Справа № 462/1051/17 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О.
Провадження № 33/783/544/17 Доповідач: Михалюк В. О.
14 червня 2017 року м.Львів
Апеляційний суд Львівської області у складі :
Головуючого - судді Михалюка В.О.,
з участю правопорушника - ОСОБА_1,
законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
захисника - адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 на постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 березня 2017 року,
Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 березня 2017 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, непрацюючого, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 /десять тисяч двісті/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 24 лютого 2017 р., о 11 год. 10 хв., керував скутером “Ямаха”, шасі 5AV-133721, на вул. Короткій, 11 у м. Львові, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запахом алкоголю з ротової порожнини, почервонінням шкіри обличчя, поведінкою, що не відповідає дійсності; на вимогу працівника поліції категорично відмовився пройти медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001р.
На дану постанову судді захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та такою, що винесена без належного та достатнього дослідження всіх обставин справи. Зазначає, що суд при ухваленні постанови не дослідив належним чином обставини вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не взяв до уваги обставини, що пом'якшують його відповідальність, а також характеризуючи дані та особисті життєві обставини ОСОБА_1, і не розглянув можливості застосування до ОСОБА_1 альтернативних, більш м'яких видів адміністративної відповідальності. Вказує, що судом неправомірно застосовано до неповнолітнього такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки посвідчення водія він не отримував.
Просить оскаржувану постанову судді змінити та за вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, застосувати до останнього захід впливу у виді передачі під нагляд матері ОСОБА_4.
Одночасно просить поновити їй строк на подачу апеляційної скарги, мотивуючи тим, що розгляд даної справи відбувся без її участі та без участі правопорушника, а копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав лише 15 квітня 2017 року.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, законного представника останнього - ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, які просили задоволити апеляційну скаргу, розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи зобов'язана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгоджується із доказами, наявними в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не оспорюється.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 щодо необґрунтованого застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами за наявних в справі обставин заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Проте, зазначені вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАп не були дотримані в повному обсязі.
Враховуючи, що судом першої інстанції вказане провадження було розглянуто за відсутності неповнолітнього правопорушника, залишились не з'ясованими та як наслідок не врахованими всі обставини справи у їх сукупності, серед яких те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, є неповнолітньою особою, навчається у середній загальноосвітній школі I - III ступенів № 55 м. Львова у вчиненому щиро розкаюється. Вказані обставини, на думку суду, відповідно до ст. 34 КУпАП можна вважати такими, що пом'якшують відповідальність останнього за вчинене правопорушення.
Крім того, під час апеляційного розгляду законний представник правопорушника ОСОБА_1 його мати ОСОБА_2 просила відповідно до ст. 24-1 КУпАП застосувати до її сина захід впливу у виді передачі ОСОБА_1 під її нагляд.
Відповідно до ст.13 КУпАП до осіб які вчинили правопорушення у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років застосовуються заходи впливу передбачені ст. 24 -1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою згаданої статті цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушеника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені ст. 24-1 цього Кодексу.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення - станом на 24 лютого 2017 року не досяг 18 літнього віку, тобто є неповнолітнім.
А як вбачається із ст.24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання
За вказаних обставин, апеляційний суд вважає адміністративне стягнення, призначене судом першої інстанції у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік надто суворим та таким, що не відповідає особі правопорушника.
Що стосується призначеного адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то відповідно до загальних засад притягнення до відповідальності особа не може бути позбавлена прав, якими не володіла на момент вчинення правопорушення, інакше це суперечить суті відповідальності, у зв'язку із чим, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не може бути застосоване до ОСОБА_1 як до неповнолітнього, який не володіє вказаним правом.
Враховуючи викладене, з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, з врахуванням обставин вчиненого правопорушення, пом'якшуючих відповідальність останнього обставин, сімейного та матеріального стану його сім'ї, відповідно до ст. 24-1 КУпАП вважаю, що до нього слід застосувати захід впливу у виді передачі неповнолітнього ОСОБА_1 під нагляд матері ОСОБА_2
При цьому апеляційний суд визнає причини пропуску захисником правопорушника ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження даної постанови судді поважними та вважає за необхідне поновити цей строк.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 - адвокату ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 березня 2017 року відносно ОСОБА_1
Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Залізничного районного суду м. Львова від 30 березня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінити в частині накладення стягнення.
У відповідності до ст. 24-1 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, захід впливу у виді передачі під нагляд матері - ОСОБА_2.
В решті постанову судді залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : В.Михалю