"21" червня 2017 р. Справа № 920/1979/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Барбашова С.В., суддя Пушай В.І.,
при секретарі Бєлкіній О.М.,
за участю представників сторін:
Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області - не з'явився,
стягувача - не з'явився,
боржника - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області (вх. №1852 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі № 920/1979/13,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, м. Суми,
до Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми,
про стягнення 4 787 878,56 грн., -
Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі № 920/1979/13 (суддя Жерьобкіна Є.А.) скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області по справі № 920/1979/13 задоволено. Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про скасування процесуального документа ВП № 49351709. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 17.03.2017 про скасування процесуального документа ВП № 49351709. Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 49351709. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 17.03.2017 про стягнення виконавчого збору ВП № 49351709. Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про відкриття виконавчого провадження № 53601966 зі стягнення виконавчого збору. Визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 17.03.2017 про відкриття виконавчого провадження № 53601966 зі стягнення виконавчого збору.
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі № 920/1979/13 та відмовити в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. В обгрунтування своїх апеляційних вимог скаржник посилається на те, що державним виконавцем правомірно винесена постанова про стягнення виконавчого збору від 17.03.2017 у ВП № 49351709 та на її підставі відкрите виконавче провадження № ВП № 53601966.
В судове засідання представник апелянта не з'явився, 16.06.2017 на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника за наявними матеріалами у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
Стягувач у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства. Також, просить розгляд скарги провести без участі уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго”.
Боржник відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, та на те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про продовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою продовжувати строк розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені доводи в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Сумської області від 05.06.2014 у справі № 920/1979/13 позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” 4 598 429 грн. 58 коп. заборгованості, 47 418 грн. 10 коп. 3% річних, 68 820 грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 апеляційну скаргу відповідача задоволено, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 05.06.2014 у справі № 920/1979/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на користь Публічного акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” 36 540 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
03.11.2015 господарським судом Сумської області було видано відповідний наказ на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 у справі № 920/1979/13.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2016 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.10.2015 у справі № 920/1979/13 господарського суду Сумської області залишено без змін.
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2015 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову ВП № 49351709 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області, виданого 03.11.2015 на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 920/1979/13. Згідно з п. 2 зазначеної постанови, боржнику надано семиденний термін з моменту винесення постанови для самостійного виконання судового рішення (а.с. 217, том 5).
29.06.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову ВП № 49351709 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, статі 50 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV у редакції чинній до 05.10.2016.
Постановою державного виконавця від 17.03.2017 ВП № 49351709 скасовано документ “Постанова про закінчення виконавчого провадження” від 29.06.2016 у зв'язку з тим, що вчинено не повний обсяг виконавчих дій з посиланням на абзац 4 частин третьої статі 74 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII.
17.03.2017 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП № 49351709, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII, у зв'язку з тим, що рішення суду у строк для добровільного виконання виконано не було, виконавчий збір не стягувався.
Постановою державного виконавця від 17.03.2017 відкрито виконавче провадження № 53601966 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 49351709 від 17.03.2017.
17.03.2017 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області винесено постанову ВП № 49351709 про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.05.2016 у справі № 920/1979/13 частково задоволено скаргу № 4516 від 30.11.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області по справі № 920/1979/13, визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області щодо надсилання ТОВ “Сумитеплоенерго” постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2015 ВП № 49351709 з порушенням строку, встановленого ч. 5 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”, у задоволенні скарги № 4516 від 30.11.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області по справі № 920/1979/13 в іншій частині відмовлено.
04.04.2017 до суду надійшла скарга № 1636 від 4 квітня 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області у справі № 920/1979/13, в якій скаржник просить суд: визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про скасування процесуального документа у ВП № 49351709; визнати недійсною постанову головного державного виконавця від 17.03.2017 про скасування процесуального документа у ВП № 49351709; визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про стягнення виконавчого збору у ВП № 49351709; визнати недійсною постанову головного державного виконавця від 17.03.2017 про стягнення виконавчого збору у ВП № 49351709; визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53601966 зі стягнення виконавчого збору; визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 17.03.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП № 53601966 зі стягнення виконавчого збору.
Зазначена скарга мотивована порушення державним виконавцем ст. 19 Конституції України, ст. 27, ч. 3 ст. 40, абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження” №1404-VIII від 02.06.2016.
Задовольняючи скаргу стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що незаконними є дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про скасування процесуального документа ВП № 49351709, з винесення 17.03.2017 постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 49351709 та з винесення 17.03.2017 постанови про відкриття виконавчого провадження № 53601966 зі стягнення виконавчого збору.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Згідно зі ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Згідно зі ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до частини 3 статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
Порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження, визначений у розділі XII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року N 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2832/5), згідно з яким, перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби; начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані; начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі; начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.
Посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Посадові особи, зазначені в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункту 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження також за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження (крім боржника), а посадові особи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 1 цього розділу, - за скаргою на дії та бездіяльність начальника органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Доручення керівника вищого органу державної виконавчої служби про проведення перевірки законності виконавчого провадження надається в письмовій формі.
Перевірка законності виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, проводиться на підставі матеріалів виконавчого провадження або їх копій, які підлягають витребуванню з відповідного органу державної виконавчої служби.
Про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються: підстави витребування цього виконавчого провадження; у мотивувальній частині - обставини, що зумовили проведення перевірки, а в разі витребування оригіналів матеріалів виконавчого провадження - обґрунтування такої необхідності; у резолютивній частині - рішення про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів або їх копій, реквізити витребуваного виконавчого провадження та орган державної виконавчої служби, у якому воно перебуває на виконанні, строки здійснення перевірки виконавчого провадження з моменту його надходження до органу державної виконавчої служби, який його витребував, а також посадові особи, на яких покладається обов'язок надсилання цього виконавчого провадження до органу державної виконавчої служби, що здійснюватиме його перевірку, та строки надсилання для перевірки виконавчого провадження.
Постанова про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів складається в кількох примірниках, з яких: один примірник надсилається до органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження; другий примірник залишається в органі державної виконавчої служби, який витребував виконавче провадження; якщо перевірка виконавчого провадження здійснюється за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби, примірник постанови надсилається також цій посадовій особі.
Витребуване виконавче провадження надсилається до органу державної виконавчої служби, який його витребував, із супровідним листом у строки, визначені в постанові про його витребування.
Матеріали виконавчого провадження або їх копії повинні бути прошнуровані, пронумеровані, з описом документів, який підписується державним виконавцем, який оформив виконавче провадження, із зазначенням дати складання опису.
Виконавчі провадження з великою кількістю документів формуються в окремі томи з кількістю аркушів не більше 250 в кожному.
Кожен том провадження оформляється окремо, має власну нумерацію аркушів і власний опис. Копії матеріалів виконавчого провадження засвідчуються начальником органу державної виконавчої служби, з якого витребувано виконавче провадження.
Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.
Про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються: підстави перевірки виконавчого провадження; строки проведення перевірки; у мотивувальній частині - номер виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, дата відкриття виконавчого провадження, державний виконавець, який здійснює (здійснював) виконання, коротко зміст проведених виконавчих дій та їх відповідність вимогам чинного законодавства з посиланням на відповідну норму Закону; у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов'язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови; строк виконання постанови; коло осіб, яким надсилаються копії постанови; інша необхідна інформація.
Якщо посадовою особою, зазначеною в абзацах третьому, п'ятому та шостому пункту 1 цього розділу, прийнято рішення про скасування постанови або іншого процесуального документа (або їх частини), винесених у виконавчому провадженні в резолютивній частині постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження, зазначається постанова або документ, який скасовується (частина, яка скасовується).
У разі якщо під час перевірки виконавчого провадження виявлено порушення вимог Закону, посадова особа, зазначена в абзацах другому та четвертому пункту 1 цього розділу, в резолютивній частині постанови доручає начальнику органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, провести дії, передбачені абзацами другим і третім частини третьої статті 74 Закону.
Після закінчення перевірки законності виконавчого провадження оригінал виконавчого провадження не пізніше трьох робочих днів з моменту закінчення перевірки повертається до органу державної виконавчої служби, у провадженні якого воно перебуває (перебувало).
Посадова особа органу державної виконавчої служби, яка здійснювала перевірку виконавчого провадження і виявила порушення вимог законодавства, зобов'язана забезпечити безпосередній контроль за цим виконавчим провадженням до повного усунення виявлених порушень.
Постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів підлягають обліку в журналі обліку постанов про проведення перевірки виконавчого провадження та його витребування (додаток 10).
Відповідні записи вносяться до журналу в день винесення посадовою особою постанови про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів та постанови про результати перевірки виконавчого провадження.
Судом першої інстанції зазначено, що з матеріалів справи вбачається, що постанова від 17.03.2017 ВП № 49351709 про скасування процесуального документа, а саме постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016, винесена в порушення вимог абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII головним державним виконавцем, а не начальником відділу. Докази проведення перевірки законності виконавчого провадження № 49351709 в матеріалах справи відсутні, державним виконавцем не подані.
Також, постанова від 17.03.2017 ВП № 49351709 про скасування процесуального документа не відповідає і вимогам абз. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки головним державним виконавцем винесено постанову не про виправлення допущених граматичних чи арифметичних помилок, а про скасування процесуального документу.
Крім того, Законом України “Про виконавче провадження” не передбачено, що не стягнення державним виконавцем виконавчого збору та витрат виконавчого провадження є правовою підставою для скасування постанови про закінчення фактично і повністю виконаного виконавчого провадження.
Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження винесеної 29.06.2016, наказ господарського суду Сумської області № 920/1979/13 від 03.11.2015 повністю виконаний боржником зарахуванням стягувачем зустрічних однорідних вимог у зв'язку з чим провадження і було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”. Тобто, у головного державного виконавця Ричкаля С.П. були відсутні фактичні підстави для скасування вказаної постанови.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення скарги в частині визнання незаконними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про скасування процесуального документа ВП № 49351709 та визнання недійсною постанови головного державного виконавця від 17.03.2017 про скасування процесуального документа ВП № 49351709.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV у редакції чинній до 05.10.2016, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV у редакції чинній до 05.10.2016, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Приписами ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV у редакції чинній до 05.10.2016 визначено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем не винесено постанову про стягнення з ТОВ “Сумитеплоенерго” виконавчого збору 13.11.2015 під час першого надходження виконавчого документу державному виконавцю, тобто, докази винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору до закінчення виконавчого провадження № 49351709 за постановою від 29.06.2016, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, всупереч вимогам ч. 6 ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” державним виконавцем 30.06.2016, тобто не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) виконавчого провадження, не відкрито виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. Натомість, постанову про стягнення виконавчого збору державним виконавцем винесено лише 17.03.2017 - через 8 місяців після закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, оскільки виконавче провадження № 49351709 закінчене згідно з постановою від 29.06.2016 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, статі 50 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV у редакції чинній до 05.10.2016, суд першої інстанції правомірно вважає незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області з винесення 17.03.2017 постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 49351709, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII, з винесення 17.03.2017 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53601966 зі стягнення виконавчого збору, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII, а відповідні постанови, такими, що підлягають визнанню недійсними, у зв'язку чим скарга № 1636 від 04.04.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю “Сумитеплоенерго” на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області по справі № 920/1979/13 підлягає задоволенню в цій частині.
Посилання апелянта на постанову про результати перевірки виконавчого провадження ВП №49351709, винесену 17.03.2017 начальником відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Сумській області, не спростовує обґрунтованих висновків суду першої інстанції. Пунктом 2 постанови скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49351709 від 29.06.2016. В постанові про результати перевірки зазначено, що її винесено на підставі ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження“.
Частиною 3 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, має право скасувати постанову у разі, якщо вона суперечить вимогам закону.
Проте, постанова про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2016 не суперечить вимогам закону.
Вимогам закону суперечить бездіяльність державного виконавця щодо не стягнення виконавчого збору в межах встановленого законом строку і винесення постанови про стягнення виконавчого збору з порушенням такого строку.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги державного виконавця не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі № 920/1979/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 1212 ГПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на ухвалу господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі № 920/1979/13 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 13.04.2017 у справі № 920/1979/13 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Пушай В.І.