Номер провадження: 33/785/874/17
Номер справи місцевого суду: 514/321/17
Головуючий у першій інстанції Козирєв М. В.
Доповідач Прібилов В. М.
09.06.2017 року м. Одеса
Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., при секретарі Стояновій Л.І., за участю захисника Кисса В.І., потерпілого ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову судді Тарутинського районного суду Одеської області від 04.05.2017 року,-
встановив
Зазначеною постановою відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
провадження по справі у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст.124 КУпАП - закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч.1 п.7 ст. 247 КУпАП.
Згідно даних адміністративних протоколів від 07.10.2016 року, №№ 153008, 153009, 07 жовтня 2016 року, о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «OPEL VIVARO» д/з НОМЕР_2, рухаючись по території подвір'я приватного підприємства, розташованого в смт. Тарутине по вул. Красній, заднім ходом, не переконався в безпеці дорожнього руху, відволікся від керування. Внаслідок цього здійснив наїзд на автомобіль марки «ВАЗ 21093» д/з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_4 будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив про те, що як вбачається з матеріалів справи, адміністративне правопорушення ОСОБА_4 за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП вчинив 07.10.2016 року, отже відповідно до ст. 38, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення і провадження в цій справі про адміністративне правопорушення підлягало закриттю.
Заперечуючи проти постанови судді, ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі вказав, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, оскільки районним судом неповно та не об'єктивно з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення.
Вказує, що інкримінованих йому адміністративних правопорушень не вчиняв, протоколи про адміністративне правопорушення були складені без його участі, а про наявність справи відносно нього дізнався безпосередньо в місцевому суді під час розгляду даної справи.
Апелянт зазначає, що зазначена адміністративна справа була 13.12.2016 року розглянута Тарутинським районним судом Одеської області і повернута на доопрацювання до Арцизького відділу поліції ГУНП в Одеській області в зв'язку з тим, що в матеріалах адміністративної справи був відсутній протокол огляду транспортного засобу марки «OPEL VIVARO» д/з НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, а також відсутня експертиза транспортного засобу для встановлення факту скоєння ДТП, протокол затримання транспортного засобу, довідка щодо отримання чи не отримання посвідчення водія ОСОБА_4, а в адміністративному протоколі серії АП2 №153008 від 07.10.2016 року не вказано, що транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Апелянт вказує, що 15.03.2017 року матеріали адміністративної справи були направлені Арцизьким відділом поліції ГУНП в Одеській області до Тарутинського районного суду Одеської області, та незважаючи на те, що недоліки не були усунені, справа була розглянута.
Крім того, апелянт зазначає, що під час складання схеми місця ДТП, працівниками поліції були грубо порушені вимоги «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».
Відповідно до цього, ОСОБА_4 просить розглянути його апеляційну скаргу, постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 04.05.2017 року скасувати, а справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_4 - захисника Кисса В.І., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, пояснення потерпілого від ДТП ОСОБА_3, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктиному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'активному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що суд, керуючись вимогами ст.ст. 245,252 КУпАП, дійшов до правильного висновку про винність ОСОБА_4 у порушенні Правил дорожнього руху України та скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.
Так, в матеріалах адміністративної справи відсутні письмові пояснення правопорушника ОСОБА_4, але згідно постанови суду першої інстанції, він в судовому засіданні свою провину не визнав та пояснив, що в день, який вказано в протоколах про адмінправопорушення, він дійсно їздив на своєму мікроавтобусі «OPEL VIVARO» і заїжджав на територію приватного підприємства, розташованого в с.м.т. Тарутине по вул. Красній, 174, проте ніяких зіткнень з іншим транспортним засобом у нього не було, а коли, через деякий час повернувся назад, то побачив багато людей, серед яких був ОСОБА_3, який стверджував, що саме він пошкодив його автомобіль ВАЗ 21093. З переляку на велику кількість людей він погодився відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду від ДТП, хоча насправді нічого не скоював (а.с. 42).
Однак з запереченням ОСОБА_4 своєї провини погодитись неможливо з наступних підстав:
Так потерпілий ОСОБА_3 на місці скоєння ДТП надав інспектору Арцизського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 пояснення, згідно яких, 07.10.2016 року, він, приблизно о 18 годині 30 хвилин, приїхав на автомобілі ВАЗ-21093 в с.м.т Тарутине Одеської області на базу по вул. Красній, де залишив автомобіль, в якому знаходилась ОСОБА_6 Перебуваючи на подвір'ї він почув звук удару та повернувшись до машини побачив пом'яте праве переднє крило. Зі слів ОСОБА_6 це пошкодження його автомобілю зробив ОСОБА_4 своїм автомобілем, який уїхав з місця пригоди (а.с. 5).
Аналогічні пояснення ОСОБА_3 надав в суді першої інстанції та в апеляційному суду та додав, що коли ОСОБА_4 пізніше повернувся, то погодився відшкодувати матеріальну шкоду завдану ДТП, але вони не досягли згоди у розмірі відшкодування.
Пояснення потерпілого знайшли своє підтвердження в пояснення свідка ОСОБА_6, яка на місці події показала, що в день, час та в місці, яке вказано в протоколах про адміністративні правопорушення, знаходилась в автомобілі свого племінника ОСОБА_3 і бачила, яке водій ОСОБА_4, на своєму автомобілі «OPEL VIVARO», скоїв зіткнення з автомобілем ОСОБА_3 ВАЗ-21093 та пошкодив переднє праве крило, після чого уїхав (а.с. 7).
Аналогічні пояснення свідок ОСОБА_7 надала в суді першої інстанції і також додала, що ОСОБА_4 намагався домовитись з потерпілим ОСОБА_3 з приводу відшкодування матеріальної шкоди завданою ДТП.
Суд першої інстанції обґрунтовано послався на докази з підтвердження провини ОСОБА_4 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, які є в матеріалах адміністративної справи, а саме :
- протоколи про адміністративні правопорушення від 07.10.2016 року за № 153008. 153009;
- схему ДТП, яка була зроблена у присутності потерпілого ОСОБА_3 і яку він підписав і з нею погодився. Також схема ДТП була підписана свідком ОСОБА_8 (а.с. 4).
Суд першої інстанції справедливо та критично віднісся до пояснень правопорушника ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_9 з приводу невизнання ними провини у скоєнні адміністративних правопорушень з огляду на те, що на місці ДТП він визнавав свою провину та намагався вирішити питання з відшкодування потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди.
Інші доводи, які навів в апеляційній скарзі захисник Кисса В.І., також були предметом розгляду суду першої інстанції, який, посилаючись на норми закону, обґрунтовано надав їм оцінку у своєму рішенні, з яким апеляційний суд повністю погоджується.
З огляду на те, що з дня скоєння ОСОБА_4 адміністративних правопорушень сплинули строки, передбачені ст. 38 КУпАП для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд першої інстанції, у відповідності до вимог закону, вірно закрив провадження по справі.
Враховуючи наведені обставини, вважаю, що не вбачається підстав для скасування або зміни постанови суду.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, протесту прокурора суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу чи протест прокурора без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 04.05.2017 року відносно ОСОБА_10 про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачений ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та закриття провадження у справі в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області В.М.Прібилов.