12.06.2017 Справа № 904/5457/17
За позовом DVS Company Limited, Нікосія, Кіпр
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси", м. Дніпро
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київ
про визнання недійсним договору поруки №121-П-2 від25.05.2009 р.
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність № 01.05.17р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: ОСОБА_2, довіреність № 252 від 06.06.16р.
Суть спору:
DVS Company Limited (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" (далі - відповідача-1) та до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним Договір поруки № 121-П-2 від 25.05.2009 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2017 р. по справі № 904/5457/17 порушено провадження і розгляд справи призначено у судовому засіданні на 30.05.2017 р.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2017 р. розгляд справи відкладено на 12.06.2017 р.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача-1 у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав. Про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 59).
За таких обставин, Господарський суд вважає, що відповідач-1 не скористався своїм правом на участь представника у судових засіданнях.
Представник відповідача-2 у судових засіданнях заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позов. В судове засідання 12.06.2017 р. до суду надав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.06.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
20.12.2007 р. між DVS Company Limited (покупець, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" (продавець, відповідач-1) укладений Контрактом №20/01-1 (далі - Контракт), за умов п.1.1. якого продавець продав, а покупець купив продукцію виробництва ВАТ "Просянський гірничо-збагачувальний комбінат"/ продавця, іменується в подальшому товар, на умовах обговорених нижче та в Додатках до даного Контракту, які є його невід'ємною частиною.
22.11.2008 р. між позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду № 7-2 до Контракту викладено п. 10.2. Контракту в наступній редакції: Приймаючи до уваги загальну вартість даного Контракту, його сторони домовились, що продавець не має права до виконання всіх зобов'язань по цьому Контракту, без письмової згоди з покупцем, укладати з третіми особами будь-яких договорів забезпечення (в тому числі: поруки, гарантії, завдатку) на суму понад 1 000 000,00 грн., для забезпечення будь-яких зобов'язань не з даним Контрактом.
Як зазначає позивач у позові, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 р. у справі № 904/7012/16 через порушення обсягів поставок за вказаним Контрактом, DVS Company Limited стягнуто з ТОВ "Проско ресурси" грошову суму.
Всупереч викладеному вище положенню Контракту, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" (відповідач-1, поручитель) Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (відповідач-2, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кольорові метали" (позичальник) укладений Договір поруки № 121-П-2 від 25.05.2009 р. (далі - Договір поруки), за яким ТОВ "Проско ресурси" поручається перед ПАТ "ВТБ Банк" за зобов'язаннями ТОВ "Кольорові метали", які походять з кредитних догорів № 10-06-4/121к-07 від 11.04.2007 р. та № 79/07В від 13.12.2007 р. на загальну суму понад 7 000 000,00 грн. доларів США.
Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач-1 не повідомив позивача про укладення Договору поруки № 121-П-2 від 25.05.2009 р., що є порушенням вимог п. 10.2 Контракту в редакції Додаткової угоди до Контракту.
Також позивач вказує на те, що винесення рішення суду справі № 904/8322/15 про стягнення з ТОВ "Проско ресурси" на підставі Договору поруки, грошових коштів є обставиною, яка значно ускладнює можливість своєчасного та повного повернення грошових коштів DVS Company Limited за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 р. у справі № 904/7012/16, що значним чином впливає на майновий стан позивача.
Таким чином, предметом спору у цій справі є визнання недійсним Договору поруки № 121-П-2 від 25.05.2009 р., що і є причиною виникнення спору.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 1, ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
В силу вимог ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В п.п. 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом; відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, у випадках і в межах встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Згідно з п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 р. не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту).
Порушення вимог закону щодо укладення правочину в письмовій формі є підставою для визнання його недійсним лише в разі, коли це прямо передбачено законом, зокрема статтями 547, 719, 1181, 1055, 1059, 1107, 1118 ЦК тощо.
Таким чином, відповідачем-1 порушено умови п. 10.2. Контракту в редакції Додаткової угоди щодо укладення з між відповідачами-1,-2 Договору поруки № 121-П-2 від 25.05.2009 р. на суму понад 1 000 000,00 грн. для забезпечення будь-яких зобов'язань не з даним Контрактом.
Відповідно до ст. 1 та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України правом на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу наділені підприємства та організації, права та інтереси яких дійсно порушені.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами. Обов'язок доказування згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони, кожна з яких повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач повністю довів заявлені ним вимоги та позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
В клопотанні відповідача-2 про призначення судової почеткознавчої експертизи, щодо дослідження вчиненого підпису на Додатковій угоді до Контракту ОСОБА_3, суд вважає відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю.
У відповідності до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача необхідно стягнути по 800,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Договір поруки № 121-П-2 від 25.05.2009 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Проско Ресурси" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проско ресурси" (49044, м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 21-А; код ЄДРПОУ 3502094) на користь DVS Company Limited, (15, Agiou Pavlou Street, Ledra House, 1105 Nicosia, Bank of Cyprus LTD, 28 Michalacopoulou Str. Ayii Omoloyitae, СY-1075 Nicosia, Сyprus, USD ACC.: 015541106410, USD IBAN: СY 58 0020 0155 0000 00411064 1006, EUR ACC.: 357006801043, EUR IBAN: СY 73 002 0195 0000 3570 0680 1043 SWIFT: BCYP CY 2N (Нікосія, Кіпр)) 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченко/ вул. Пушкінська, 8/26; код ЄДРПОУ 14359319) на користь DVS Company Limited, (15, Agiou Pavlou Street, Ledra House, 1105 Nicosia, Bank of Cyprus LTD, 28 Michalacopoulou Str. Ayii Omoloyitae, СY-1075 Nicosia, Сyprus, USD ACC.: 015541106410, USD IBAN: СY 58 0020 0155 0000 00411064 1006, EUR ACC.: 357006801043, EUR IBAN: СY 73 002 0195 0000 3570 0680 1043 SWIFT: BCYP CY 2N (Нікосія, Кіпр)) 800,00 грн. (вісімсот грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя ОСОБА_4
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України "19" червня 2017 р.
Повне рішення складено 12.06.2017