справа № 361/1373/17
провадження № 2-а/361/238/17
01.06.2017
01 червня 2017 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Петришин Н.М.
за участю секретаря: Бондар С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про оскарження протиправних дій та скасування протоколу,
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вищевказана адміністративна справа за позовом ОСОБА_1, де ним оспорюються дії щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та скасування такого протоколу серії БР №161645 від 19 лютого 2017 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Оспорюваний позивачем протокол, це письмовий документ, в якому зафіксовані певні обставини, що можуть бути в подальшому використані при прийнятті рішення уповноваженим органом (особою). Вони не мають обов'язкового характеру, а тому не є ні нормативно-правовими актами, ні актами індивідуальної дії.
Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Враховуючи вищевикладене, протокол про адміністративне правопорушення не встановлює для відповідного суб'єкта жодних прав та обов'язків.
Отже, такий документ не породжує певних правових наслідків, і не має обов'язкового характеру виконання для позивача.
Тобто, вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення не покладає на позивача жодних обов'язків і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.
Розгляд та вирішення позовів про скасування протоколів про адміністративні правопорушення не належить до юрисдикції адміністративних судів, так як правильність їх складання зобов'язаний перевіряти орган, компетенції якого стосується розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій такий протокол про адміністративне правопорушення є доказом.
За таких обставин, цей спір не публічно-правовим спором та його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157 ЦПК України,
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про оскарження протиправних дій та скасування протоколу - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.М.Петришин