Головуючий у 1 інстанції - Капітонов В.І.
Суддя-доповідач - Чебанов О.О.
20 червня 2017 року справа № 242/924/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2017 року у справі № 242/924/17 за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 165-1 КУпАП,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Селидівського міського суду Донецької області з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 165-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 14 лютого 2017 року в.о. заступника начальника - начальник Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 Позивач вважає дану постанову такою, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки її не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що порушило її право, передбачене вимогами ст. 268 КУпАП, крім того зазначила, що вона працює на посаді головного бухгалтера ДП «Селидіввугілля», та згідно її посадової інструкції вона не несе відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, підприємство ДП «Селидіввугілля» звільнено від виконання обов'язків платника єдиного внеску, також зазначала про сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності згідно ст. 38 КУпАП. Просила суд постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2017 скасувати як незаконну та закрити провадження по справі.
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2017 року у справі № 242/924/17 адміністративний позов було задоволено, внаслідок чого: постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2017 року, винесену в.о. заступника начальника - начальником Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП відносно ОСОБА_2 - скасовано; провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП - закрито.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Постановою в.о. заступника начальника - начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС від 14 лютого 2017 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 165-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн.
Із змісту постанови Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС від 14 лютого 2017 року вбачається, що ОСОБА_2 порушила п. 8 ст. 9 розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, та абз. 6 п. 3 розділу Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 року № 449, а саме: прострочила сплату податкового зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень - грудень 2013 року, січень - грудень 2014 року, січень - грудень 2015 року, термін сплати 28.01.2016 року, фактично сплачено 12.12.2016 року із затримкою 319 днів, за січень 2016 року терміном сплати 01.03.2016 року, фактично сплачено 12.12.2016 року, 15.12.2016 року, 29.12.2016 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010р. (далі - Закон № 2464) підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Положеннями ч. 8 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4, п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
За змістом ч.11 та ч.12 ст.9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Статтею 234-2 КУпАП передбачено, що органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням порядку приймання готівки для подальшого її переказу (стаття 163-13), порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги) (стаття 163-15), ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (стаття 165-1), порушенням порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 166-6), перешкоджанням уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок (стаття 188-23). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.
Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно із ч. 4 ст. 165-1 КУпАП несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявні або відсутні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.
Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
Посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 не з'ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, тобто чи є склад адміністративного правопорушення в діях позивача. Зокрема не з'ясована суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення (вина, мотив і мета поведінки правопорушника).
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме відсутність вини. Такі обставини виключають склад адміністративного правопорушення в діях позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 11, 24, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2017 року у справі № 242/924/17 - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2017 року у справі № 242/924/17 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
О.О. Шишов