Справа № 761/15663/17
Провадження № 1-кс/761/9759/2017
18 травня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна ТОВ «Технопорт - Систем» - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 320 161 001 100 001 24 за ч. 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий в ОВС 2 відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 з погодженим прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 320 161 001 100 001 24 за ч. 3 ст. 212 КК України, яким встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є службовими особами ТОВ «Карма Аудіо», ТОВ «Карма Діджітал ЛТД», ТОВ «Електроінтер'єр», ТОВ «Фабрика Звука», ТОВ «Карма Хай Тек» упродовж 2013-2015 років під час незаконного переміщення через митний кордон України товарів торгівельної марки «Harman-Kardon» ухилились від сплати податків на загальну суму 9,4 мільйонів грн.
За даними розслідування ТОВ «Карма Діджітал» є офіційним дистриб'ютором в Україні та Молдові обладнання та технологій класу Hi-Fi и High-End від провідних світових виробників, однак у товариства та групи компаній Карма Діджітал у період 2013-2015 років відсутня зовнішньоекономічна діяльність, пов'язана з імпортом аудіотехніки.
У ході проведення обшуку в офісному приміщенні ТОВ «Технопорт-Систем» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 48, виявлено та вилучено низку речей, які, на думку слідчого, мають значення для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, однак прямий дозвіл на їх вилучення слідчим суддею не надавався.
Вважаючи, що вилучене майно має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий просив накласти на ці речі арешт з метою забезпечення їх збереження.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Представник власника тимчасово вилученого майна, наполягаючи на тому, що ТОВ «Технопорт-Систем» господарських відносин з ТОВ «Карма Діджітал» та групою компаній Карма Діджітал не мало, вилучені речі відповідно до видаткових накладних офіційно придбані у інших постачальників, тобто мають законне походження, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників розгляду, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності.
Згідно з наведеною нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведене положення Конституції покладене в основу однією з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що найважливіша вимога ст. 1 вказаного Протоколу полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, тобто, відповідати вимогам діючих у відповідній державі законів та міжнародним актам.
У силу ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення особи, у володінні якої перебуває майно, можливості володіти, користуватись та розпоряджатись цим майном до вирішення питання про його арешт або його повернення.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на слідчого обов'язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Слідчий суддя, вирішуючи, чи має майно, щодо якого ініційоване накладення арешту, вищезазначені ознаки, приймає до уваги, що у силу ч. 1 ст. 98 КПК до речових доказів кримінально-процесуальний закон відносить, серед іншого, цінності, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчим має бути доведено, що вилучене майно отримане ТОВ «Технопорт-Систем» протиправним шляхом, внаслідок вчинення його службовими особами кримінального правопорушення за ч.3 ст.212 КК України, тобто умисного ухилення від сплати податків, зборів в особливо великих розмірах.
У той же час, з матеріалів клопотання не вбачається причетність ТОВ «Технопорт-Систем» та перелічених вище осіб до незаконної діяльності щодо ухилення від сплати податків.
Отже, стороною обвинувачення не надано отриманих у передбаченому кримінальним процесуальним законодавством доказів, якими б підтверджувалось припущення слідчого про незаконність придбання вилученої техніки.
Крім того, надані представником власника майна бухгалтерські документи свідчать про легальне придбання ТОВ «Технопорт-Систем» вилучених під час обшуку 27.04.2017 речей, що спростовує припущення слідчого.
У силу п.18 ст. 3 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та законних інтересів осіб.
Як встановлено слідчим суддею, стороною обвинувачення не доведено, що вилучене майно має ознаки речових доказів та підлягає арешту, отже має бути повернуто власнику.
Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. 9, 16, 18, 167, 170, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку за адресою - м. Київ, вул. Володимирська, б. 48,відмовити.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1