"19" червня 2017 р. Справа № 920/969/16
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Бєлкіній О.М.
за участю
прокурора: Ногіна О.М. (посв. № 032167 від 11.02.2015)
представника позивача: не з"явився
представника відповідача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.06.2015)
представника 3-ї особи: не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет”, м.Суми (вх.№408 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 17.01.2017 у справі № 920/969/16
за позовом Заступника керівника Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради, м. Суми,
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет”, м. Суми,
про стягнення 1 615 325 грн. 38 коп.,
В жовтні 2016 року прокурор в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет”, м. Суми на користь позивача 1 615 325,38 грн., в тому числі 1 229 816,00 грн. основного боргу відповідно до укладеного між сторонами договору №38 про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми від 15.10.2015, 263 686,03 грн. пені, 90 589,35 грн. інфляційних збитків, 31 234,00 грн. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.01.2017 року у справі №920/969/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жерьобкіна Є.А.;суддя Костенко Л.А.; суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” на користь Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради 1229 816,00 грн. основного боргу, 263 265,32 грн. пені, 88000,32 грн. інфляційних збитків, 31 233,96 грн. 3 % річних. У задоволенні позову в іншій частині - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” на користь Прокуратури Сумської області 24 184,73 грн. судового збору.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до декларації про готовність об'єкту до експлуатації, яка зареєстрована Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області 21.09.2015 за №СМ143152642500 замовниками будівництва багатоквартирного житлового будинок за адресою: м. Суми, пр. М. Лушпи,5, корпус № 10 є ТОВ “Сервіс-Маркет” та ТОВ “Сумбуд”, а тому сплата коштів пайової участі стосується обох цих юридичних осіб.
Відповідач вказує на те, що прокурором не обґрунтовано в чому полягають порушення інтересів держави, так як позов подано в інтересах управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської державного а міського бюджету, тому доводи прокурора щодо порушення прав держави вважає помилковими.
Відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив клопотання відповідача про залучення у якості третьої особи на боці відповідача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПАТ "Сумбуд", фактично позбавивши останнього обов'язку щодо сплати пайових внесків.
Прокурор вважає, що судом правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до розгляду справи у якості третьої особи ПАТ "Сумбуд", оскільки останнім не доведено, що у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи ПАТ “Сумбуд” буде наділено новими правами чи на товариство буде покладено нові обов'язки, або змінено наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Прокурор зазначив, що несплата відповідачем до міського бюджету м. Суми коштів пайової участі є порушенням інтересів держави щодо надходження належних коштів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.05.2017 для розгляду справи № 920/969/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.М., суддя Пелипенко Н.М.
ТОВ “Сервіс-Маркет” надало письмові пояснення по справі, в яких посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовано питання щодо звільнення від сплати коштів пайової участі ТОВ “Сервіс-Маркет”, так як під час будівництва залучалися кошти з державного бюджету, що підтверджено договором, укладеним між ПАТ “Сумбуд” та Міністерством оборони України. Відповідач наголошує на невідповідності істотних умов договору № 38 від 15.10.2015 щодо розміру пайового внеску вимогам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, в зв'язку з чим вважає, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд зобов'язаний надати правову оцінку, пов'язаному з предметом спору договору.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 у справі № 920/969/16 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Сумбуд». Розгляд справи відкладено на 19.06.2017.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.06.2017 для розгляду справи № 920/969/16 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.М., суддя Медуниця О.Є.
19.06.2017 ПАТ «Сумбуд» звернувся до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи на іншу дату в зв'язку зі зайнятістю представника ПАТ «Сумбуд» в іншому судовому засіданні.
Колегія суддів залишає клопотання ПАТ «Сумбуд» про відкладення розгляду справи без задоволення, оскільки останнє було не позбавлено права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Позивач в призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи позивач був повідомлений належним чином.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, та зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, судова колегія дійшла висновку, що учасникам процесу було створено належні умови для реалізації його процесуальних прав та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та 3-ї особи в судовому засіданні 19.06.2017.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши присутніх представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 15 жовтня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 38 про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок цільового фонду розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури м. Суми, а саме, на рахунок спеціального фонду міського бюджету по КБК 24170000, відкритий у ГУДКСУ у Сумській області №31510921700002, МФО 837013, код одержувача платежу 37970593, одержувач платежу УК м. Суми 24170000, грошові кошти (внесок) у розмірі 1 229 816,00 грн.
Розмір пайової участі визначений відповідно до рішення Сумської міської ради від 22.06.2011 року № 601-МР “Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвиток інфраструктури м. Суми і Типового договору про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми” і становить 4 % від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта “Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Суми, пр. М.Лушпи, 5, копус № 10”.
Відповідно до п. 2.3. договору, замовник перераховує кошти в повному обсязі до 16.11.2015.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасного перерахування коштів з пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1 229 816,00 грн.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати пайових коштів, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, суд першої інстанції вважав правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 229 816,00 грн. основного боргу, 88000,32 грн. інфляційних збитків, 31233,96 грн. 3 % річних, 263 265,32 грн. пені. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2589,03 грн. інфляційних збитків, 0,04 грн. 3 % річних, 420,71 грн. пені судом відмовлено за їх необґрунтованістю.
Повторно переглядаючи справу, здійснивши оцінку обставинам справи та правомірності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права до даних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в рішенні суду, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимоги про стягнення з відповідача 1 229 816,00 грн. основного боргу відповідно до укладеного між сторонами договору №38 про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми від 15.10.2015, а також нарахованих позивачем 263 686,03 грн. пені, 90 589,35 грн. інфляційних збитків, 31 234,00 грн. 3% річних в зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Отже, правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору від 15.10.2015 № 38 про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунком розміру пайових коштів по об'єкту: “Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Суми, пр. М.Лушпи, 5, копус № 10”, відповідно до договору № 38 від 15.10.2015, визначено розмір пайової участі в сумі 1 229 816,00 грн., враховуючи кошторисну вартість будівництва об'єкта в розмірі 30 745 400,00 грн.
Доказів внесення змін до договору № 38 від 15.10.2015 щодо розміру пайового внеску, розміру кошторисної вартості будівництва, визнання недійсним договору в цій частині матеріали справи не містять.
Однак, відповідач вважає розмір пайової участі в сумі 1 229 816,00 грн., визначений сторонами у п. 2.1. договору № 38 від 15.10.2015 є необґрунтованим, посилаючись на висновок комплексного експертного будівельно-технічного та економічного дослідження № 999/100 від 30.11.2016 судового експерта Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. Проф. ОСОБА_2.
Висновок ґрунтується на наданих відповідачем експерту на дослідження зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва, згідно з яким загальна кошторисна вартість будівництва становить 16 219 684,00 грн., договору № 303/8/32/139-15 на придбання житла на умовах пайової участі від 15.10.2015, укладеного між ПАТ “Сумбуд” та Міністерством оборони України, відповідно до якого було проведено фінансування будівництва житла по об'єкту “Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Суми, пр. М.Лушпи, 5, копус № 10” за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на суму 10 582 793,21 грн.
Згідно з правовою позицією, викладеною у п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи” не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.
Разом з цим, відповідачем не подано суду доказів на підтвердження загальної кошторисної вартості будівництва у розмірі 16 219 684,00 грн., виходячи з якої експертом визначено суму розміру пайового внеску.
Слід зазначити, що згідно з п. 16 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області 21.09.2015 за № СМ 143152642500 кошторисна вартість будівництва (багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Суми, пр. М. Лушпи, 5, корпус № 10) за затвердженою документацією складає 71004,2 тис.грн.
Посилання на пп. 1, пп. 3 п. 4 ст. 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” згідно з якими, до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів та будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла, не приймаються судом до уваги, оскільки доказів внесення змін до договору № 38 від 15.10.2015 щодо розміру пайового внеску відповідачем не подано, при цьому між ПАТ “Сумбуд” та Міністерством оборони України було укладено договір на придбання житла на умовах пайової участі, предметом якого є придбання пайовиком у забудовника квартир загальною площею 2429,64 кв.м. з фіксованою вартістю 10 426 грн. 50 коп. за один квадратний метр площі.
Судом встановлено, що факт заборгованості відповідача зі сплати коштів пайової участі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Разом з цим, відповідачем не подано доказів своєчасної та у повному обсязі сплати пайових коштів чи аргументованих заперечень проти позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 229 816,00 грн. заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.3. договору, у разі прострочення термінів сплати коштів відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення.
Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 263 686,03 грн. за період 16.11.2015 - 15.05.2016 (181 календарний день), виходячи з суми заборгованості в розмірі 1 229 816,00 грн., з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі.
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховані 3 % річних в сумі 31234,00 грн. за період 16.11.2015 - 20.09.2016 та інфляційні збитки в сумі 90589,35 грн. за період листопад 2015 року - вересень 2016 року, виходячи з суми заборгованості в розмірі 1 229 816,00 грн., з урахуванням строків розрахунків, визначених у договорі.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати пайових коштів, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені, інфляційних та 3% річних, колегія суддів дійшла висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 88000,32 грн. інфляційних збитків, 31233,96 грн. 3 % річних, 263 265,32 грн. пені.
Відповідач під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції наголошує на невідповідності істотних умов договору № 38 від 15.10.2015 щодо розміру пайового внеску вимогам Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, в зв'язку з чим вважає, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд зобов'язаний надати правову оцінку, пов'язаному з предметом спору договору.
Так, однією з підстав визнання недійсним договору відповідач вважає те, що замовниками будівництва багатоквартирного житлового будинку по просп. Лушпи, 5 (корпус 8) в м. Суми виступають ТОВ «Сервіс-Маркет» та ПАТ «Сумбуд», проте договір про залучення пайових внесків укладено лише з ТОВ «Сервіс-Маркет».
Відповідно до ч.І ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір є домовленістю між Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради та ТОВ «Сервіс-Маркет», умови якого повністю відповідають вимогам актів цивільного законодавства, звичаям ділового обороту, вимогам розумності та справедливості.
Таким чином, відсутність домовленості між Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради та ПАТ «Сумбуд» стосовно укладення аналогічного договору про залучення пайових внесків, не впливає на дійсність договору, укладеного з ТОВ «Сервіс-Маркет». Більше того, ні положеннями ст. 40 Закону, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено, що у разі наявності декількох замовників будівництва договір про залучення пайових внесків укладається обов'язково з усіма замовниками. При цьому відсутня заборона укладати такий договір лише з одним замовником будівництва, якщо він на власний розсуд погоджується повністю взяти зобов'язання щодо сплати пайових внесків.
Таким чином, ТОВ «Сервіс Маркет», уклавши договір з Управлінням капітального будівництва і дорожнього господарства Сумської міської ради без залучення до нього третьою стороною ПАТ «Сумбуд», реалізовано принцип свободи договору та взято на себе зобов'язання самостійно сплатити пайові внески за будівництво, що не заборонено чинним законодавством.
Також є хибною позиція відповідача про те, що ТОВ «Сервіс-Маркет» мало бути звільнено від сплати пайових внесків у зв'язку придбанням частини квартир у багатоквартирному будинку для потреб Міністерства оборони України за бюджетні кошти, оскільки ТОВ «Сервіс-Маркет» не є стороною договору, укладеного між ПАТ «Сумбуд» та Міністерства оборони України, за яким залучалися кошти з державного бюджету. Укладений між ПАТ «Сумбуд» а Міністерством оборони України договір не може впливати на зобов'язання, ще виникли між ТОВ «Сервіс-Маркет» та Управлінням капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міської ради на підставі договору №3Ј від 15.10.2015 щодо сплати коштів пайової участі, а тому відповідач не може бути звільнений від стягнення заборгованості за договором № 38 від 15.10.2015.
Крім того, договір про придбання відповідних квартир Міністерством оборони України укладено 15.10.2015, тобто після введення об'єкту до експлуатації (21.09.2015). Таким чином, будівництво вказаного багатоквартирного об'єкту не фінансувалось за рахунок коштів бюджету, за вказані кошти придбано квартири у вже збудованому об'єкті. Разом з тим, придбані Міністерством оборони України квартири за договором, укладеним з ПАТ «Сумбуд», не мають статусу житлового фонду соціального призначення, оскільки за його умовами вони набуті у власність, а не призначені для подальшого найму соціально незахищеними верствами населення. При цьому орган місцевого самоврядування - Сумська міська рада жодного відношення до вказаного житла не має, відповідний статус йому не надавала, утримання та контроль за його використанням не здійснює та не може здійснювати, оскільки відповідні квартири належать до приватної власності.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірної правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Недійсність договору №38 від 15.10.2015 не встановлена законом і цей договір не визнано судом недійсним, а відтак даний правочин є правомірним.
Варто відзначити, що необхідною умовою для визнання недійсним договору є встановлення обставин, визначених ст.ст. 203,215 ЦК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до п.п. 2, 3, 5, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Істотними умовами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, розмір пайової участі є істотною умовою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який визначається з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта.
У зв'язку з цим судом апеляційної інстанції встановлено, що розмір пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Суми було визначено в договорі № 38 від 15 жовтня 2015 року виходячи з суми загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта в розмірі 30745400,00 грн.
Відповідно до п.п. 3.1. 3.4. та 4.4. Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 601-МР від 22 червня 2011 року, величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми визначається у договорі, укладеному з управлінням реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради (відповідно до встановленого цим Порядком розміру пайової участі), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та не може перевищувати граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми визначається протягом 3-х днів з дня реєстрації управлінням реконструкції та капітального будівництва Сумської міської ради звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури м. Суми є невід'ємною частиною договору. Таким чином, розрахунок розміру пайового внеску у розвиток інфраструктури м. Суми визначається як на підставі звернення замовника забудови про укладення договору про пайову участь, так і на підставі поданих замовником документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Як вбачається з матеріалів справи, кошторисна вартість будівництва у сумі 30745400,00 грн. відповідно до якої здійснений розрахунок коштів пайової участі у сумі 1229816,00 грн., проведений у відповідності до наданих ТОВ «Сервіс-Маркет» даних, що відповідає вищезазначеним положенням Порядку.
Також на момент укладення договору №38 від 15.10.2015 у ТОВ «Сервіс-Маркет» не виникало претензій щодо суми коштів пайової участі та порядку її розрахунку. Вказаний договір підписаний сторонами та закріплений печатками.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність правових підстав для визнання договору №38 від 15.10.2015 недійсним. Обставини справи свідчать про те, що сторонами при укладанні спірного договору були дотримані вимоги законодавства щодо визначення розміру пайового внеску, положення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми, затвердженого рішенням Сумської міської ради № 601-МР від 22 червня 2011 року, а умови договору відповідають вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Отже, в даному випадку відповідачем не доведено та не обґрунтовано належними документальними та матеріальними доказами наявність правових підстав для визнання договору № 38 про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Суми від 15.10.2015, недійсним.
Також, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що прокурором не обґрунтовано в чому полягають порушення інтересів держави, так як позов подано в інтересах Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумське міської ради.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключи випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратур» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції спірних відносинах» означає орган, державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Одночасно у відповідності до вищевказаного рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 в основі поняття «інтереси держави» завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітет), територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Отже, несплата відповідачем до міського бюджету м. Суми коштів пайової участі є порушенням інтересів держави щодо надходження належних коштів до бюджетів всіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування.
Таким чином, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідача та його посилання на неправильне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді справи, не знайшли свого підтвердження.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що обставини справи були всебічно і повно досліджені господарським судом, а тому рішення господарського суду Сумської області від 17.01.2017 у справі № 920/969/16 відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись статтями статями 32-34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет”, м.Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського Сумської області від 17.01.2017 у справі № 920/969/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Білецька А.М.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Медуниця О.Є.