20 червня 2017 року Справа № 920/1185/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Бондар С.В. і Палій В.В.,
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,
на рішення господарського суду Сумської області від 16.01.2017
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2017
зі справи № 920/1185/16
за позовом публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (далі - Товариство)
до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Суми,
про визнання рішення недійсним,
за участю представників сторін:
позивача - Довганюка Р.М.,
відповідача - Прохорова Є.І.,
Товариство звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення адміністративної колегії Відділення від 08.09.2016 № 27 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).
Рішенням господарського суду Сумської області від 16.01.2017 (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 (колегія суддів у складі: Терещенко О.І. - головуючий суддя, судді Сіверін В.І., Россолов В.В.), у задоволенні позову відмовлено.
Прийняті зі справи судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статті 59 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано відсутністю передбачених законодавством підстав для визнання недійсним Рішення АМК.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про визнання недійсними пунктів 2, 3 Рішення АМК.
Відділення подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши присутніх представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- Рішенням АМК:
визнано, що відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2210 за результатом діяльності у 2014 році та січні - червні 2015 року Товариство є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у територіальних (географічних) межах Сумської області, на якій розташовані належні Товариству діючі місцеві (локальні) електромережі та технологічні електричні мережі інших власників, які знаходяться у користуванні (оперативному управлінні тощо) Товариства (пункт 1);
дії Товариства, які були спрямовані на припинення діяльності споживчого товариства "Колос" (далі - СТ "Колос") на ринку постачання електричної енергії у територіальних (географічних) межах Сумської області, на якій розташовані належні Товариству діючі місцеві (локальні) електромережі, шляхом недопущення приватного акціонерного товариства "Монделіс Україна" (далі - ПрАТ "Монделіс Україна"), публічного акціонерного товариства "Сумський завод продовольчих товарів" (далі - ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів"), державного підприємства "Наумівський спиртовий завод" (далі - ДП "Наумівський спиртовий завод") до купівлі електричної енергії у СТ "Колос" на травень 2015 року, визнано порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 та пунктом 7 частини другої статті 13 Закону № 2210, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами у територіальних (географічних) межах Сумської області, на якій розташовані належні Товариству діючі місцеві (локальні) електромережі, у вигляді усунення з ринку постачання електричної енергії у вказаних межах СТ "Колос", що призвело до ущемлення його інтересів та обмеження конкуренції на ринку, яке було б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (пункт 2);
за вчинення зазначеного порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 68 000 грн. (пункт 3).
Статтею 1 Закону № 2210 встановлено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 2210 суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.
За приписами пункту 2 статті 50 Закону № 2210 зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною першою статті 13 Закону № 2210 встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Водночас згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема:
- розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення відповідних розслідувань;
- прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами;
- проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень).
Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольним комітетом України.
Отже, господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, але не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Місцевий та апеляційний господарські суди, беручи до уваги підстави заявленого позову, з наведенням у оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, дослідивши вчинення Товариством дій, які були спрямовані на припинення діяльності СТ "Колос" на ринку постачання електричної енергії у територіальних (географічних) межах Сумської області, на якій розташовані належні Товариству діючі місцеві (локальні) електромережі, шляхом недопущення ПрАТ "Монделіс Україна", ПАТ "Сумський завод продовольчих товарів", ДП "Наумівський спиртовий завод" до купівлі електричної енергії у СТ "Колос" на травень 2015 року, давши ретельну оцінку доводам і запереченням сторін та наявним доказам, дослідивши зміст Рішення АМК стосовно обставин вчинення Товариством названих дій, дійшли обґрунтованих висновків щодо прийняття відповідачем Рішення АМК у межах наданих йому повноважень та з дотриманням приписів чинного законодавства, а тому за відсутності передбачених статтею 59 Закону № 2210 підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним правомірно відмовили Товариству в задоволенні його позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують викладеного в оскаржуваних судових рішеннях.
Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1117 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Сумської області від 16.01.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2017 зі справи № 920/1185/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" - без задоволення.
Суддя Б.Львов
Суддя С.Бондар
Суддя В.Палій