Справа № 521/9072/17
Номер провадження 2/521/4018/17
"22" червня 2017 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки у натурі, -
14.06.2017 р. до Малиновського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1, у якій його представник просив суд виділити в натурі приміщення літ. «В»: 2- склад, площею 407,0 кв.м; літ. «Д» бокси легкові, площею 168,3 кв.м; приміщення літ. «Е» 1- майстерня, площею 50,5 кв.м; приміщення літ. «Ж» 1- підсобне, площею 10,1 кв.м, 2- майстерня, площею 19,3 кв.м., 3- майстерня, площею 30,8 кв.м, 4- майстерня, площею 63,0 кв.м, 5- майстерня, площею 63,0 кв.м, загальною площею 186,2 кв.м; крім того літ. «У» склад, площею 1363,2 кв.м та літ. «Ф» бокси, площею 308,1 кв.м., ? І - вимощення, ? II - під'їзних шляхів, ? III підземної галереї, ? IV полігону, ? 1-2 огорожи, що складають ? частину нежитлового комплексу нежилих будівель та споруд за адресою: провулок Аеропортовский 6, буд. №2, у м.Одесі, загальною площею 3280,4 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 35430 кв.м.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява не містить номери засобів зв'язку позивача та відповідачів, якщо такі відомі.
Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додано документ, що підтверджує сплату судового збору, однак сплачена сума судового збору не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 13 від 25.12.92, N 15 від 25.05.98) в позовах про поділ будинку в натурі державне мито обчислюється в залежності від вартості відшукуваної частини будинку. В такому ж порядку обчислюється державне мито і в тих випадках, коли ідеальні частки сторін в спільній власності були визначені раніше.
У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. (ч. 2 ст. 167)
Ч. 3 ст. 364 ЦК України визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Отже наслідки поділу та виділу спільного майна, а саме припинення права спільної власності, є однаковими.
Таким чином, з зазначеного випливає те, що виділ майна є позовною вимогою майнового характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.
Відповідно ч. 2 ст. 80 ЦПК та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зважаючи на викладене, та приймаючи до уваги той факт, що позовні вимоги ОСОБА_1 містять одну вимогу майнового характеру, суд приходить до висновку, що сума сплаченого судового збору вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна та попередньо визначає суму судового збору 8000 грн., таким чином позивачу необхідно доплатити судовий збір 7360,00 грн. (8000-640)
Внаслідок вказаного, та на виконання п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України уточненню підлягає ціна позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України позивач додав до позовної заяви копії не всіх документів, що додаються до неї відповідно до кількості відповідачів.
Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ частки у натурі, - залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків заяви строк - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений суддею строк заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.