Справа № 761/20171/17
Провадження № 1-кс/761/12529/2017
14 червня 2017 року Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 000 200 004 86, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, без освіти, який офіційно не працевлаштований, у шлюбі не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, не зареєстрований, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засуджувався
-30.03.2011 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 23.11.2015 по відбуттю покарання;
підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 з погодженим з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 24.02.2017 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 187 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.
ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи 18.01.2017на пішохідній доріжці між будівлями по вул. Вербицького, 24-А та Декабристів, 5-а в м. Києві, напали на ОСОБА_9 , яка разом з ними розпивала спиртні напої, з метою заволодіння коштовностями останньої.
Так, ОСОБА_8 , знайшов металевий предмет і для полегшення вчинення злочину наніс ОСОБА_9 численні удари по голові, внаслідок чогоо стання впала. У цей час ОСОБА_4 заволодів майном потерпілої, однак ОСОБА_8 продовжив наносити удари в область голови потерпілої, від яких остання померла на місці.
У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 187 КК України.
Рішенням слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2017 відносно підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого рішенням слідчого судді продовжений до 18.06.2017.
Постановою першого заступника прокурора м. Києва від 12.06.2017 строк досудового розслідування продовжений до п'яти місяців, тобто до 24.07.2017.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
З огляду на неможливість завершення розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою у межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважав наявними підстави для його задоволення.
Підозрюваний покладався на рішення суду.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що підозра необґрунтована та належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Європейський Суд з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини»зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.04.2017 ризиком неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнана можливість переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого злочину.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваного під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочин.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя враховує відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, сім'ї, зареєстрованого місця проживання, постійного місця роботи, тобто факторів, які б стримали останнього від дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, характер вчиненого злочину свідчить про жорстокість та антисоціальну спрямованість підозрюваного, що надає підстави для негативної оцінки моральних якостей підозрюваного та підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, ризик щодо можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки ОСОБА_4 судимий за вчинення злочину корисливої спрямованості, однак належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, офіційного та стабільного джерела доходів не має.
Також, не виключено, що підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні з метою перешкоджання кримінальному провадженню та встановленню його ролі у вчиненні інкримінованого злочину.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати заявлені стороною обвинувачення ризики не процесуальної поведінки підозрюваного.
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, не завершені своєчасно призначені у кримінальному провадженні експертизи, у подальшому необхідно ознайомити підозрюваного та його захисника з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_10 злочину, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.
Приймаючи до уваги, що постановою першого заступника прокурора м. Києва від 12.06.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 24.07.2017, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 24липня 2017 включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1