22.06.2017 Справа № 367/1527/17
22 червня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Ірпеня кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110040000134 від 24.01.2017 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Таборівка Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 15.07.2016 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік,
у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,-
30.01.2017 року приблизно о 18.00 год., ОСОБА_6 правомірно знаходячись на третьому поверсі санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова 20, діючи повторно, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеду, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому, шляхом пошкодження навісного замку дерев'яних дверей проник до балкону, який знаходився між кімнатами № 304 та № 305 третього поверху зазначеного санаторію, де зберігався велосипед «AzimutVenus», який належить ОСОБА_4 .. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням до сховища, ОСОБА_6 виніс із балкону третього поверху санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: Київська область, смт. Ворзель, вул. Кленова 20, належний ОСОБА_4 , велосипед марки «AzimutVenus» вартістю 1732 гривні, та переніс його до кімнати № 310 зазначеного санаторію, в якій ніхто не проживає. Після чого використовуючи, заздалегідь заготовлену мотузку спустив велосипед з балкону кімнати № НОМЕР_1 із третього поверху на вулицю. Після вчинення зазначених злочинних дій ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 1 732 гривні.
Крім того, ОСОБА_6 03.02.2017 року приблизно о 20 год. 35 хв., знаходячись неподалік від житлового будинку АДРЕСА_3 , діючи повторно, маючи прямий умисел на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, підійшов із заду до ОСОБА_7 та схопив її за одяг, при цьому висунув усну вимогу передати наявні в розпорядженні потерпілої ювелірні вироби. В свою чергу потерпіла ОСОБА_7 почала відштовхнути ОСОБА_6 від себе, однак останній повалив потерпілу ОСОБА_7 на землю та наніс один удар коліном ноги в ділянку живота справа, чим спричинив їй фізичного болю, та повторно висунув ОСОБА_7 усну вимогу передати наявні в її розпорядженні ювелірні вироби та грошові кошти, на що остання повідомила про їх відсутність. Після чого, перебуваючи на тому ж місці та в той же час, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_6 притиснув потерпілу ОСОБА_7 , яка на той момент лежала на землі, коліном в область стегон та висунув вимогу передати йому належний останній мобільний телефон, на що потерпіла, розуміючи фізичну перевагу нападника, самостійно дістала із правої кишені куртки мобільний телефон марки «Samsung S-5282» вартістю 475 гривень та передала його ОСОБА_6 .. В подальшому, перебуваючи на тому ж місці та в той же час, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел зірвав із плеча ОСОБА_8 жіночу сумочку, в якій знаходились косметичні аксесуари та студентський квиток Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової служби України на ім'я останньої та пішов в напрямку вул. Курортна в смт. Ворзель Київської області. Після вчинення зазначених злочинних дій ОСОБА_6 з місця кримінального правопорушення зник та викраденим у потерпілої ОСОБА_7 майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив останній матеріальної шкоди на суму 475 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою провину у вчиненні кримінальних злочинів викладених у даному вироку суду визнав у повному обсязі і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів, пояснивши, що дійсно 30.01.2017 року приблизно о 18.00 год., він знаходячись на третьому поверсі санаторію «Ворзель», шляхом пошкодження навісного замку дерев'яних дверей, проник до балкону, який знаходився між кімнатами № 304 та № 305 третього поверху та вкрав велосипед марки «AzimutVenus». Після чого перемістив його до іншої кімнати, після чого за допомогою заздалегідь заготовленої мотузки спустив велосипед з балкону кімнати на вулицю. Після вказаних дій він на даному велосипеді поїхав у Бучу, де сдав його в ломбард за 500 гривень. Також пояснив, що він 03.02.2017 року приблизно о 20 год. 30 хв., знаходячись по вул. Курортна в смт. Ворзель Київської області підійшов із заду до дівчини, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_7 та схопив її, при цьому висунув усну вимогу передати наявні в неї цінності. Однак, потерпіла почала відштовхнути ОСОБА_6 від себе, через що, він повалив її на землю, та наніс один удар коліном ноги в живіт, після чого ще раз висловив вимогу про передачу йому цінностей, які в неї є. Після чого, потерпіла самостійно дістала із кишені куртки мобільний телефон марки «Samsung» та віддала ОСОБА_6 .. Після цього ОСОБА_6 зірвав із плеча ОСОБА_8 жіночу сумочку та намагався зникнути з місця злочину із викраденим, але почувши як потерпіла кличе по допомогу, залишив вкрадені ним речі по ходу його руху в напрямку вул. Курортна в смт. Ворзель Київської області на землі. В теперішній час щиро кається у скоєних злочинах, просив суд суворо не карати, врахувати, що злочини вчинив через скрутне матеріапльне становище.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України зі згоди учасників судового провадження, які на думку суду правильно розуміють зміст обставин по справі і не оспорюють їх, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 показання, якого відповідають фактичним обставинам справи та дослідженням документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом було роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних злочинів викладених у вироку суду доведена та його дії органом досудового слідства ч. 3 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, які виразились таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, скоїв злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, дії ОСОБА_6 органом досудового слідства за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані вірно, оскільки він своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж) поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинене повторно, скоїв злочин передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.
Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше судимий, скоїв умисні злочини викладені в даному вироку суду у період іспитового строку за попереднім вироком, офіційно не працює, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо та незадовільно.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_6 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинені ним злочини відносяться відповідно до ст. 12 КК України до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який будучі раніше судимим та звільненим від відбування покарання з іспитовим строком на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 за вчинені злочини, суд визнає його щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Покарання за злочини викладені у вироку суду слід призначити за правилами ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджений вироком Вознесенського міського суду Миколаївської області від 15.07.2016 року за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до частини 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Обвинувачений ОСОБА_6 скоїв вказані у даному вироку суду кримінальні злочини у період іспитового строку, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність призначення остаточного покарання за вказаним вироком у відповідності зі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного судом покарання по даному вироку у вигляді позбавлення волі, не відбутої частини покарання за вироком Вознесенського міського суду Миколаївської області від 15.07.2016 року у вигляді 2 років обмеження волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_6 слід відраховувати з 22 червня 2017 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув'язнення з 06.02.2017 року по 22.06.2017 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше ніж на 60 днів.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків до покарання призначеного даним вироком суду у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Вознесенського міського суду Миколаївської області від 15.07.2016 року за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років обмеження волі, та призначити остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_6 покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 , відраховувати з 22 червня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 06.02.2017 року по 22.06.2017 року, включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований до ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили - залишити без змін, але не більше ніж на 60 днів.
Речовий доказ по кримінальному провадженню - велосипед марки «Azimut Venus», переданий під розписку власнику - залишити ОСОБА_4 ..
Речові докази по кримінальному провадженню - мобільний телефон марки «Samsung S5282» (ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ), жіночу сумочку та студентський квиток Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової служби України (серія НОМЕР_4 ) на імя ОСОБА_7 , передані під розписку власнику - залишити ОСОБА_7 ..
Речовий доказ по кримінальному провадженню - специфікацію до договору № 0481775, про здачу 30.01.2017 року ОСОБА_6 до ломбарду ПТ «ломбард «Парус»» розташованого за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Богдана Хмельницького 2 корпус 258, велосипеду «Венус Азімут», яка зберігається в матеріалах кримінального провадження № 12017110040000196 від 31.01.2017 року - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції, в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині, може бути оскаржено учасниками процесу, протягом 30-ти діб з моменту його проголошення, до Апеляційного суду Київської області, шляхом подачі апеляції до Ірпінського міського суду Київської області.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1