Копія
Справа № 822/1496/17
15 червня 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.
при секретаріВарченко В.В.
за участі: позивача представника відповідачаОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про стягнення боргу, -
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 09.03.2017 року № Ф-5331-17, якою зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 сплатити борг з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 828, 80 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що вказана сума боргу нарахована йому через неправильне оформлення ним таблиці № 2, що є додатком № 5 до звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік, в наслідок чого ним помилково визначено до сплати єдиний соціальний внесок у розмірі 3 158, 32 грн.
З метою виправлення зазначеної помилки, позивач 28.03.2017 року позивач звернувся до податкового органу із заявою, у якій просив прийняти самостійне виправлення страхувальником помилок у звіті щодо суми, нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2016 рік.
До заяви позивач додав уточнюючий звіт, складений відповідно до таблиці № 2 додатку № 6 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441 та копію посвідчення інваліда ІІІ групи № 126013 від 07.03.2001 року.
Листом від 19.04.2017 року № 5114/ФОП/22-01-13-01-16 відповідач повідомив позивача про те, що чинним законодавством не передбачено подання уточнюючих чи скасовуючих річних звітів. Також зазначив, що такий звіт формується і подається тільки на підставі акту перевірки страхувальника і містить суми на які збільшено або зменшено зобов'язання.
Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" він як інвалід ІІІ групи звільнений від сплати єдиного внеску.
Також позивач звертає увагу на те, що оскаржувана вимога була надіслана йому із порушенням встановленого законом строку.
З урахуванням наведених обставин позивач вважає виставлену йому вимогу протиправною, зважаючи на що просить її скасувати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення за змістом адміністративного позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та надала суду пояснення згідно письмових заперечень, поданих на даний адміністративний позов.
Посилаючись на положення Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441, представник позивача вказала про правомірність оскаржуваної вимоги та наявність підстав для нарахування та сплати позивачем єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, з врахуванням наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, за змістом цієї правової норми для фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, законодавством передбачено можливість звільнення від сплати єдиного внеску за себе за умови, якщо, зокрема, такі особи є інвалідами, отримують відповідну пенсію чи соціальну допомогу і вони самі не виявили бажання брати участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем, знаходиться на спрощеній системі оподаткування та отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до посвідчення № 126013 від 07.03.2001 року позивач є інвалідом ІІІ групи.
09.03.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-5331-17, якою зобов'язано позивача сплатити борг з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 828, 80 грн.
Порядок подання звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначений Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та які є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію за віком або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом.
Звітним періодом є календарний рік.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску подається за формою № Д 5 згідно з додатком 5 до цього Порядку із зазначенням типу форми "початкова".
Зважаючи на це, 10.01.2017 року позивач подав до податкового органу звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік, в якому задекларовано суму єдиного внеску у розмірі 3 797, 64 грн.
Відповідно до пункту 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 платники, які обрали спрощену систему оподаткування сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Станом на 01.01.2017 року у позивача виник податковий борг з єдиного внеску у сумі 3 797, 64 грн., та який з урахуванням переплати склав 2 828, 80 грн.
Зазначений борг у сумі 2 828, 80 грн., виник у позивача зважаючи на те, що добровільна задекларована сума єдиного внеску не була сплачена позивачем у строк, визначений чинним законодавством.
Суд критично оцінює посилання позивача на те, що 28.03.2017 року він звернувся до податкового органу із заявою, у якій просив прийняти самостійне виправлення страхувальником помилок у таблиці № 2 додатка № 5 до звіту щодо суми, нарахованого єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2016 рік, зважаючи на те, що відповідно до пункту 16 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 року № 441 відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник.
Суд звертає увагу на те, що зазначений Порядок не передбачає подання платниками податків уточнюючих або скасовуючих річних звітів.
Крім того, відповідно до пункту 16 розділу ІV Порядку фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, яким за результатами проведеної перевірки збільшено або зменшено зобов'язання, формують і подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 3 додатка 6 до цього Порядку протягом одного календарного місяця після здійснення відповідних розрахунків.
Звіт згідно з таблицею 3 додатка 6 до цього Порядку формується і подається до органів доходів і зборів на підставі акта перевірки страхувальника (обов'язковим є зазначення номера і дати акта) і містить суми, на які збільшено або зменшено зобов'язання (у такому разі допускається внесення від'ємного значення).
Зважаючи на це, відповідач не був зобов'язаний проводити перевірку позивача, оскільки були відсутні підстави для її проведення, а тому звіт, складений позивачем згідно з таблицею 3 додатка 6 до цього Порядку не є підставою для звільнення його від сплати самостійно задекларованої суми єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Оцінюючи посилання позивача на те, що оскаржувана вимога надіслана йому із порушенням встановленого законом строку, суд зазначає, що зазначений недолік не може бути підставою для її скасування, якщо за змістом вона відповідає вимогам закону та прийнята компетентною посадовою особою в межах її повноважень на підставі Закону.
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність прийняття оскаржуваної податкової вимоги, а також відсутність підстав для її скасування, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 20.06.2017 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2017 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський