Справа № 521/9077/17
Номер провадження 2/521/4020/17
"22" червня 2017 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
14.06.2017 р. ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою, у якій просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на квартиру під № 10 в буд під № 19 корп.1 по вул. Космонавтів у м. Одесі, яка має загальну площу 47,9 кв.м., яка складається з двох кімнат, житловою площею 29,3 кв.м., а також коридору, кухні, санвузла, комори.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог з зазначенням особи, після смерті якої в порядку спадкування позивач просить визнати за нею право власності.
Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сплачена сума судового збору не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України про «Державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.
Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що позов ОСОБА_1 містять вимогу майнового характеру, суд приходить до висновку, що сума сплаченого судового збору вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна та попередньо визначає суму судового збору у розмірі 7000 грн. таким чином позивачу необхідно доплатити суму у розмірі 6360 грн. (7000-640)
Отже, позивачем повністю не сплачено судовий збір.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема,рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Таким чином, суд роз'яснює, що ОСОБА_1 не позбавлена права надання заяви про відстрочення, розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати в порядку, встановленому законом за умови надання відповідних доказів.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.