Справа № 522/1978/17
Провадження № 2а/522/1101/17
(вступна та резолютивна частини)
20 червня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді: Бойчука А.Ю.,
при секретарі: Іскрич В. В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради третя особа: ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення,-
Керуючись ст. 157 КАС України, суд -
Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради третя особа: ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення- закрити.
Роз'яснити позивачам, що закриття провадження у справі не допускає її повторне зверненню до суду із такою ж заявою на тих самих підставах
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: А. Ю. Бойчук
Справа № 522/1978/17
Провадження № 2а/522/1101/17
20 червня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Бойчука А. Ю.
при секретарі - Іскрич В.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Одеської міської ради третя особа: ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення, -
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Одеської міської ради третя особа: ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення.
У судовому засіданні представник ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» подала письмове клопотання про закриття провадження по справі.
Своє клопотання заявник обґрунтувала тим, що позивач оскаржує рішення Одеської міської ради від 07.12.2016 року № 1397-VII «Про скасування рішення Одеської міської ради від 28.01.2005 року № 363З-ІV «Про зміну цільового призначення, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у приватну власність громадянам України земельної ділянки загальною площею 3, 3155 га, за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 165, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель» в частині безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок. Відповідно до цього заявник вважає, що такі спори розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти задоволення даного клопотання.
Представник відповідача ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення даного клопотання.
Вислухавши думку сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки вимогу заявлену позивачем в адміністративному позові, не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, за таких підстав.
Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
За приписами частини другої статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Частинами 1 та 2 ст. 83 цього Кодексу встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Так, термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно, і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, ОСОБА_6 Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Статтею 172 цього Кодексу встановлено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Міська рада у справі, яка розглядається, є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин.
Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебувала у її власності, міська відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У цьому випадку відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
Частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Зазначені положення Основного Закону кореспондуються з пунктом "в" статті 5 Земельного кодексу України, згідно якого земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини шостої статті 319 ЦК України держава не втручається у здійснення власником права власності.
Тобто, пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.
Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права користування на спірну земельну ділянку.
Так, міська рада як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом.
Водночас, відповідач владних управлінських функцій не здійснював і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не був.
За правилами ст.15 ЦПК України, суд розглядає в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Також відповідно до пунктом 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року, відповідно до якого земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п 1 ч 1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, суд прийшов до висновку, що провадження по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради третя особа: ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення - слід закрити.
Керуючись ст. 157 КАС України, суд,-
Провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Одеської міської ради третя особа: ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» про визнання протиправним та скасування рішення- закрити.
Роз'яснити позивачам, що закриття провадження у справі не допускає її повторне зверненню до суду із такою заявою на тих самих підставах.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: А. Ю. Бойчук