Справа № 369/164/17
Провадження № 2/369/1253/17
Іменем України
29.05.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Пилипець А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Сервіс» до ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» про захист ділової репутації, зобов'язання відшкодування моральної шкоди, -
У січні 2017 року позивач звернувся до суду із даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що ТОВ «Експлуатаційна компанія «Сервіс» є забудовником, замовником будівництва офісно-житлового центру між будинками 9а та 11 на вул. Мечникова у Печерському районі міста Києва. Генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Вінг Девелопмент». 7 грудня 2016 року о 12.05 год. на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm було розміщено статтю під назвою “Строительство на Мечникова: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» (автор - ОСОБА_1). 8 листопада 2016 року о 11.10 год. на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm було розміщено статтю під назвою “Как олигарх ОСОБА_2 и нардеп-богач ОСОБА_3 “модернизировали” Киев” (автор - ОСОБА_1), де було зазначено:
1. “В любую минуту могут быть оползни, и все эти дома рухнут, как карточный домик», - негодует ОСОБА_4. К слову, то, что прогнозируют местные жители, уже понемногу становиться явью. 13 августа 2016 года два гаража на переулке Марьяненко «ушли» под землю.
2. «На месте стройки еще в советское время планировалось сделать второй выход из метро «Кловская», но инженеры в то время были умные люди - они поняли, что нельзя этого делать, потому что там - река-подземка».
3. «Эстафету скандальной застройки в 2013 году подхватила ОСОБА_2, будучи секретарем Киевсовета. Тогда ОСОБА_5 своим решением (№499/9556) возобновил договор аренды и внес в него некоторые изменения. По сути этим новым решением о внесении изменений в договор ОСОБА_5 подменил первоначальное решение ОСОБА_5 Омельченко. Сделано это было для того, чтобы максимально быстро передать земельный участок другой фирме, не принимая нового решения. Вместо ООО «Георгий» право пользования земельным участком перешло к ООО «Эксплуатационная компания «Сервис», которую связывали с именем ОСОБА_6 и ФПГ «Континиум»».
4. «За десять лет на данном участке поменялось множество застройщиков. Брались за эту стройку и иностранные компании (в частности, из Германии), но когда они вникали в суть того, во что ввязались, немедля покидали проект».
5. Примечательно в этой всей истории и то, что разрешение на проведение строительных работ было выдано не ООО «ЭК »Сервис», а ООО «Георгий» еще в 2006 году. На своем информационном щите застройщик ссылается именно на это разрешение №2136 - Пч/Р от 17.08.2006 года. «Обозревателю» удалось раздобыть данное решение. Документ являет собой весьма интересный продукт чиновничьей эквилибристики - на нем есть подпись, но при этом отсутствует фамилия подписанта. Очевидно, чиновники еще в 2006 году понимали, какие угрозы и опасности может нести собой строительство на Печерских склонах. Но самое главное в разрешении даже не то, что оно выдано другой компании, а то, что срок его действия давно истек - еще 17 августа 2009 года. По нашей информации, новое разрешение на строительство не выдавалось. Несмотря на то, что разрешение на проведение строительных работ датировано еще 2006 годом, работы начались только в 2015 году. Завершение строительства, как указано на информационном щите застройщика, запланировано на 2018 год.
Власником Інтернет-видання “Обозреватель” є ТОВ “Золота Середина”, що підтверджується даними сиситеми whois, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/1052/16-ц від 30.06.2016 року.
Позивач вважає, що відповідно до положень Постанови Пленуму ВСУ від 27 лютого 2009 року №1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи”, у вказаних статтях, серед іншого, автором, ОСОБА_1 та Власником Інтернет-видання “Обозреватель” ТОВ “Золота Середина”, поширено недостовірні дані, які порушують особисте немайнове право позивача, право на недоторканість ділової репутації.
Просив суд визнати недостовірною, та такою, що не відповідає дійсності, порушує ділову репутацію ТОВ «Експлуатаційна компанія «Сервіс», інформацію, автором якої є ОСОБА_1, та яка розміщена у статті під назвою «Как олигарх ОСОБА_2 и нардеп-богач ОСОБА_3 «модернизировали» Киев» 8 листопада 2016 року об 11.10 на веб-сайті Інтренет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm, а саме:
«Привлекались к строительству небезызвестные ООО «Альтис-Холдинг» и немецкая компания «Bauer», которые безуспешно пытались решить проблему оползнеопасного склона при помощи технологии струйного гидроразмыва и грунтовых анкеров».
«Известно, что для продолжения строительства застройщику необходимо провести дополнительную экспертизу склона и, если понадобится, дополнительно укрепить его».
«Министерство культуры Украины в установленном порядке историко-градостроительное обоснование и проектную документацию на строительство офисно-жилищного центра ООО «ЭК »Сервис» по ул. Мечникова, 11-А не согласовывало, разрешений на проведение земляных работ на указанном объекте не давало».
Как удалось выяснить «Обозревателю» из судебных материалов, ООО «Эксплуатационная компания «Сервис» не обращалось в Институт археологии НАН Украины о проведении археологического исследования территории застройки. По мнению заявителей, это свидетельствует о признаках нанесения вреда археологическому наследию путем разрушения, повреждения или уничтожения памятника археологии национального значения - ІХ-ХІІІ вв. - Культурный слой района древнего Киева - Кловское урочище.
За время строительства органами Государственного архитектурно-строительного контроля ы надзора выдано бессчетное количество предписаний об устранении нарушений и прекращении строительства. Но, как видим, строительные работы ведутся. Пусть не так активно, как раньше, но, по нашей информации, ежедневно на строительство привозят около шести человек.
«Застройщик также не выполняет целую вереницу государственных строительных норм (ГСНов)».
«Проект не был согласован со специально уполномоченными органами охраны культурного наследия, как того требует законодательство. Сегодня застройщики пытаются получить положительные выводы Минкультуры и согласовать историко-градостроительное обоснование, без которых строить нельзя.»
та інформацію, яка міститься у статті під назвою “Строительство на Мечникова: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» (автор - ОСОБА_1), розміщеної 07.12.2016 року о 12.05 на на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm, а саме:
“В любую минуту могут быть оползни, и все эти дома рухнут, как карточный домик», - негодует ОСОБА_4. К слову, то, что прогнозируют местные жители, уже понемногу становиться явью. 13 августа 2016 года два гаража на переулке Марьяненко «ушли» под землю.
«На месте стройки еще в советское время планировалось сделать второй выход из метро «Кловская», но инженеры в то время были умные люди - они поняли, что нельзя этого делать, потому что там - река-подземка».
«Эстафету скандальной застройки в 2013 году подхватила ОСОБА_2, будучи секретарем Киевсовета. Тогда ОСОБА_5 своим решением (№499/9556) возобновил договор аренды и внес в него некоторые изменения. По сути этим новым решением о внесении изменений в договор ОСОБА_5 подменил первоначальное решение ОСОБА_5 Омельченко. Сделано это было для того, чтобы максимально быстро передать земельный участок другой фирме, не принимая нового решения. Вместо ООО «Георгий» право пользования земельным участком перешло к ООО «Эксплуатационная компания «Сервис», которую связывали с именем ОСОБА_6 и ФПГ «Континиум»».
«За десять лет на данном участке поменялось множество застройщиков. Брались за эту стройку и иностранные компании (в частности, из Германии), но когда они вникали в суть того, во что ввязались, немедля покидали проект».
Примечательно в этой всей истории и то, что разрешение на проведение строительных работ было выдано не ООО «ЭК »Сервис», а ООО «Георгий» еще в 2006 году. На своем информационном щите застройщик ссылается именно на это разрешение №2136 - Пч/Р от 17.08.2006 года. «Обозревателю» удалось раздобыть данное решение. Документ являет собой весьма интересный продукт чиновничьей эквилибристики - на нем есть подпись, но при этом отсутствует фамилия подписанта. Очевидно, чиновники еще в 2006 году понимали, какие угрозы и опасности может нести собой строительство на Печерских склонах. Но самое главное в разрешении даже не то, что оно выдано другой компании, а то, что срок его действия давно истек - еще 17 августа 2009 года. По нашей информации, новое разрешение на строительство не выдавалось. Несмотря на то, что разрешение на проведение строительных работ датировано еще 2006 годом, работы начались только в 2015 году. Завершение строительства, как указано на информационном щите застройщика, запланировано на 2018 год.
Та просив зобов'язати ТОВ “Золота Середина” та ОСОБА_1 за власний рахунок спростувати недостовірну інформацію, поширену у статті під назвою «Как олигарх ОСОБА_2 и нардеп-богач ОСОБА_3 «модернизировали» Киев» 8 листопада 2016 року об 11.10 на веб-сайті Інтренет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm та статті під назвою “Строительство на Мечникова: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» (автор - ОСОБА_1), розміщеної 07.12.2016 року о 12.05 на на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm, шляхом розміщення на цьому сайті повного тексту судового рішення з даної справи та вилучити поширену недостовірну інформацію з сайту у строк не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили; стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25 000 грн. і судові витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 12 600 грн.
При розгляді справи представник позивача уточнив позовні вимоги. Відповідно до яких просив суд визнати недостовірною, та такою, що не відповідає дійсності, порушує ділову репутацію ТОВ «Експлуатаційна компанія «Сервіс», інформацію, автором якої є ОСОБА_1, та яка розміщена у статті під назвою «Строительство ЖК «Signature»: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» 7 грудня 2016 року об 12.05 на веб-сайті Інтернет-видання “Обозреватель”, за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm, а саме:
«Привлекались к строительству небезызвестные ООО «Альтис-Холдинг» и немецкая компания «Bauer», которые безуспешно пытались решить проблему оползнеопасного склона при помощи технологии струйного гидроразмыва и грунтовых анкеров».
«Известно, что для продолжения строительства застройщику необходимо провести дополнительную экспертизу склона и, если понадобится, дополнительно укрепить его».
«Министерство культуры Украины в установленном порядке историко-градостроительное обоснование и проектную документацию на строительство офисно-жилищного центра ООО «ЭК »Сервис» по ул. Мечникова, 11-А не согласовывало, разрешений на проведение земляных работ на указанном объекте не давало».
Как удалось выяснить «Обозревателю» из судебных материалов, ООО «Эксплуатационная компания «Сервис» не обращалось в Институт археологии НАН Украины о проведении археологического исследования территории застройки. По мнению заявителей, это свидетельствует о признаках нанесения вреда археологическому наследию путем разрушения, повреждения или уничтожения памятника археологии национального значения - ІХ-ХІІІ вв. - Культурный слой района древнего Киева - Кловское урочище.
За время строительства органами Государственного архитектурно-строительного контроля ы надзора выдано бессчетное количество предписаний об устранении нарушений и прекращении строительства. Но, как видим, строительные работы ведутся. Пусть не так активно, как раньше, но, по нашей информации, ежедневно на строительство привозят около шести человек.
«Застройщик также не выполняет целую вереницу государственных строительных норм (ГСНов)».
«Проект не был согласован со специально уполномоченными органами охраны культурного наследия, как того требует законодательство. Сегодня застройщики пытаются получить положительные выводы Минкультуры и согласовать историко-градостроительное обоснование, без которых строить нельзя.»
та інформацію, яка міститься у статті під назвою «ЖК «Signature»: как ОСОБА_2 и владелец WOG ОСОБА_3 «модернизировали» 08.11.2016 року о 11.10 на веб-сайті Інтренет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm, а саме:
“В любую минуту могут быть оползни, и все эти дома рухнут, как карточный домик», - негодует ОСОБА_4. К слову, то, что прогнозируют местные жители, уже понемногу становиться явью. 13 августа 2016 года два гаража на переулке Марьяненко «ушли» под землю.
«На месте стройки еще в советское время планировалось сделать второй выход из метро «Кловская», но инженеры в то время были умные люди - они поняли, что нельзя этого делать, потому что там - река-подземка».
«Эстафету скандальной застройки в 2013 году подхватила ОСОБА_2, будучи секретарем Киевсовета. Тогда ОСОБА_5 своим решением (№499/9556) возобновил договор аренды и внес в него некоторые изменения. По сути этим новым решением о внесении изменений в договор ОСОБА_5 подменил первоначальное решение ОСОБА_5 Омельченко. Сделано это было для того, чтобы максимально быстро передать земельный участок другой фирме, не принимая нового решения. Вместо ООО «Георгий» право пользования земельным участком перешло к ООО «Эксплуатационная компания «Сервис», которую связывали с именем ОСОБА_6 и ФПГ «Континиум»».
«За десять лет на данном участке поменялось множество застройщиков. Брались за эту стройку и иностранные компании (в частности, из Германии), но когда они вникали в суть того, во что ввязались, немедля покидали проект».
«Примечательно в этой всей истории и то, что разрешение на проведение строительных работ было выдано не ООО «ЭК »Сервис», а ООО «Георгий» еще в 2006 году. На своем информационном щите застройщик ссылается именно на это разрешение №2136 - Пч/Р от 17.08.2006 года. «Обозревателю» удалось раздобыть данное решение. Документ являет собой весьма интересный продукт чиновничьей эквилибристики - на нем есть подпись, но при этом отсутствует фамилия подписанта. Очевидно, чиновники еще в 2006 году понимали, какие угрозы и опасности может нести собой строительство на Печерских склонах. Но самое главное в разрешении даже не то, что оно выдано другой компании, а то, что срок его действия давно истек - еще 17 августа 2009 года. По нашей информации, новое разрешение на строительство не выдавалось. Несмотря на то, что разрешение на проведение строительных работ датировано еще 2006 годом, работы начались только в 2015 году. Завершение строительства, как указано на информационном щите застройщика, запланировано на 2018 год.»
Та просив зобов»язати ТОВ “Золота Середина” та ОСОБА_1 за власний рахунок спростувати недостовірну інформацію, поширену у статті під назвою «Строительство ЖК «Signature»: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» 07.12.2016 року о 12.05 на на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm, та статті під назвою “ЖК “Signature”: как ОСОБА_2 и владелец WOG ОСОБА_3 «модернизировали» 08.11.2016 року об 11.10 на веб-сайті Інтренет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm, шляхом розміщення на цьому сайті повного тексту судового рішення з даної справи та вилучити поширену недостовірну інформацію з сайту у строк не пізніше п”ятнадцяти календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили та стягнути моральну шкоду і судові витрати.
У судовому засіданні представники позивача ТОВ «Експлуатаційна компанія «Сервіс» позов підтримали. Просили позов задовольнити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та представник ТОВ «Золота Середина» проти позову заперечували, надали суду письмові заперечення. Просили відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, вивчивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
У відповідності до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При розгляді справи судом встановлено, що ТОВ «Експлуатаційна компанія «Сервіс» є забудовником, замовником будівництва офісно-житлового центру між будинками 9а та 11 на вул. Мечникова у Печерському районі міста Києва. Генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Вінг Девелопмент».
7 грудня 2016 року о 12.05 год. на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm було розміщено статтю під назвою “Строительство на Мечникова: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» (автор - ОСОБА_1), де зазначено:
1. «Привлекались к строительству небезызвестные ООО «Альтис-Холдинг» и немецкая компания «Bauer», которые безуспешно пытались решить проблему оползнеопасного склона при помощи технологии струйного гидроразмыва и грунтовых анкеров».
2. «Известно, что для продолжения строительства застройщику необходимо провести дополнительную экспертизу склона и, если понадобится, дополнительно укрепить его».
3. «Министерство культуры Украины в установленном порядке историко-градостроительное обоснование и проектную документацию на строительство офисно-жилищного центра ООО «ЭК »Сервис» по ул. Мечникова, 11-А не согласовывало, разрешений на проведение земляных работ на указанном объекте не давало».
4. Как удалось выяснить «Обозревателю» из судебных материалов, ООО «Эксплуатационная компания «Сервис» не обращалось в Институт археологии НАН Украины о проведении археологического исследования территории застройки. По мнению заявителей, это свидетельствует о признаках нанесения вреда археологическому наследию путем разрушения, повреждения или уничтожения памятника археологии национального значения - ІХ-ХІІІ вв. - Культурный слой района древнего Киева - Кловское урочище.
5. За время строительства органами Государственного архитектурно-строительного контроля ы надзора выдано бессчетное количество предписаний об устранении нарушений и прекращении строительства. Но, как видим, строительные работы ведутся. Пусть не так активно, как раньше, но, по нашей информации, ежедневно на строительство привозят около шести человек.
6. «Застройщик также не выполняет целую вереницу государственных строительных норм (ГСНов)».
7. «Проект не был согласован со специально уполномоченными органами охраны культурного наследия, как того требует законодательство. Сегодня застройщики пытаются получить положительные выводы Минкультуры и согласовать историко-градостроительное обоснование, без которых строить нельзя.»
8 листопада 2016 року о 11.10 год. на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm було розміщено статтю під назвою “Как олигарх ОСОБА_2 и нардеп-богач ОСОБА_3 “модернизировали” Киев” (автор - ОСОБА_1), де було зазначено:
1. “В любую минуту могут быть оползни, и все эти дома рухнут, как карточный домик», - негодует ОСОБА_4. К слову, то, что прогнозируют местные жители, уже понемногу становиться явью. 13 августа 2016 года два гаража на переулке Марьяненко «ушли» под землю.
2. «На месте стройки еще в советское время планировалось сделать второй выход из метро «Кловская», но инженеры в то время были умные люди - они поняли, что нельзя этого делать, потому что там - река-подземка».
3. «Эстафету скандальной застройки в 2013 году подхватила ОСОБА_2, будучи секретарем Киевсовета. Тогда ОСОБА_5 своим решением (№499/9556) возобновил договор аренды и внес в него некоторые изменения. По сути этим новым решением о внесении изменений в договор ОСОБА_5 подменил первоначальное решение ОСОБА_5 Омельченко. Сделано это было для того, чтобы максимально быстро передать земельный участок другой фирме, не принимая нового решения. Вместо ООО «Георгий» право пользования земельным участком перешло к ООО «Эксплуатационная компания «Сервис», которую связывали с именем ОСОБА_6 и ФПГ «Континиум»».
4. «За десять лет на данном участке поменялось множество застройщиков. Брались за эту стройку и иностранные компании (в частности, из Германии), но когда они вникали в суть того, во что ввязались, немедля покидали проект».
5. Примечательно в этой всей истории и то, что разрешение на проведение строительных работ было выдано не ООО «ЭК »Сервис», а ООО «Георгий» еще в 2006 году. На своем информационном щите застройщик ссылается именно на это разрешение №2136 - Пч/Р от 17.08.2006 года. «Обозревателю» удалось раздобыть данное решение. Документ являет собой весьма интересный продукт чиновничьей эквилибристики - на нем есть подпись, но при этом отсутствует фамилия подписанта. Очевидно, чиновники еще в 2006 году понимали, какие угрозы и опасности может нести собой строительство на Печерских склонах. Но самое главное в разрешении даже не то, что оно выдано другой компании, а то, что срок его действия давно истек - еще 17 августа 2009 года. По нашей информации, новое разрешение на строительство не выдавалось. Несмотря на то, что разрешение на проведение строительных работ датировано еще 2006 годом, работы начались только в 2015 году. Завершение строительства, как указано на информационном щите застройщика, запланировано на 2018 год.
Власником Інтернет-видання “Обозреватель” є ТОВ “Золота Середина”, що підтверджується даними сиситеми whois, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області по справі №369/1052/16-ц від 30.06.2016 року.
Але як вбачається з матеріалів справи, тези, які позивач вважає недостовірними, містять інформацію, яка ніяким чином не стосується позивача, а тому будь-яким чином не може порушувати права та інтереси ТОВ «Експлуатаційна компанія «Сервіс», а інші є оціночними судженнями.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.30 ЗУ «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
У відповідності до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Відповідно до абзацу 1 п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» №1 від 27.02.2009 року, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певно фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Таким чином, для задоволення вимог позивача потрібно довести не лише факт поширення інформації та те, що поширена інформація стосується позивача, а й те, що поширена інформація є недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивача.
На тому, що оціночні судження не можуть бути спростовані, наголосив також Верховний Суд України, відповідно до статті 277 ЦК, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (абзац 3 п. 19 Постанови).
Твердження про те, що у статтях під назвою «Строительство ЖК «Signature»: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» 07.12.2016 року о 12.05 на на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm, та під назвою “ЖК “Signature”: как ОСОБА_2 и владелец WOG ОСОБА_3 «модернизировали» 08.11.2016 року об 11.10 на веб-сайті Інтренет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm, поширено недостовірні дані, які порушують особисте немайнове право позивача, тобто, право на недоторканість ділової репутації є власною оцінкою відповідача, яка ґрунтується на його особистих трактуваннях матеріалів та документів, які були надані ним. Така оцінка не може бути ані доведена, ані спростована, оскільки є вираженням суб'єктивної думки відповідача.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилається на ч.3 ст.277 ЦК України, однак, позивачем не було врахованого того факту, що ч. 3 ст. 277 ЦК України була виключена на підставі п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" та Закону України "Про доступ до публічної інформації" №1170-VІІ від 27.03.2014 року. Закон про внесення змін набув чинності 19.04.2014 року, а отже на момент поширення оспорюваної інформації відповідачем 05.02.2015 року та на час звернення позивача до суду норма ч. 3 ст. 277 ЦК України була нечинною.
Закон про внесення змін скасував презумпцію недостовірності негативної інформації, поширеної про особу. В той же час, законодавець змінив підхід, за яким тягар доведення достовірності поширеної інформації, було покладено на особу, яка здійснила таке поширення. З моменту вступу закону про внесення змін в силу обов'язок доводити достовірність (недостовірність) поширеної інформації покладається як на особу, яка поширила інформацію, так і на особу, якої стосується поширена інформація.
У відповідності ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Поширюючи статтю під назвою «Строительство ЖК «Signature»: Нищук, ЮНЕСКО, суды и уголовные дела - ч.3» 07.12.2016 року о 12.05 на на веб-сайті Інтернет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/23810-zhk-signature-ostanovim-nezakonnoe-stroitelstvo-na-mechnikova-ch-3.htm, та статтю під назвою “ЖК “Signature”: как ОСОБА_2 и владелец WOG ОСОБА_3 «модернизировали» 08.11.2016 року об 11.10 на веб-сайті Інтренет-видання «Обозреватель», за посиланням http://obozrevatel.com/crime/47926-kak-oligarhi-gerega-i-vladelets-wog-ivaniv-kiev-modernizirovali.htm, відповідач реалізовував своє конституційне право на вільне вираження поглядів, а тому задоволення позовних вимог буде порушенням прав відповідача, гарантованих Основним законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Цим конституційним положенням відповідають приписи Цивільного кодексу України, якими встановлено, що фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію (абзац перший частини першої статті 302). Таке конституційне та законодавче регулювання права особи вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується із Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року, яким визначено, що кожна людина має право на вільне вираження свого погляду; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-яку інформацію та ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово чи за допомогою друку або художніх форм вираження чи іншими способами на свій вибір (пункт 2 статті 19). Однією з гарантій реалізації конституційних прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації є законодавче закріплення права кожного на доступ до інформації, яке згідно зі статтею 5 Закону №2939 забезпечується систематичним та оперативним оприлюдненням інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та будь-яким іншим способом, а також шляхом надання інформації на запити. Разом з тим відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Таке конституційне обмеження прав особи збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію узгоджується з положеннями пункту 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, в яких зазначено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Таким чином, Конституцією України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий статті 5 Закону №2657), у тому числі й конституційне право особи на невтручання в її особисте і сімейне життя, встановлене частиною першою статті 32 Основного Закону України.
На думку суду, інформація, яку просить спростувати позивач, є результатом критичної оцінки фактів, які передували розповсюдженню спірної інформації та є оціночними судженнями ОСОБА_7 та ТОВ «Золота Середина», вираженням їх суб'єктивної думки, яка не є предметом судового захисту. Також суду не подано належних та допустимих доказів того, що поширенням суб'єктивної думки ОСОБА_1 товариству було заподіяно шкоду діловій репутації та мало негативні наслідки.
Ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
З огляду на ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Зі змісту статей 614, 623 ЦК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: порушення зобов'язання; збитки; причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; вина.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Виходячи зі змісту вищезазначеного, при вирішенні вказаного спору, у судовому засіданні підлягала обов'язковому встановленню наявність самої такої шкоди; протиправна, винна поведінка у формі дій або бездіяльності відповідача; причинний зв'язок між діями або бездіяльністю відповідача та наслідками, у вигляді шкоди, що були заподіяні позивачеві.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд дійшов до висновку про недоведеність заявлених вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
При вирішенні даного спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Однак позивач не довів факту заподіяння моральної шкоди, втрат немайнового характеру, не довів суду, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) відповідача вони заподіяні. У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про спростування неправдивих відомостей та не доведеністю позовних вимог, суд відмовляє в позові про відшкодування моральної шкоди.
Таким чином, суд не вбачає передбачених законом підстав для задоволення позову.
На підставі ст. ст. 3, 8, 22, 28, 32, 34, 36, 55 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 16, 23, 269, 271-273, 275-278, 280, 297, 299 ЦК України, ст. ст. 46, 48, 49 Закону України «Про інформацію», керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 60, 61, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд, -
У задоволенні позову товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Сервіс» до ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю «Золота Середина» про захист ділової репутації, зобов'язання відшкодування моральної шкоди - відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.С.Пінкевич