арбітражного керуючого - ОСОБА_1 надійшли заперечення №49/17 від 23 квітня 2017 року на апеляційну скаргу, відповідно до яких останній вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга ПАТ "Брокбізнесбанк" є необгрунтованою та не підлягає задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що кредиторські вимоги в сумі 818000 грн. включені в реєстр вимог кредиторів окремо як вимоги забезпечені заставою, основна заборгованість по кредиту. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Вимоги в сумі 3732509,68 грн. як вимоги заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, не є конкурсними і погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі, так як заявлені після закінчення строків на подання заяв з кредиторськими вимогами.
Крім того, у запереченнях №49/17 від 23 квітня 2017 року на апеляційну скаргу арбітражний керуючий, у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання 17 травня 2017 року просить розглядати справу без його участі.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15 травня 2017 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Саврія В.А. у період з 15 травня 2017 року по 02 червня 2017 року включно та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Дужич С.П., суддя Демидюк О.О.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 травня 2017 року у справі №924/1290/15 було прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" вищезазначеною колегією суддів.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 травня 2017 року у справі №924/1290/15 було відкладено розгляд апеляційної скарги на 21 червня 2017 року.
31 травня 2017 року від ПАТ "Брокбізнесбанк" до Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання №3134 від 29 травня 2017 року про проведення усіх судових засідань у справі у режимі відеоконференції з проханням доручити забезпечення проведення відеоконференції Київському апеляційному господарському суду (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1).
Листом №924/1290/15/2990/17 від 06 червня 2017 року заявника було повідомлено, що у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Мамченко Ю.А. з 22 травня 2017 року клопотання буде розглянуто після фактичного виходу на роботу головуючої судді Мамченко Ю.А.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 червня 2017 року у справі №924/1290/15 було ухвалено провести судове засідання призначене на 21 червня 2017 року об 10:15 год. в режимі відеоконференції, доручено Київському апеляційному господарському суду проведення судового засідання по справі №924/1290/15, яке призначене ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 травня 2017 року на 21 червня 2017 року об 10:15 год. в режимі відеоконференції в приміщенні Київського апеляційного господарського суду.
20 червня 2017 року від боржника - АТВТ "Хмельницьатомтехенерго" надійшов лист, відповідно до якого останній вважає ухвалу господарського суду Хмельницької області від 09 березня 2017 року у справі №924/1290/15 законною і обґрунтованою, а апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" необґрунтованою. Крім того, заявник просить розглядати справу №924/1290/15 за апеляційною скаргою ПАТ "Брокбізнесбанк" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 09 березня 2017 року у справі №924/1290/15 без участі представника боржника.
21 червня 2017 року від Славутської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області надійшов лист №14/9/22-14-10 від 20 червня 2017 року з проханням розглядати апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" без участі представника інспекції, при розгляді апеляційної скарги заявник покладається на розсуд суду.
Безпосередньо в судовому засіданні 21 червня 2017 року представники ПАТ "Брокбізнесбанк" та арбітражний керуючий повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у запереченнях на неї.
Представники інших учасників в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала господарського суду стосується вирішення по суті матеріально-правового питання - про визнання або відмову у визнанні грошових вимог - та за своєю правовою природою набуває значення судового рішення, колегія суддів зазначає, що дана ухвала переглядалась в апеляційному порядку у двомісячний строк, встановлений частиною 1 статті 102 ГПК України для розгляду апеляційних скарг на рішення суду. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у пунктів 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України" та пункті 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 24 жовтня 2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України".
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 11 серпня 2015 року було прийнято до розгляду спільну заяву управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області, Вінницького обласного військового комісаріату м. Вінниця, Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення Головного управління ДФС у Хмельницькій області про порушення провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин, Хмельницької області.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20 серпня 2015 року було порушено провадження у справі №924/1290/15 про банкрутство ОСОБА_3 товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин, Хмельницької області, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин у сумі 6306,72 грн. (шість тисяч триста шість гривень сімдесят дві коп.), безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Вінницького обласного військового комісаріату м. Вінниця у сумі 346624 грн. (триста сорок шість тисяч шістсот двадцять чотири гривні), безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора - Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в особі Нетішинського відділення Головного управління ДФС у Хмельницькій області в сумі 274880,08 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят гривень вісім коп.), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_1.
Окремою ухвалою від 22 жовтня 2015 року місцевим судом було затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника ОСОБА_3 товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" (юридична адреса: Хмельницька область, м.Нетішин, вул.Ринкова, 6, ідентифікаційний код 14149964) в загальній сумі 903842,60 грн. (дев'ятсот три тисячі вісімсот сорок дві гривні шістдесят коп.), в т.ч. : I черга : судові витрати у сумі 15834 грн.; II черга: вимоги у сумі 74063,16 грн., в т.ч.: вимоги управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин у сумі 14730,64 грн.; вимоги відділення у Славутському районі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у сумі 1751,43 грн.; вимоги Нетішинського міського центру зайнятості у сумі 1660,86 грн.; вимоги Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області у сумі 55920,23 грн. (єдиний соціальний податок); III черга: вимоги у сумі 358065,74 грн., в т.ч.: вимоги Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області у сумі 358065,74 грн.; IV черга: вимоги у сумі 426641,77 грн., з яких : вимоги Вінницького обласного військового комісаріату у сумі 346624 грн.; вимоги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м.Київ від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" у сумі 80017,77 грн.; VI черга: вимоги у сумі 29237,93 грн., з яких: вимоги Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області у сумі 8342,60 грн.; вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин 18638,88 грн.; вимоги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" м.Київ від імені якого діє відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" у сумі 2256,45 грн..
Перші збори кредиторів та комітет кредиторів було визначено провести до 06 листопада 2015 року., тоді як підсумкове засідання суду в процедурі розпорядження майном було призначено на 17 листопада 2015 року.
11 травня 2016 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла заява (вх. №05-06/374/16 від 11 травня 2016 року) Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” м.Київ про визнання кредитором АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин з грошовими вимогами у сумі 9584515,11 грн., що забезпечені заставою майна боржника із доданими документами на підтвердження обґрунтування обставин викладених в останній.
Відповідно до частин 3, 6 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
З огляду на викладене, вказану заяву з грошовими вимогами до боржника призначено до розгляду у судовому засіданні.
Оскільки ухвалою місцевого суду від 11 травня 2016 року було визначено, що попереднє засідання у справі № 924/1290/16 відбудеться "23" травня 2016 року, суд заяву Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” м.Київ про визнання кредитором АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин з грошовими вимогами у сумі 9584515,11 грн., що забезпечені заставою майна боржника призначив до розгляду на дату визначену для проведення попереднього засідання.
Разом з тим, окрім вищезгаданої заяви Публічним акціонерним товариством “БРОКБІЗНЕСБАНК” м. Київ до господарського суду Хмельницької області було надіслано апеляційну скаргу (вх. № 05-07/305/16 від 11 травня 2016 року) в якій банк оскаржуючи ухвалу в справі від 22 жовтня 2015 року, якою господарський суд Хмельницької області затвердив реєстр вимог кредиторів до боржника акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" (юридична адреса : Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Ринкова, 6, ідентифікаційний код 14149964) в загальній сумі 903842,60 грн. (дев'ятсот три тисячі вісімсот сорок дві гривні шістдесят коп.), звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищезгадану ухвалу від 22 жовтня 2015 року, а тому справу №924/1290/15 було надіслано на адресу Рівненського апеляційного господарського суду.
У відповідності до пункту 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28 березня 2013 року №01-06/606/2013 “Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно із статтею 8 Закону оскарженню підлягають: в апеляційному порядку - постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК) та Законом. До числа оскаржуваних належать й ухвали про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство та про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також ухвали, які стосуються процедури досудової санації, а саме про: повернення заяви про затвердження плану досудової санації; затвердження плану досудової санації; відмову в затвердженні плану досудової санації.
У разі оскарження судових рішень, які опосередковують рух справи про банкрутство (ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, ухвали про введення процедури санації, ухвали про затвердження плану санації, постанови про визнання боржника банкрутом тощо), провадження у справі про банкрутство підлягає зупиненню відповідно до статті 79 ГПК. У разі ж скасування зазначених судових рішень, у тому числі ухвали про припинення провадження у справі, ухвали про відмову в порушенні справи про банкрутство, справа (заява) передається на розгляд (новий розгляд) до відповідного господарського суду в іншому складі суду.
За таких обставин у зв'язку з апеляційним оскарженням ухвали місцевого суду від 22 жовтня 2015 року, провадження в справі №924/1290/15 зупинялось до завершення розгляду в апеляційному порядку в порядку статті 79 ГПК України.
08 червня 2016 року Рівненським апеляційним господарським судом було повернуто матеріали справи №924/1290/15 до господарського суду Хмельницької області, що стало підставою для поновлення провадження у справі у відповідності до частини 3 статті 79 ГПК України з призначенням до розгляду заяви (вх. №05-06/374/16 від 11 травня 2016 року) Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” м.Київ про визнання кредитором АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин з грошовими вимогами у сумі 9584515,11 грн., що забезпечені заставою майна боржника.
05 липня 2016 року господарським судом Хмельницької області було отримано уточнену заяву (вх. № 05-06/546/16 від 05 липня 2016 року) Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" про визнання кредитором АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин з грошовими вимогами у сумі 4550509,68 грн., що забезпечені заставою майна боржника із доданими документами на підтвердження обґрунтування обставин викладених в останній.
Разом з тим, окрім вищезгаданої заяви Публічним акціонерним товариством "БРОКБІЗНЕСБАНК" до Рівненського апеляційного господарського суду було надіслано заяву від 16 червня 2016 року про повернення судового збору в зв'язку з поверненням апеляційної скарги у справі №924/1290/16, через що місцевий суд отримавши запит про термінове надіслання матеріалів справи до апеляційної інстанції зупинив провадження у справі №924/1290/15.
Після повернення матеріалів справи №924/1290/15 до господарського суду Хмельницької області провадження у справі було поновлено.
В подальшому, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09 березня 2017 року у справі №924/1290/15 було частково задоволено заяву забезпеченого кредитора - Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ з грошовими вимогами до боржника - акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин Хмельницької області в сумі 4 550 509,68 грн. (чотири мільйони п'ятсот п'ятдесят тисяч п'ятсот дев'ять гривень 68 коп.). Визнано грошові вимоги забезпеченого кредитора - Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ з грошовими вимогами до боржника - акціонерного товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин Хмельницької області в сумі 1 150 114 грн. 90 коп. (один мільйон сто п'ятдесят тисяч сто чотирнадцять гривень дев'яносто копійок).
Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011 №4212-VI) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Згідно пункту 2 цієї ж статті Закону, забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
У відповідності до пункту 6 частини 2 статті 23 Закону, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
В заяві (вх. №05-06/374/16 від 11 травня 2016 року) Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК" м. Київ з врахуванням уточнень (вх. №05-06/546/16 від 05 липня 2016 року), (вх. №05-06/888/16 від 26 жовтня 2016 року) та (вх. №05-06/1072/16 від 19 грудня 2016 року) про визнання кредитором АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" м.Нетішин з грошовими вимогами у сумі 2308032,68 грн., що не забезпечені заставою майна боржника кредитор вказав, що грошові вимоги Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” м. Київ ґрунтуються на тому, що відповідно до Кредитного договору №02/278/08 від 21 лютого 2008 року, укладеного між АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі директора Славутської філії ОСОБА_5 та АТВТ "ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО", останньому було наданий кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом у розмірі 500000 грн. Строк користування (термін повернення) кредиту до 20 лютого 2009 року включно.
Пунктом 1.4. Кредитного договору передбачено, що відсоткова ставка за строковою заборгованістю протягом першого року кредитування - 19 % річних.
В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає іпотека нерухомості через що укладено іпотечний договір від 21 лютого 2008 року, предметом іпотеки є трьохповерхова нежитлова будівля адмінбудинку з цегли загальною площею 1321,4 кв.м., що знаходиться в м. Нетішин Хмельницької області, вул. Ринкова 6, яке належить АТВТ "ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО".
Додатком №1 до кредитного договору від 21 лютого 2008 року сторони погодили графік погашення кредиту.
АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" на виконання своїх договірних зобов'язань за період з 22 лютого 2008 року по 28 лютого 2008 року перерахував на вказані позичальником рахунки 500000 грн.
04 травня 2008 року за згодою сторін були внесені зміни до кредитного договору від 21 лютого 2008 року в тій частині, що відклична поновлювальна кредитна лінія збільшилась до 750000 грн., тоді як 05 та 07 березня 2008 року кошти в сумі 250000 грн. банком були перераховані та вказані товариством рахунки.
20 березня 2008 року за згодою сторін були внесені нові зміни до кредитного договору, а саме відклична поновлювальна кредитна лінія збільшилась до 795000 грн., при цьому 21 березня 2008 року гроші в сумі 45000 грн. банком також перераховано на вказаний позичальником рахунок.
03 квітня 2008 року за згодою сторін були внесені нові зміни до кредитного договору, а саме : відклична поновлювальна кредитна лінія збільшилась до 1000000 грн., тоді як 04 і 07 квітня 2008 року кошти в сумі 205000 грн. були перераховані банком на вказані позичальником рахунки.
29 травня 2008 року за згодою сторін були внесені нові зміни до кредитного договору: з 01 червня 2008 року відсоткова ставка за користування кредитом встановлювалась в розмірі 22% річних, а змінами до кредитного договору від 10 жовтня 2008 року відсоткова ставка з 16 жовтня визначалась в розмірі 26% річних.
19 лютого 2009 року додатковою угодою №6 термін користування кредитом було продовжено до 20 лютого 2010 року, а також затверджено графік погашення кредиту.
05 лютого 2010 року банк звернувся до позичальника з вимогою погасити заборгованість по кредиту, суму відсотків за користування кредитом та неустойку.
Пунктом 7.1 договору від 21 лютого 2008 року передбачено, за порушення строків погашенні заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій банк має право нараховувати позичальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.
Пунктом 7.4 кредитного договору передбачено, що банк має право нарахувати позичальнику неустойку в розмірі 5% від суми фактичного залишку заборгованості за кредитом у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником пп. 4.2.-п.4.2.5, 4.2.8-4.2.10 цього договору за кожний факт порушення.
Згідно пунктів 4.2.5 та 4.2.9 договору, позичальник зобов'язався у випадку загрози зриву строків повернення кредиту та процентів за його використання, інформувати банк в письмовій формі не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати погашення кредиту та процентів; повідомляти банк про свою участь у судових розглядах, що загрожують його майновому стану, у якості позивача, відповідача ба третьої особи протягом 3-х робочих днів.
У відповідності до іпотечного договору від 21 лютого 2008 року предметом іпотеки є трьохповерхова будівля адмінбудинку з цегли загальною площею 1321,40 кв.м, яка знаходиться в м.Нетішин Хмельницької області, вул.Ринкова, 6, яка належить АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" і розташована на земельній ділянці, яка передана іпотекодавцю у постійне користування для виробничих потреб відповідно до рішення Нетішинської міської ради народних депутатів від 09 лютого 1998 року за №11.
У відповідності до договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 18 червня 2009 року узгоджена сторонами оціночна вартість предмета іпотеки становить 2242477 грн.
За підрахунками заявника заборгованість АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" перед АТ "Брокбізнесбанк" станом на 21 лютого 2013 року склала загалом 4550509,68 грн., з яких: 818000 грн. - заборгованість по кредиту; 651734,92 грн. - заборгованість за процентами; 445291,37 грн. - пеня/неустойка за прострочення сплати кредиту; 150135,53 грн. - пеня/неустойка за прострочення сплати процентів; 199421,39 грн. - сума індексації простроченої заборгованості; 110602,62 грн. розмір процентів (3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами згідно статті 625 ЦК України); 2013200 грн. - неустойка за порушення вимог кредитного договору №02/278/08 від 21 лютого 2008 року від 21 лютого 2008 року; 162123,85 грн. - штраф за порушення вимог Іпотечного договору від 21 лютого 2008 року (реєстровий №781).
Додатково банком було повідомлено, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 серпня 2010 року по справі №12/1095-10 позов АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” в особі Славутської філії АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” до АТВТ “ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО” про стягнення 1150114 грн. 90 коп. задоволено, стягнуто АТВТ “ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО” користь АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” 818000 грн. (вісімсот вісімнадцять тисяч гривень неповернутого кредиту, 75459 грн. 53 коп. (сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 53 коп.) відсотків за користування кредитом, 101029 грн. 56 коп. (сто одна тисяча двадцять дев'ять гривень 56 коп.) неустойки за несплату кредиту, 2604 грн. 65 коп. (дві тисячі шістсот чотири гривні 65 коп.) неустойки за несвоєчасну сплату відсотків, 52953 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три гривні) інфляційних, 14830 грн. 32 коп. (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 32 коп.) 3% річних, 42618 грн. 92 коп. (сорок дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень 92 коп.) неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору, 42618 грн. 92 коп. (сорок дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень 92 коп.) неустойки за порушення п. 4.2.9 кредитного договору, 11501 грн. 14 коп. (одинадцять тисяч п'ятсот одна гривня 14 коп. державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення господарського суду Хмельницької області від 18 серпня 2010 року по справі № 12/1095-10, що набуло чинності в установленому законом порядку боржником АТВТ “ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО” не виконано.
На переконання банку, факт неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором підтверджується наданими заявником розрахунками заборгованості, доданими до заяви, а також рішенням суду від 18 серпня 2010 року по справі № 12/1095-10.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до норми частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржником було порушено умови Кредитних договорів та норми чинного законодавства України.
У відповідності до пункту 1 статті 575 Цивільного кодексу України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.
Згідно частини 3 статті 590 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Таким чином, за підрахунками АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" станом на 21 лютого 2013 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 товариства відкритого типу "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин Хмельницької області перед Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" м.Київ становить 4550509,68 грн., з яких: 818000 грн. - заборгованість по кредиту; 651734,92 грн. - заборгованість за процентами; 445291,37 грн. - пеня/неустойка за прострочення сплати кредиту; 150135,53 грн. - пеня/неустойка за прострочення сплати процентів; 199421,39 грн. - сума індексації простроченої заборгованості; 110602,62 грн. розмір процентів (3% річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами згідно статті 625 Цивільного кодексу України); 2013200 грн. - неустойка за порушення умов кредитного договору №02/278/08 від 21 лютого 2008 року; 162123,85 грн. - штраф за порушення вимог іпотечного договору від 21 лютого 2008 року (реєстровий №781).
Враховуючи вищевикладене, Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" м.Київ просило місцевий суд визнати грошові вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" м.Київ до АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" м. Нетішин за кредитним Договором №02/278/08 від 21 лютого 2008 року в розмірі 4550509,68 грн., з яких 2242477 грн. забезпечені заставою, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2756 грн., включивши вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" м.Київ до реєстру вимог кредиторів за передбаченою законом черговістю.
В свою чергу, божник у запереченнях (вх. №05-22/6334/16 від 22 червня 2016 року) на заяву з кредиторськими вимогами, посилався на необґрунтованість вимог банківської установи, поряд з іншим наполягаючи на необхідності застосування судом позовної давності в порядку частин 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України.
У відповідності до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно пунктів 1, 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі, щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до пунктів 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.
До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
До складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено Законом.
При цьому колегією суддів враховується, що згідно статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, право на нарахування заборгованості по процентам, пені/ неустойки за прострочення сплати кредиту, пені/неустойки за прострочення сплати процентів, суми індексації простроченої заборгованості, 3% річних, неустойки за порушення вимог кредитного договору, штрафу за порушення вимог Іпотечного договору від 21 лютого 2008 року виникло з моменту виникнення заборгованості, яка була підтверджена банком вищевказаним рішенням господарського суду.
У відповідності до пункту 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут), тоді як учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Колегія суддів звертає увагу, що після прийняття судом рішень про стягнення коштів, грошове зобов'язання боржника не припинилось, оскільки кредитор грошові кошти не отримав. Тому нарахування заборгованості по процентам, пені/неустойки за прострочення сплати кредиту, пені/неустойки за прострочення сплати процентів, суми індексації простроченої заборгованості, 3% річних, неустойки за порушення вимог кредитного договору, штрафу за порушення вимог іпотечного договору від 21 лютого 2008 року підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання, але в межах трирічного строку позовної давності, про необхідність застосування якого заявлено боржником.
З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що оскільки 576275,39 грн. заборгованості за процентами нараховано за період з 30 червня 2010 року по 20 лютого 2013 року, 344261,81 грн. пені за прострочення кредиту нараховано за період з 01 травня 2009 року по 20 лютого 2013 року, 147530,88 грн. пені за прострочення сплати процентів нараховано за період з 01 липня 2009 року по 20 лютого 2013 року, 116991,23 грн. інфляційних нарахувань за прострочення сплати заборгованості по кредиту нараховано за період з 01 липня 2009 року по 28 лютого 2013 року, 29477,16 грн. інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків за користування коштами нараховано за період з 01 квітня 2010 року по 28 лютого 2013 року, 67983,70 грн. 3% річних нараховано за період з 01 травня 2009 року по 20 лютого 2013 року; 1970581,08 грн. неустойки за невиконання умов кредитного договору нараховано за період з 23 квітня 2009 року по 24 січня 2013 року, 162123,85 грн. штрафу за порушення вимог іпотечного договору нараховано 27 квітня 2010 року із врахуванням звернення банку із відповідною заявою до суду лише 11 травня 2016 року, то з огляду на загальний строк позовної давності (зважаючи на заяву боржника про застосування строку позовної давності) вказані вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно статті Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Частина 8 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
У відповідності до частини 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
При цьому вимоги кредитора, що забезпечені заставою, підтверджуються матеріалами поданої заяви, а саме Іпотечним договором від 21 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за №781 з послідуючими змінами та доповненнями, тоді як і на момент подання заяви про грошові вимоги, так і на час розгляду заяви, кошти від боржника на погашення вищезазначеної заборгованості не надходили.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що законодавство про банкрутство не пов'язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Розмір таких вимог встановлюється виходячи з розміру заборгованості за кредитом та розміру дійсних на момент подання заяви з кредиторськими вимогами зобов'язань, незалежно від вартості предметів застави. Якщо кредитор-заставодержатель вважає, що реалізаційна вартість предметів застави буде відмінною від визначеної договором застави вартості, то дійсна вартість заставного забезпечення визначається за наслідком продажу предмета застави, після чого вимоги, які не забезпечені заставою, переходять до 4 черги вимог кредиторів, якщо боржник у справі про банкрутство отримував кредит чи надав фінансову поруку і вона не припинилася, або погашаються (припиняються), якщо боржник у справі є тільки майновим поручителем третьої особи, яка отримувала кредит. Отже, у процедурі розпорядження майном визнання та включення до реєстру вимог кредитора-заставодержателя окремо, як таких що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22 грудня 2011 року, повинно враховувати як саме визначив ці вимоги кредитор-заставодержатель, згідно поданої ним заяви та реальний розмір заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора та з огляду на час порушення справи про банкрутство.
Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що оскільки рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 серпня 2010 року по справі №12/1095-10 позов АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Славутської філії АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" до АТВТ "ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО" про стягнення 1150114 грн. 90 коп. задоволено зі стягненням з АТВТ "ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО" користь АТ “БРОКБІЗНЕСБАНК” 818000 грн. (вісімсот вісімнадцять тисяч гривень) неповернутого кредиту, 75459 грн. 53 коп. (сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 53 коп.) відсотків за користування кредитом, 101029 грн. 56 коп. (сто одна тисяча двадцять дев'ять гривень 56 коп.) неустойки за несплату кредиту, 2604 грн. 65 коп. (дві тисячі шістсот чотири гривні 65 коп.) неустойки за несвоєчасну сплату відсотків, 52953 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят три гривні) інфляційних, 14830 грн. 32 коп. (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 32 коп.) 3% річних, 42618 грн. 92 коп. (сорок дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень 92 коп.) неустойки за порушення п. 4.2.5 кредитного договору, 42618 грн. 92 коп. (сорок дві тисячі шістсот вісімнадцять гривень 92 коп.) неустойки за порушення п. 4.2.9 кредитного договору, 11501 грн. 14 коп. (одинадцять тисяч п'ятсот одна гривня 14 коп. державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу через невиконання боржником зобов'язань відповідно до Кредитного договору №02/278/08 від 21 лютого 2008 року, укладеного між АТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі директора Славутської філії ОСОБА_5 та АТВТ "ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО", за яким в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки, а також інших витрат виступає іпотека нерухомості за іпотечним договором від 21 лютого 2008 року, де предметом іпотеки є трьохповерхова нежитлова будівля адмінбудинку з цегли загальною площею 1321,4 кв.м., що знаходиться в м.Нетішин Хмельницької області, вул. Ринкова 6, яке належить АТВТ “ХМЕЛЬНИЦЬКАТОМТЕХЕНЕРГО” з узгодженою сторонами оціночною вартістю предмета іпотеки в сумі 2242477 грн., банк у цій частині вимог являється забезпеченим кредитором, так як за актуальною інформацією про виконавче провадження рішення господарського суду Хмельницької області від 18 серпня 2010 року по справі №12/1095-10 в установленому порядку не виконано.
Відтак, господарський суд першої інстанції правомірно визнав грошові вимоги забезпеченого кредитора - ПАТ "Брокбізнесбанк" до боржника - АТВТ "Хмельницькатомтехенерго" в сумі 1 150 114 грн. 90 коп., оскільки вказана заборгованість є дійсною на момент подання заяви з кредиторськими вимогами.
Таким чином, враховуючи строк позовної давності та положення статті 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, господарський суд Хмельницької області прийшов до правильного висновку, що вимоги банку підлягають частковому визнанню в сумі 2756 грн. понесених витрат на оплату судового збору, що підлягають задоволенню в першу чергу з дотриманням вимог статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У визнанні решти грошових вимог Публічного акціонерного товариства “БРОКБІЗНЕСБАНК” м. Київ правомірно відмовлено.
Доводи ПАТ "Брокбізнесбанк", викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду, визначених статтею 104 ГПК України, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд -
Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 09.03.17 р. у справі №924/1290/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Брокбізнесбанк" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Матеріали справи №924/1290/15 повернути господарському суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Мамченко Ю.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Демидюк О.О.